- •31. Природно-правова теорія Бенедикта Спінози
- •32. Вчення Томаса Гоббса про державу і право.
- •33. Учення Джона Локка про державу та право
- •34. Політико-правова програма Вольтера.
- •35. Учення про державу та право Шарля Монтеск'є
- •36. Теорія розподілу влад.
- •37. Вчення Жан-Жака Руссо про причини виникнення держави.
- •38. Народний суверенітет ж.-ж. Руссо.
- •39. Політико правова ідеологія французького соціалізму (Морелі, Маблі, Бебеф).
- •40. Правова теорія ч.Бекарія.
- •41. Політична доктрина ф.Прокоповича.
- •42. Суспільно-політичний ідеал г.Сковороди.
- •43. Політико-правові погляди я.Козельського.
- •44. Політико-правові ідеї Пейна, Джеферсона, Гамільтона.
- •45. Історична школа права (Гуго, Савіньї, Пухта).
- •46. Вчення і.Канта про право і державу.
- •47. Вчення ф.Гегеля про державу і право.
- •48. Політико-правова теорія і.Г.Фіхте.
- •49. Французький лібералізм. Б.Констан про громадянську і особисту свободу.
- •50. Англійський лібералізм. Погляди і.Бентама на право і державу.
- •51. Німецький лібералізм. Теорія надкласової монархії л.Штейна.
- •52. Політико-правові погляди ідеологів соціалізму (Сен-Сімон, Фурьє, Оуен).
- •53. Вчення Джона Остіна про право.
- •54. Погляди Огюста Конта на державу та право.
- •55. Вчення Рудольфа Ієринга про державу та право
- •58. Проблеми держави і права в соціології Герберта Спенсера
- •59. Неокантіанська теорія права р. Штаммлер.
- •60. Політико-правове вчення ф.Ніцше.
- •61. Політико-правове вчення марксизму.
- •62.Політико-правова ідеологія анархізму (п.Прудон, м.Штірнер, м.Бакунін)
- •63. Суспільно-політичні погляди Тараса Шевченка
- •64. Політико-правова програма м.Драгоманова.
- •65. Державно-правові погляди і.Франка.
- •66. Політичні і правові погляди л.Українки.
- •67. Теорія соціальних функцій і демократичної держави Леона Дюгі
- •68. Психологічна теорія права л.Петражицького.
- •69. Соціологічна концепція права с.А. Муромцева.
- •70. Соціологічна теорія права є.Ерліха.
- •71. Позитивістський нормативізм г.Кельзена.
- •72. Вчення про право і державу г.Шершеневича.
- •73. Неокантівська теорія права б.Кістяківського.
43. Політико-правові погляди я.Козельського.
Яків Ковельський (близько 1728-1795)-українськийіросій-ський філософ-просвітник.
У поглядах надержаву та право мислитель стояв на таких позиціях:
дотримувався теорії природних прав людини;
виділяв три різновиди права: божественне (від самого Бога, вічне, необхідне для всього живого); загальне (поділяв на натуральне (природне) та всесвітнє (право народів)); громадянське (між громадянами та суспільством для їхньої взаємної користі);
під законом розумів правило чи веління, обов'язкове для виконання. Правило без зобов'язання вчений називав порадою. Вважав, що громадяни повинні знати закони, при цьому зауважував: чим менше законів, тим легше їх знати та виконувати;
вважав, що в упорядкованому суспільстві всі люди мають допомагати одне одному, ставитися до інших, як кожний бажав, аби ставилися до нього;
з-поміж відомих форм правління (демократії, аристократії, монархії, деспотії) перевагу віддавав демократії;
у кримінально-правовій теорії основну увагу'звертав на причини злочинів (вбачаючи їх не тільки у рисах певної людини, але й у неналежній побудові суспільства);
основною метою покарання вважав запобігання новим злочинам. Покарання має бути невідворотним, співмірним і визначатися правосудцям. Смертна кара можлива лише за вбивство. За допомогою тільки покарань неможливо запобігати злочинам. Для цього потрібний такий суспільний лад, який унеможливлював би вчинення злочинів;
зовнішню безпеку держави пов'язував із внутрішнім добробутом;
критикував схоластику, ідеалізм і теологію;
не підтримував кріпосництво.
44. Політико-правові ідеї Пейна, Джеферсона, Гамільтона.
Томас Пейн У памфлеті "Здоровий глузд» на основі раціоналістичних теорій природного права та суспільного договору, захищав ідею суверенітету народу і його права на революцію, доводив необхідність відокремлення північноамериканських колоній від Англії й утворення незалежної держави. Провідні ідеї цього памфлету відобразились у Декларації незалежності 1776 р.
Разом з Т. Джефферсоном, Т. Пейн виступив за скасування рабства в США.. Усі форми правління Т. Пейн поділяв на два види: 1) правління на основі виборів і представництва (республіка); 2) правління на основі спадкового права (монархія й аристократія).
Томас Джефферсон
1. Засуджував як злидні, так і безмежне багатство, захищав приватну власність, розглядаючи її не як природне право, а як право громадянське, похідне від держави. Основою держави вважав середній клас.
2. Визнавав всіх людей від природи рівними, наділеними невід'ємними правами: на життя, свободу, власність, прагнення до щастя.
Монархія й олігархія як форми правління не можуть забезпечити природних прав людини..
5. Республіканська форма правління має грунтуватися на загальному виборчому праві, рівному представництві в законодавчих становах, виборності виконавчих органів влади та суддів, змінюва-ості суддів, присяжних, шерифів, на широкому
Александр Гамільтон
- засуджував самостійність штатів, а конфедерацію вважав державок» в державі, що породжує анархію;
- федерація, на його думку, повинна стати тим бар'єром, який забезпечить стабільність і внутрішній спокій, а федеральні закони повинні мати найвищу юридичну силу, стояти вище від законодавчих актів штатів, жоден з яких не може суперечити Конституції;
- погоджуючись із республіканським ладом, був переконашш у необхідності створення сильної президентської влади (повинен обиратися довічно, мати широкі повноваження, зокрема й прано контролю законодавчої влади, призначення міністрів тонно котра мало чим би відрізнялася від влади конституційним монарха;