5. Тест:

Вантажі, що перевозяться морським транспортом, поділяються на таку кіль­кість класів:

а) 6; г) 18;

6) 10; д) 20;

в) 14; ж) 25.

6. Тест:

Нині на вироби підприємств масового харчування діють такі ціни:

а) вільні договірні;

б) регульовані;

в) фіксовані;

г) вільні та фіксовані;

д) фіксовані та регульовані; ж) вільні та регульовані.

Література:

1.Закон України „ Про ціни і ціноутворення” №184-98 від 05.09.98 (зі змінами і доповненням).

2. Э.А. Уткин „ Цены. Ценообразование. Ценовая политика ”

Москва ,1999

3. Н.П Шуляк „ Ценообразование”- Москва ,1998.

4. М.В. Липсец „ Коммерческое ценообразование”-Москва, 1993.

5. Я.В. Литвиненко „Сучасна цінова політика” Київ: МАУП, 2001.

6. В.Л. Корінєв „ Цінова політика підприємства” Київ: КНЕУ, 2001.

7. Ю.Г Тормоса „Ціни та цінова політика” Київ: КНЕУ,2001.

8. Р.П. Дудяк, С.Я Бугіль „ Організація біржової діяльності” - Львів,2000

9 В.Н. Бугулов „Ціноутворення в умовах ринку” –Київ,1996.

Приклад виконання домашньої контрольної роботи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

БЕРДИЧІВСЬКИЙ КОЛЕДЖ ПРОМИСЛОВОСТІ, ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА

К О Н Т Р О Л Ь Н А Р О Б О Т А

З ДИСЦИПЛІНИ «Ціноутворення»

ВАРІАНТ № 3

Виконав студент

групи ЕЗС – 250

Іванов І.І.

2011 - 2012 н.р.

1. Принципи ціноутворення та їх зміст.

Найважливішим елементом методології ціноутворення с принципи ціноутворення. У загальному вигляді це постійно діючі положен­ня, що характерні для системи ціп і с основою її створення. Вирізняють такі основні принципи ціноутворення:

• Науковість. Суть принципу полягає втому, що при визначенні ціпи на виріб або послугу необхідно використовувати діючі в суспільстві за­кони розвитку економіки та особливості їх дії залежно від часу, а також зовнішніх і внутрішніх чинників. Встановленню ціпи мас передувати глибокий науковий аналіз кон'юнктури рийку та всіх його чинників; чинного законодавства, технології виробництва товару та можливостей її зміни, прогнозу зміни рівня цін на сировину, матеріали, напівфабрика­ти та комплектуючі. Застосування цього принципу передбачає, наявність достатньої інформаційної бази, передусім стосовно економічної ситу­ації, а також зовнішнього та внутрішнього середовища.

• Цільова спрямованість. Реалізація цього принципу передбачає виз­начення економічних і соціальних проблем, які необхідно розв'язати,1 Держава загалом окреслює напрямки розвитку й встановлює ціну, яка стимулювала б розвиток підприємств або галузей, що виробляють пев­ний товар. Передусім це стосується виробництва пової продукції з вико­ристанням новітніх технологій, що вкрай погрібні державі на певному етапі. Однак потрібно враховувати, що цільова спрямованість цін змі­нюється на кожному етапі розвитку економіки.

• Безперервність. Передбачається, що ціна на виріб має визначатися протягом усього періоду його виробництва. Це означає, що на кожному етапі руху товару встановлюється певна ціпа. З переходом до подальшо­го етапу постійно вносяться зміни й доповнення з урахуванням особли­востей виробництва товару, і в кінцевій ціні це має бути враховано. Крім того, цей принцип передбачає можливість виробництва нових виробів, зняття застарілих, удосконалення технологій.

• Єдність процесу ціноутворення. Цей принцип передбачає контроль за ціноутворенням з боку державних органів. В умовах ринкової еконо­міки цей контроль здійснюється насамперед щодо товарів і послуг, які мають соціально-економічне значення для населення й регулюються державою (наприклад, ціни на газ, нафту, окремі види сировини, елект­роенергію, комунальні послуги тощо).