51. Німецький лібералізм. Теорія надкласової монархії л.Штейна.

Суспільство і державу вчений розглядав як два рівнове­ликих явища, між якими є особливий зв'язок. Основою бу­дови суспільства є розподіл майна, що сприяє поділу його па класи: власників і залежних від них людей праці. Така за­лежність, а також те, що кожен член суспільства керуєть­ся своєю волею, визначає основний принцип його будови, яким є несвобода.

Держава відрізняється від суспільства формою, змістом і призначенням, в ній об'єднуються в єдине ціле різні індиві­дуальні волі і дії людей, що утворюють суспільство. Вона репрезентує загальну волю і служить всезагальному, забез­печує свободу.

52. Політико-правові погляди ідеологів соціалізму (Сен-Сімон, Фурьє, Оуен).

А. де Сен-Сімон уважав, що суспільство розвивається поступово від однієї стадії до іншої. Теологічну і метафі­зичну стадії заступає позитивна («золотий вік»), яка робить усіх людей щасливими. На перших двох стадіях мають міс­це невдоволення й протиріччя між бідними та багатими, але прогрес знань і моральності сприяє розвитку суспіль­ства і створює передумови для настання позитивної стадії. Іншими чинниками, що сприяють прогресу суспільства, на думку А. де Сен-Сімона, є викуп земель у власників, скасу­вання соціальних привілеїв, що передаються у спадок, від­сторонення від влади феодалів і представників середнього класу — юристів і військових та залучення до управління державними справами промисловців, які, на його думку, можуть працювати в інтересах народу.

Формою правління має залишатися монархія, якій під­звітний уряд, але реальна законодавча влада повинна нале­жати Раді промисловців (парламенту).

Приватна власність не заважає розвиткові суспільства, оскільки держава досягне рівня централізованої керованої промислової асоціації, яка функціонує на підставі планів виробництва.

Своєрідним було вчення Ш. Фур'є (1772—1837). Він гадав, що відповідно до універсального «закону тяжіння й притя­гання» у природі все поступово рухається і розвивається: матеріальний світ, органічний, тваринний і соціальний.

Але від природи людям притаманні різні пристрасті; єдиний спосіб виправлення суспільства, встановлення ново­го соціального порядку — виявлення та класифікація цих пристрастей.

Життя людей, на думку мислителя, зміниться на краще, якщо основою суспільства стануть асоціації — промислово-споживчі товариства, до складу яких входитимуть представ­ники різних соціальних груп. Асоціації, власне, заступлять державу з її інститутами І складатимуться з фаланг приблиз­ною кількістю до 1600 осіб у кожній, будучи автономними і незалежними одна від одної. Центральна влада та її апарат не матимуть права втручатись у внутрішнє життя фаланг.

У фалангах існуватиме приватна власність, а отже, і май­нова нерівність, але виробництво в них буде організоване, що забезпечить поступове примноження суспільного ба­гатства до значних розмірів і створить умови для знищен­ня протиріч між людьми, нормального життя кожного від­повідно до його нахилів.

Англійський мислитель Р. Оуен розроблення теорії свого суспільного ідеалу почав із розгляду сутності характеру лю­дини. У цьому він був близьким до представника французь­кого Просвітництва Клода Адріана Гельвеція і вважав, що характер людини є результатом впливу навколишнього се­редовища. Так само умови життя, що складаються в суспіль­стві, формують характери соціальних груп і класів.

Становлення капіталістичних відносин, на думку Р. Оуена, негативно вплинуло на формування характеру лю­дей, сприяло падінню моральних засад суспільства, неосві­ченості й невігластву, поширенню розпусти. Головним чин­ником, який негативно впливає на формування характеру, є приватна власність.

Для зміни життя на краще мислитель уважав за необ­хідне передусім здійснити революцію в свідомості людей, для чого пропагувати основні істини його теорії про фор­мування характеру, цінності «більш високої структури сус­пільства».