3.Розкрийте зміст показників «якість» та «конкурентоспроможність» товару

Якість товарів чи послуг є одним із найважливіших факторів успішної комерційної діяльності будь-якої організації.

Якість - це сукупність властивостей і характеристик товару, які зумовлюють його здатність задовольняти конкретні особові чи виробничі потреби відповідно до свого призначення.

Якість товарів вимірюють системою показників, що характеризують надійність, функціональність, довговічність, ремонтопридатність, економічність, дизайн, ергономічність та інші споживчі властивості товару.

Відповідно до Декрету КМУ „Про стандартизацію і сертифікацію", прийнято­го у травні 1993 р., в Україні створено систему сертифікації продукції УкрСЕПРО, функціонування якої спрямоване на забезпечення належного рівня якості продукції.

Сертифікація — це дія, яка за допомогою сертифіката відповідності стверджує, що даний товар чи послуга відповідає стандартам якості.

Управління системою сертифікації продукції УкрСЕПРО здійснює Держстандарт України, який має мережу територіальних органів із сертифікації, випробувальні лабораторії.

Сертифікація продукції може бути обов'язкова чи добровільна.

З І липня 1994 р. введено обов 'язкову сертифікацію для значної частини това­рів і послуг, які увійшли до затвердженого переліку. Серед них продукти харчуван­ня, лікарські препарати, медтехніка, синтетичні мийні засоби, побутова техніка тощо.

За бажанням підприємств-виробників можна проводити добровільну сертифі­кацію продукції, яка не увійшла до затвердженого переліку. Така ініціатива набуває дедалі більшого поширення, адже наявність сертифіката відповідності є нормою торговельних відносин у світі.

Якість продукції є основою її конкурентоспроможності, але ці два поняття не слід ототожнювати.

Якість — абсолютний показник, результат праці; вона охоплює характерис­тики, які об'єктивно закладені в даний товар у процесі його розроблення і виробництва. Хоча при тому окремі споживачі можуть сприймати по-різно­му рівень якості одного й того самого товару.

Конкурентоспроможність — це сукупність споживчих властивостей това­ру, яка забезпечує його здатність конкурувати з аналогами на конкретно­му ринку в певний період часу.

Конкурентоспроможність — це відносна величина, адже товар даного рівня якості може бути цілком конкурентоспроможний на одному ринку (україн­ському) і неконкурентоспроможний на іншому (приміром, німецькому).

Конкурентоспроможність товару може бути визначена лише внаслідок його порівняння з іншими товарами.

Конкурентоспроможність відображає відмінність даного товару від товарів-конкурентів за ступенем задоволення конкретної споживчої потреби.

Крім якісних показників, вона враховує ще витрати споживача на придбання і використання товару для задоволення своєї конкретної потреби.

Конкурентоспроможність — поняття складне, інтегральне, враховує багато параметрів. Параметри конкурентоспроможності групують по-різному.

Група технічних параметрів характеризує технічний рівень і якість товару. До їх складу входять класифікаційні, конструктивні, нормативні, ергономічні, естетичні параметри тощо.

Економічні параметри враховують не тільки вартість придбання товару, а й ви­трати на його подальшу експлуатацію: купівлю пального, мастил, запчастин, оплату використаної електроенергії, ремонт, а для деяких товарів ще й витрати на достав­ку, монтаж тощо. Отже, витрати споживача складаються з двох частин:

■ витрат на купівлю товару (його ціни);

■ витрат, пов'язаних із споживанням товару.

Суму цих витрат називають ціною споживання, і вона, як звичайно, суттєво перевищує ціну продажу. Тому більш конкурентоспроможним є не той товар, за який просять мінімальну ціну на ринку, а той, в якого мінімальна ціна споживання за весь термін його служби (за інших рівних умов).

Для визначення конкурентоспроможності досліджуваного товару спочатку необхідно обрати серед ринкових аналогів базовий варіант, який найкраще задо­вольняє потребу споживача і з котрим порівнюватимуть даний товар.

Кількісну оцінку рівня конкурентоспроможності роблять через систему показ­ників: одиничних, групових та інтегральних.

Спочатку визначають одиничні показники за кожним параметром як відсоткове відношення величини даного параметра оцінюваного виробу до величини того самого параметра базового виробу:

q = P _оцін. / P _баз.

Паралельно визначають коефіцієнти вагомості (значущості) кожного пара­метра (V). Для того найчастіше використовують метод експертних оцінок.

Далі розраховують групові показники:

- для технічних параметрів — індекс якості:

І _т.п. = q x V

- для економічних параметрів — індекс ціни споживання:

І _е.п. = Ц ^оцін_спож. / Ц ^баз._спож.

Інтегральний показник конкурентоспроможності визначають за формулою :

К _інт. = І _т.п. / І _е.п.

Якщо К_інт. < 1, то аналізований товар поступається перед базовим товаром конкурентів, а якщо К_інт. > 1, то аналізований товар має вищу конкурентоспроможність, ніж базовий виріб.

