Ііі. Проведення екстрадиційної перевірки

Екстрадиційна перевірка - це діяльність центрального органу України або за його дорученням чи зверненням - прокуратури обласного рівня щодо встановлення та дослідження передбачених міжнародним договором України, іншими актами законодавства обставин, що можуть перешкоджати екстрадиції особи, яка вчинила злочин.

Максимальний строк екстрадиційної перевірки не може перевищувати 60 днів, але у разі необхідності його може продовжити центральний орган України (Генеральна прокуратура України або МЮ).

За результатами екстрадиційної перевірки орган, який її здійснював, складає обґрунтований висновок про можливість видачі особи. Якщо перевірку здійснювала прокуратура обласного рівня, то висновок надсилається відповідному центральному органу України.

4. Рішення за запитом про видачу

На підставі матеріалів екстрадиційної перевірки керівник центрального органу України або уповноважена ним особа приймає рішення про видачу особи (екстрадицію) або відмову у видачі (екстрадиції) іноземній державі. Про це рішення центральний орган України повідомляє компетентний орган іноземної держави, а також особу, щодо якої воно прийнято. Ця особа, її захисник або законний представник протягом 10 днів з моменту отримання копи рішення про видачу вправі оскаржити його до слідчого судді суду, в межах територіальної юрисдикції якого така особа тримається під вартою суду. Порядок оскарження регламентований ст. 591 КПК.

4. Фактична передача

Якщо впродовж 10 днів рішення про видачу не оскаржено до суду, організовується фактична видача цієї особи компетентним органам іноземної держави. Однак центральний орган України може відстрочити фактичну передачу особи до іноземної держави у разі, якщо:

1. особа притягається до кримінальної відповідальності або відбуває покарання у вигляді позбавлення чи обмеження волі за інший злочин на території України - до закінчення досудового розслідування або судового провадження, відбуття покарання чи звільнення від покарання з будь-яких законних підстав;

2. особа, щодо якої надійшов запит про видачу, тяжко хворіє і за станом здоров'я не може бути видана без шкоди її здоров'ю - до її видужання.

Центральний орган України має право переглянути своє рішення про видачу, якщо в період відстрочення настали обставини, які можуть перешкоджати видачі особи.

Передача особи має бути здійснена протягом 15 днів з дати, встановленої для її передачі. Цей строк може бути продовжено центральним органом України до 30 днів, після чого особа підлягає звільненню з-під варти. Порядок фактичної передачі особи компетентному органу іноземної держави встановлений ст. 593 КПК.

4. Інформування про результати кримінального провадження щодо виданої особи

Прокурор зобов'язаний надіслати центральному органу України повідомлення про результати кримінального провадження щодо виданої особи для подальшого інформування уповноваженого (центрального) органу запитуваної держави. Держава, яка ухвалила таке серйозне рішення, яким є видача особи для притягнення до

кримінальної відповідальності або для відбування кримінального покарання, вправі знати, чи досягнута мета видачі нею особи.

2. Спрощений порядок

Звичайний порядок екстрадиції є доволі "громіздким" і займає багато часу. Тому широко застосоване у КПК 2012 року спрощення процесуального порядку за волевиявленням учасників кримінального провадження не оминуло і порядок екстрадиції. Спрощений порядок видачі осіб з України може бути застосований на прохання особи, щодо якої з іншої держави надійшов запит про її видачу. Своє прохання особа викладає у письмовій заяві, оформленій у присутності захисника та затвердженій слідчим суддею.

Спрощення порядку екстрадиції полягає у тому, що видача здійснюється без проведення в повному обсязі екстрадиційної перевірки. Але екстрадиція у такому разі обставлена надійними гарантіями дотримання прав особи, яка підлягає видачі. Гарантії полягають у такому.

1. Клопотання прокурора про затвердження згоди особи на видачу розглядається слідчим суддею за участю особи, що підлягає видачі, її захисника та прокурора.

2. Слідчий суддя не вправі постановити ухвалу про затвердження згоди особи на її спрощену видачу, не переконавшись, що особа, яка підлягає видачі, добровільно погоджується на свою видачу і усвідомлює всі наслідки цієї видачі.

3. Якщо особа не погоджується на свою видачу, застосовується звичайний порядок розгляду запиту про видачу.

Питання про видачу особи у спрощеному порядку вирішується досить швидко. Після затвердження заяви особи про згоду на видачу ухвалою слідчого судді прокурор передає заяву на розгляд центральному органу України, який протягом 3 днів розглядає її та приймає рішення про можливість застосування спрощеного порядку видачі.

Законодавець вирішив, що волевиявлення особи щодо надання згоди на свою екстрадицію повинно бути стабільним, і після затвердження слідчим суддею згоди вона не може бути відкликана. Надання особі права відкликати свою згоду на видачу після ухвалення рішення про це слідчим суддею порушувало б принцип стабільності судового рішення.

20.2.2. Інші різновиди

1. Міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних дій, яка здійснюється без передавання особи чи кримінального провадження іншій державі. Правова допомога може надаватися шляхом направлення і виконання запиту (доручення, клопотання) про проведення процесуальних дій; вручення документів, тимчасової передачі

особи; транзитного перевезення особи; виклику особи, яка перебуває за межами України; допиту із використанням відео- або телефонної конференції; розшуку, арешту і конфіскації майна; контрольованої поставки; прикордонного переслідування; створення і діяльності спільних слідчих груп. Кожний із різновидів надання правової допомоги детально регламентований нормами гл. 43 КПК.

2. Кримінальне провадження у порядку перейняття - це різновид міжнародного співробітництва, зміст якого полягає у продовженні однією державою провадження (кримінального переслідування), в якому не ухвалено вирок, розпочатого іншою державою, якщо видача особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, є неможливою або у видачі відмовлено. Регламентується цей різновид провадження гл. 45 КПК.

Різниця між екстрадицією і провадженням у порядку перейняття полягає у тому, що у першому випадку держава передає іншій державі (екстрадує) особу, а у другому, відмовивши у екстрадиції, приймає від іншої держави матеріали кримінального провадження і здійснює його далі самостійно.

3. Визнання та виконання вироків судів іноземних держав - різновид міжнародного співробітництва, у межах якого за клопотанням МЮ суд, не перевіряючи фактичні обставини, встановлені вироком суду іноземної держави, та не вирішуючи питання щодо винуватості особи, ухвалює рішення про виконання вироку суду іноземної держави повністю або частково чи про відмову у цьому, а також звертає свою ухвалу до виконання.

4. Передача засуджених осіб - різновид міжнародного співробітництва, зміст якого полягає у тому, що засуджену судом України особу може бути передано для відбування покарання в іншу державу, а засудженого іноземним судом громадянина України прийнято для відбування покарання в Україні.

Підстави, процесуальний порядок і строки вирішення питання про визнання та виконання вироків судів іноземних держав, передачу засуджених осіб регламентовані у гл. 46 КПК.