
- •31. Природно-правова теорія Бенедикта Спінози
- •32. Вчення Томаса Гоббса про державу і право.
- •33. Учення Джона Локка про державу та право
- •34. Політико-правова програма Вольтера.
- •35. Учення про державу та право Шарля Монтеск'є
- •36. Теорія розподілу влад.
- •37. Вчення Жан-Жака Руссо про причини виникнення держави.
- •38. Народний суверенітет ж.-ж. Руссо.
- •39. Політико правова ідеологія французького соціалізму (Морелі, Маблі, Бебеф).
- •40. Правова теорія ч.Бекарія.
- •41. Політична доктрина ф.Прокоповича.
- •42. Суспільно-політичний ідеал г.Сковороди.
- •43. Політико-правові погляди я.Козельського.
- •44. Політико-правові ідеї Пейна, Джеферсона, Гамільтона.
- •45. Історична школа права (Гуго, Савіньї, Пухта).
- •46. Вчення і.Канта про право і державу.
- •47. Вчення ф.Гегеля про державу і право.
- •48. Політико-правова теорія і.Г.Фіхте.
- •49. Французький лібералізм. Б.Констан про громадянську і особисту свободу.
- •50. Англійський лібералізм. Погляди і.Бентама на право і державу.
- •51. Німецький лібералізм. Теорія надкласової монархії л.Штейна.
- •52. Політико-правові погляди ідеологів соціалізму (Сен-Сімон, Фурьє, Оуен).
- •53. Вчення Джона Остіна про право.
- •54. Погляди Огюста Конта на державу та право.
- •55. Вчення Рудольфа Ієринга про державу та право
- •58. Проблеми держави і права в соціології Герберта Спенсера
- •59. Неокантіанська теорія права р. Штаммлер.
- •60. Політико-правове вчення ф.Ніцше.
- •61. Політико-правове вчення марксизму.
- •62.Політико-правова ідеологія анархізму (п.Прудон, м.Штірнер, м.Бакунін)
- •63. Суспільно-політичні погляди Тараса Шевченка
- •64. Політико-правова програма м.Драгоманова.
- •65. Державно-правові погляди і.Франка.
- •66. Політичні і правові погляди л.Українки.
- •67. Теорія соціальних функцій і демократичної держави Леона Дюгі
- •68. Психологічна теорія права л.Петражицького.
- •69. Соціологічна концепція права с.А. Муромцева.
- •70. Соціологічна теорія права є.Ерліха.
- •71. Позитивістський нормативізм г.Кельзена.
- •72. Вчення про право і державу г.Шершеневича.
- •73. Неокантівська теорія права б.Кістяківського.
63. Суспільно-політичні погляди Тараса Шевченка
Тарас Шевченко (1814—1861)- український поет, художник, мислитель, революціонер.
Найвідоміші твори Т. Шевченка: поеми "Гайдамаки", "Сон", "Кавказ", "Наймичка", "Єретик", "Варнак", повісті "Музикант", "Художник", картини- "Катерина", "Селянська родина" тощо. В них державно-правові погляди Т. Шевченка не отримали чіткої політико-правової цілісності та системності, а містять лише ідеї, суть яких зводиться до такого:
- центром світу, природи, історії, буття є людина;
людина наділена природними правами та від природи є вільною (тож гноблення однієї людини іншою недопустиме);
суспільно-політичним ідеалом є демократія та справедливі закони (за прикладом США);
справедливий закон - це синонім правди та справедливості. Він відповідає природному праву, оберігає свободу людини (особисту, соціальну й політичну);
- національне звільнення українського народу від влади російського абсолютизму нерозривно повязане з революційними перетвореннями та відродженням словянського братерства.
64. Політико-правова програма м.Драгоманова.
Михайло Драгоманов (1841-1895)-український історик, публіцист і філософ.
Автор понад 2000 творів, у яких прослідковуються такі державно-правові ідеї:
- виникнення держави та права є результатом розвитку людського суспільства (співжиття, розуму, сім'ї, матеріальних умов, класової боротьби);
початком суспільного життя в народів Європи є громада;
різні форми національного права та держави пояснюються різним рівнем суспільного й політичного життя, історичними і географічними умовами;
- людське суспільство, утворюючись від найпростіших до найскладніших форм (від сім'ї, громади до держави), втілює принцип його демократичної організації, що є єдино вірним і для організації державного управління, і для правової системи;
- держава - політична організація суспільства;
- держава повинна відповідати природним потребам життя народу, визначатися не формою правління, а правовим статусом особистості та правами, якими наділені її громадяни;
- право та закон є вираженням загальної волі народу;
- до основних прав людини та громадянина, на його думку, належать: особисті права, громадянські права, політичні права;
- найдемократичнішою формою державного устрою багатонаціональної країни федеративна держава, що є знаряддям національного звільнення пригноблених народів;
- державна влада має поділятися на законодавчу, виконавчу та судову;
- джерелом і носієм влади є народ.
65. Державно-правові погляди і.Франка.
Іван Франко (1856-1916) - український письменник, учений, громадський діяч, мислитель.
Автор понад 5000 творів. Івана Франка висували на Нобелівську премію. Протягом 1976-1981 рр. видано 45-томне зібрання творів. У багатьох з них І. Франко виклав своє бачення держави та права:
- суспільний розвиток є закономірним процесом поступального руху, опертям якого є суспільна праця;
-джерелом і носієм влади в державі повинна бути більшість суспільства, влада та воля котрого мають збігатися;
- суспільні політичні інститути є зовнішнім проявом, надбудовою виробничих відносин і форм суспільства;
- основою державно-правових інститутів є спосіб виробництва та циркуляція суспільного багатства;
- влада в державі є втіленням не тільки волі царів, але й сили, що дає можливість державній владі нав'язувати владну волю;
- конституція Габсбурзької імперії має формальний характер, а вся юстиція, закони - несправедливі та неправові;
- у майбутньому держава, як і будь-яке державне правління, перестане існувати;
- майбутній лад має базуватися на широкому самоврядуванні общин, повітів і країв, що складаються з вільних людей, об'єднаних вільною федерацією;
- основою розвитку громадянського життя мають стати права та свободи людини;
складником політичної свободи є свобода національна;
вільний розвиток народів здатні забезпечити політична свобода та федеративний устрій держави;
основним принципом майбутньої федерації народів має стати принцип демократичної рівності членів добровільного політичного союзу.