Тематичне планування занять з формування первинного економічного досвіду

Загальна тема	1 етап	2 етап	3 етап
Потреби та можливості
Економіка для кожного	Що таке економіка?	Золоті правила економіки	Ми – економісти
Потреби людини	Потреби дітей. Товари й послуги	Різновиди потреб	Потреби групи людей
Потреби рослинного та тваринного світу	Потреби рослин і тварин	Досліди з рослинами	Сад, город, ферма
Гроші, ціна, вартість
Натуральний обмін. Гроші та їх призначення	Натуральний обмін. Гроші, ціна	Продаж і купівля (ціна)	Якість товарів і послуг
Бюджет і його планування	Бюджет моєї родини	Планування бюджету	Прибутки та витрати
Виробники та ресурси
Природа й рукотворний світ	Природа й рукотворний світ	Збереження природи	Природа і виробництво
Природні ресурси та їх обмеження	Різновиди природних ресурсів	Використання природних ресурсів	Охорона природних ресурсів
Трудові й економічні ресурси	Праця людей і її результат	Нові спеціальності	Моя майбутня професія
Виробництво товарів і надання послуг	Організація виробництва товарів і надання послуг	Реклама та її призначення	Наш власний бізнес
Корисні навички та звички в побуті
Господар свого будинку, міста, країни	Господар свого будинку	Господар свого міста	Господар своєї країни

На першому етапі відбувалося ознайомлення з елементарними економічними поняттями на заняттях і в процесі участі дітей у дидактичних іграх. Сформовані елементарні знання стали підґрунтям для участі дітей у ситуативних іграх, оскільки без спеціальної підготовки діти не розуміють значення слів і не можуть адекватно сприймати запропоновану ситуацію. Отже, на другому етапі діти мали можливість використати сформовані знання для вирішення різноманітних завдань та знайти найоптимальніший вихід методом проб та помилок. На третьому етапі діти самостійно розширювали, узагальнювали й конкретизували вже сформовані в результаті власної діяльності знання.

Основною формою організації формування первинного економічного досвіду виступало заняття, що “поєднує розвивальний і виховний ефекти навчання, формує в дітей уміння активно засвоювати знання й творчо використовувати їх за безпосередньої участі педагога, що сприяє набуттю досвіду спільної діяльності з дорослими й однолітками” [174, с. 391]. Будь-якому заняттю властиві такі ознаки:

• реальні можливості дітей активно засвоювати передбачені програмою знання й уміння;

• постійний склад дітей усієї вікової групи;

• провідна роль педагога, який визначає тему, завдання й зміст заняття, підбирає методи і прийоми, організовує й оцінює пізнавальну діяльність дітей, спрямовує їх на використання набутих знань, умінь і навичок у практичній діяльності [174, с. 390].

Структуру заняття з економічного виховання та особливості його організації на кожному з етапів буде детально розглянуто в подальшому дослідженні.

Уся робота за програмою економічного виховання дітей старшого дошкільного віку здійснювалася впродовж тридцяти тижнів. Проводилося одне заняття на тиждень (загальна кількість занять – тридцять) та організовувалися різноманітні ігри економічної спрямованості залежно від поставленої навчально-виховної мети.

Розгляньмо сутність цілеспрямованої роботи й реалізацію педагогічних умов на кожному етапі.

1 етап – орієнтовно-адаптивний – передбачав ознайомлення дітей з економічною сферою життєдіяльності. Мета педагогічної діяльності на цьому етапі полягала у формуванні в дітей інтересу до економічної сфери життя, збагаченні їхнього словникового запасу, цілеспрямованому формуванні соціально-економічних уявлень.

На початку дослідження ми визначили загальні педагогічні умови, зміст яких уточнювали на кожному етапі. Саме тому робота з реалізації педагогічних умов впродовж першого етапу передбачала:

• включення до варіативної частини програми підготовки старших дошкільників системи інтелектуальних завдань економічного змісту;

• проведення дидактичних ігор економічної спрямованості з метою створення термінологічної підтримки для подальшого формування первинного економічного досвіду;

• систематичне проведення занять економічної спрямованості з метою збагачення словникового запасу дітей.

Безумовно, первинний економічний досвід дітей формується саме в процесі діяльності, отже, за мету ми ставили наповнити різні види діяльності дітей економічним змістом. Запропоновані дітям завдання були пов’язані з різними видами діяльності дошкільників: комунікативно-мовленнєвою, пізнавальною, трудовою, предметно-практичною, художньою (приклади завдань наведені у третьому розділі). Ці завдання використовувалися з метою освоєння, закріплення й уточнення елементарних економічних знань старшими дошкільниками. На першому етапі метою роботи було створення в дітей певного обсягу знань з економічної сфери. Отже, необхідно було не лише сформувати уявлення з економічної сфери, але й розглянути з дітьми взаємозв’язок між різними поняттями, сформувати в них уміння класифікувати поняття, проводити між ними аналогію.

Відомо, що свою економічну досвідченість дитина проявляє через мовлення. Якщо дитина використовує неточні поняття, це означає, що в неї ще не сформоване правильне уявлення про предмет. Одним з головних завдань орієнтовно-адаптивного етапу була робота над збагаченням словникового запасу. Саме тому необхідно було врахувати специфіку опанування словника економічного змісту старшим дошкільником і розроблені методики організації такої роботи (А. Богуш, Н. Гавриш, К. Крутій).

Різноманітність запропонованих завдань дозволяла використовувати їх і на заняттях з економічного виховання, і на інших видах занять, залежно від типу діяльності, який виступав домінуючим у конкретному виді завдання.

Водночас із застосуванням різноманітних завдань залучали дітей до ігрової діяльності. Безумовно, ігрова діяльність є провідною в дошкільному віці. Через гру дитина пізнає навколишній світ, розглядає складні суспільні процеси та явища. Ігрова діяльність надає дитині можливість не лише отримати нові знання, але й використати вже сформовані знання в процесі власної діяльності. Ось чому найважливішою умовою формування первинного економічного досвіду дитини було обрано застосування ігор економічної спрямованості.

Ігри на першому етапі не носили характеру рольової гри й не були спрямовані на соціальну взаємодію між її учасниками. Ігри проводилися з метою освоєння, закріплення й уточнення елементарних економічних знань. Отже, на першому, орієнтовно-адаптивному, етапі використовували дидактичні ігри як самостійну форму організації навчання і як частину заняття під час ігрової апробації матеріалу. Кожна проведена дидактична гра мала своє навчальне завдання, але в більшості випадків головною метою гри було закріплення знань, набутих дітьми під час занять.

На основі розгляду наявних класифікацій ігор (П. Блонський, О. Леонтьєв) з урахуванням специфіки змістової лінії ігор економічної спрямованості було розроблено класифікацію дидактичних ігор економічної спрямованості, яку представлено нижче (табл. 2.9).

Таблиця 2.9