Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпори з ІВДП.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
198.14 Кб
Скачать

39. Політико правова ідеологія французького соціалізму (Морелі, Маблі, Бебеф).

Своєрідною була державно-правова концепція соціаліста-утопіста Франції XVIII ст. Мореллі, побудована на засадах природного права. Саме приватна власність сприяла економічній, а потім і політичній нерівності людей. Вихід із ситуації, що склалася, Мореллі вбачав у скасуван­ні приватної та поверненні до загальної власності. У творі «Кодекс природи» мислитель визначив спосіб повернення до рівності — прийняття досконалого законодавства, узго­дженого з законами природи.

Головними принципами цього законодавства мали бути: встановлення загальної власності на все, крім предметів осо­бистого вжитку; забезпечення всіх людей роботою, а також черговість у виконанні посадових обов'язків; встановлення обов'язку кожного громадянина сприяти загальній користі відповідно до його сил, можливостей і віку.

Основними функціями держави Мореллі визначав обов'язок регулювання промислового і сільськогоспо­дарського виробництва, розподілу продуктів між людьми, регламентацію всіх аспектів життя людей, їхнього побу­ту, виховання тощо. Але в концепції' Мореллі не було чіт­ко визначено систему влади.

Габріеля Бонно де Маблі «Про права та обов'язки грома­дянина», Побудова суспільного ідеалу Г. Б. де Маблі — суспільства рівних у правах і власності людей — можлива за умови просві­ти всіх громадян і скасування приватної власності. Необхідною змовою для цього є схвалення законів, які обмежують багат­ство, регламентують розмір земельних ділянок, що знаходять­ся у власності окремих людей, обмеження торгівлі.

Необхідно зазначити, що поряд із явно утопічними у Г. Б. де Маблі були й раціональні ідеї. Серед них — думки про те, що народ є єдиним носієм суверенітету й законодав­цем; про необхідність поділу державної влади, причому ви­конавча влада повинна бути підзвітною законодавчій.

Гракху Бабефу (справжнє ім'я — Франсуа Ноель; 1760—1797), який під час революції обстоював інтереси найбідніших верств населен­ня, був одним із керівників руху «В ім'я рівності», а 1796 р. очолив таємну повстанську директорію, за що був страче­ний. Г. Бабеф уважав, що ніякі суспільні реформи не мо­жуть установити свободу й рівність людей, комуністичного усгрою можна досягти лише рішучою боротьбою.

У програмі «Змови рівних» головним джерелом нерів­ності вважалася приватна власність. Майнова рівність є при­родною рівністю, тому метою «Змови рівних» був захист цієї рівності.

Проект Г. Бабефа передбачав утворення замість держави національної громади, члени якої наділялися б широкими політичними правами, а посадові особи були б виборними.

40. Правова теорія ч.Бекарія.

"Про злочини та покарання", основні положення якої зводилися до такого:

- на основі суспільного договору люді і відмовилися від "абсо-лютної" природної свободи та створили громадянське суспіль-ство, державу й позитивне законодавство, метою яких є "найвище щастя для максимальної кількості людей", чого можна досягти через гарантування безпеки та свободи людей;

- з огляду на несправедливість законів (закріплюють станові привілеї, нерівність перед законом, право сильного), необхідно реформувати весь механізм юстиції, поклавши в його основу принципи законності та розподілу влади;

- законність має забезпечуватися свободою громадян (право робити все, що не суперечить законам) і дотриманням законів владою;

  • право видання законів і право покарання має належати лише суверену як представникові суспільства;

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]