4. ТЕСТ: Стратегічний контроль на підприємстві здійснюють за допомогою:

А) ревізії маркетингу;

Б) оцінки рентабельності в розподілі по конкретних товарах та ринках;

В) фінансового контролю;

Г) управлінського контролю.

Відповідь : а) ревізії маркетингу.

5. ТЕСТ : Які рекламні мотиви краще використовувати при рекламуванні електродвигунів у спеціалізованих виданнях? :

А) раціональні;

Б) емоційні;

В) моральні;

Відповідь: а) раціональні.

6. ТЕСТ: Поясніть, який вид транспорту Ви б обрали при організації руху таких товарів :

А) пиво;

Б) коштовні ювелірні вироби;

В) природній газ;

Г) сільськогосподарські машини.

Відповідь :

А) пиво - автомобільний, а на великі відстані - залізничний;

Б) коштовні ювелірні вироби - броньовані автомашини, а на дальні відстані - літаками;

В) природній газ - трубопровід;

Г) сільськогосподарські машини - залізничний із застосуванням контрейлерів.

7. ТЕСТ : Бонусні знижки надають:

А) споживачам, що роблять поза сезонні покупки товарів;

Б) постійним споживачам, якщо вони за певний час придбали певну кількість товару.

В) фірмам-фахівцям із питань організації товарного руху і збуту товарів.

Відповідь :

в) фірмам-фахівцям із питань організації товарного руху і збуту товарів.

8. ЗАДАЧА : Аналіз господарського „портфеля" підприємства.

Підприємство „Керамік" здійснює свою діяльність за трьома напрямами, які представлені такими стратегічними господарськими підрозділами (СГП):

СГП „А" — виробництво цегли;

СГП „Б"¹ — виробництво майолікових виробів;

СГП „В" — виробництво черепиці.

Дані про обсяги продажів цих СГП підприємства та їх конкурентів наве­дені у таблиці.

Проаналізуйте господарський „портфель" видів діяльності методом „Бо­стон Консалтинг груп" і запропонуйте свою оцінку стану підприємства. Що Ви можете порекомендувати підприємству за результатами Вашого аналізу? Яку стратегію слід обрати для кожного з СГП ?

Відповідь :

Для проведення „портфельного аналізу" підприємства доцільно застосовувати матрицю зростання ринкової частки Бостонської консультативної групи. А для визна­чення становища кожного СГП підприємства в матриці БКГ розрахуємо показник рин­кової позиції СГП, тобто відносну частку ринку щодо найпотужнішого конкурента:

Зведемо отримані дані в матрицю БКГ.

Стратегічний господарський підрозділ В, що виробляє черепицю, розміщений у сегменті «Важкі діти». Це товар, який перебуває на початку життєвого циклу, а напрям діяльності обіцяє високі темпи росту. Проте підприємство ще не охопило значної частки ринку. У такій ситуації варто за допомогою значних інвестицій та наступальної стратегії досягнути збільшення частки ринку.

Доцільно врахувати, що цей підрозділ потребує великих фінансових затрат, тому слід оцінити, чи можливо здійснити розширення частки ринку з урахуванням фінансових можливостей підприємства.

Стратегічний господарський підрозділ Б, що виробляє майоліку, отримує до­сить високі прибутки і не потребує великих інвестицій. Велика частка ринку даного підприємства пояснюється значними перевагами щодо виробничих витрат. За раху­нок високих прибутків даного підрозділу можна фінансувати зростання інших СГП.

Стратегічний господарський підрозділ А, що виробляє цеглу, розмішений у сегменті „Собаки". Цегла — це товар, який перебуває на етапі зрілості. Підрозділ не дає значних прибутків, галузь має низькі темпи зростання, а підприємство не во­лодіє значною часткою ринку! При найменшій загрозі збитковості даного підрозді­лу доцільно послідовно застосувати стратегію дезінвестування і через певний період часу вилучити його з „портфеля" видів діяльності підприємства „Керамік".

ЛІТЕРАТУРА :

1. Гарковенко С.С. Маркетинг: Підручник, - Київ6 Лібра, 1998 р.

2. Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика, - Київ: Вища школа 1994 р.

3. Л.А. Мороз, Н І Чухрай Маркетинг, - Львів : Інтелект-Захід, 2002 р.

4. А.В.Войчак Маркетинговий менеджмент, - Київ: КНЕУ, 1997р.

5. В.Я.Кардаш Маркетингова товарна політика, - Київ: КНЕУ, 1997 р.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

БЕРДИЧІВСЬКИЙ КОЛЕДЖ ПРОМИСЛОВОСТІ, ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА

ЗАТВЕРДЖУЮ

Заступник директора

з навчальної роботи

_________ Т.С.Капралюк

________________

ЗАВДАННЯ

на домашнюю контрольну роботу

з дисципліни « Ціноутворення»

для студентів спеціальностей: