Тема 4. Аналіз поведінки споживача

1. Лінія "дохід-споживання".

2. Криві Енгеля.

3. Лінія "ціна-споживання".

4. Ефект зміни та ефект доходу.

5. Прийняття рішень в ситуаціях з ризиком.

МЕТА

У результаті виконання практичних завдань студент повинен

знати поняття: повноцінне благо та неповноцінне благо, товар Гіффена, ефект доходу та ефект заміщення, «надлишок» споживача;

розуміти: наслідки зміни цін і доходу споживача на споживчий вибір, механізм розкладання сукупної зміни обсягу попиту на складові для різних видів благ, виникнення «надлишку» споживача;

вміти: виконувати графічну побудову ліній «доход—споживання», «ціна—споживання», лінії Енгеля, лінії індивідуального попиту, здійснювати графічне розкладання зміни обсягу попиту на ефект доходу та ефект заміщення, обчислювати величину «надлишку» споживача.

Основні терміни

Лінія «дохід—споживання» — крива, яка поєднує всі точки оптимуму споживача, що відповідають різним величинам його доходу.

Благо з нормальною споживчою цінністю (повноцінне) — благо, споживання якого збільшується при збільшенні доходу споживача.

Благо з низькою споживчою цінністю (неповноцінне) — благо, споживання якого зменшується при збільшенні доходу споживача.

Лінія Енгеля — крива, яка показує взаємозв’язок оптимального обсягу споживання певного товару та певного рівня доходу споживача.

Лінія «ціна—споживання» — крива, яка поєднує всі точки оптимуму споживача, що відповідають різним величинам ціни.

Ефект заміни — зміна обсягу споживання блага, що є результатом відносного подорожчання (здешевлення) цього блага щодо інших благ.

Ефект доходу — зміна обсягу споживання блага, що є результатом зміни реального доходу, яка сталася внаслідок зміни ціни на це благо.

Надлишок споживача — різниця між максимальною сумою грошей, яку споживач згоден був би заплатити за придбану кількість блага, і сумою грошей, дійсно заплаченою за придбані блага.

ПРИКЛАДИ

Завдання 1.  Споживач має дохід 200 грош. од. і витрачає його на прид­бання блага Х по ціні 10 грош. од. і блага Y по ціні 20 грош. од. Вибір споживача, що максимізує корисність, включає 12 одиниць Х і 4 одиниці Y. Збільшення ціни товару Х до 20 грош. од. викликає зміщення точки рівноваги (4; 6), зниження до 5 грош. од. — відповідно (20; 5).

а) зобразіть графічно, як змінюватиметься положення бюджетної лінії у разі зниження та підвищення ціни;

б) побудуйте лінію «ціна—споживання»;

в) використовуючи лінію «ціна—споживання», побудуйте криву попиту споживача на товар Х.

Розв’язання

а) Згідно з умовою задачі, ціна товару Y не змінюється і становить 20 грош. од. Витрачаючи весь свій дохід лише на благо Y, споживач зможе купити B/P_Y = 200/20 = 10 од. бла­га Y. Відмітимо точку Х = 0; Y = 10. (рис.4, а). Спочатку ціна на товар Х становила 10 грош. од. Витрачаючи свій дохід лише на товар Х, споживач зміг би купити B / P_X = = 200 / 10 = 20 од. блага Х (точ­ка х = 20, у = 0 на рис. 4, а). За цими даними будуємо бюджетну лінію В₂. Якщо ціна товару Х підвищиться до 20 грош. од., то бюджетна лінія повернеться за годинниковою стрілкою (лінія В₁). Якщо ж ціна товару Х знизиться до 5 грош. од., то бюджетна лінія займе положення В₃.

Рис.4.Крива«ціна—споживання» та побудова лінії попиту

б) Позначимо точки максимальної корисності споживача А, В і С. З’єднавши їх, отримаємо лінію «ціна—споживання».

в) У точці А споживач вибирає 4 одиниці товару Х і 6 одиниць товару Y. Цьому вибору відповідає точка D, яка показує, що при ціні товару Х в 20 грош. од. споживачеві потрібно 4 одиниці цього товару (рис. 4, б). Точка Е відповідає точці F : P_X = = 10 од., Q_x = 12 од. Аналогічно точка L відповідає C : P_X = = 5 од., Q_x = 20 од. З’єднавши точки D, E, L, отримуємо криву попиту споживача на товар Х (рис. 4, б).

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

1. Споживач має дохід 20 грн. і використовує його на придбання блага Х за ціною 4 грн., блага Y – 5 грн. Вибір споживача, що максимізує корисність, включає 2,5 одиниць Х і 2 одиниці Y. Збільшення доходу на 20 грн. зміщує точку рівноваги (4; 5), а збільшення доходу ще на 10 грн. – відповідно (5,5; 5,6).

1. побудуйте лінію “дохід-споживання”,

2. побудуйте криву Енгеля для товару Х. Який вона має нахил, чому?

2. Споживач має дохід 200 грн. і використовує його на придбання блага Х за ціною 10 грн., блага Y – 20 грн. Вибір споживача, що максимізує корисність, включає 12 одиниць Х і 4 одиниці Y. Збільшення доходу до 250 грн. зміщує точку рівноваги (19; 3), а подальше збільшення доходу до 300 грн. – відповідно (26; 2).

• побудуйте лінію “дохід-споживання”,

• побудуйте криву Енгеля для товару Y.

3 . На малюнку зображено дві бюджетні лінії споживача і відповідні їм криві байдужості. Відомо, що ціна товару У складає – 5 грн.

визначте величину доходу споживача;

1. знайдіть ціну товару Х в товарі А і

товарі В;

2. запишіть рівняння зображених

бюджетних ліній;

3. побудуйте лінію попиту споживача

на товар Х.

4. Нехай доход споживача складає 300 грн. в місяць. На малюнку зображено дві бюджетні лінії і відповідно дві криві байдужості.

1. визначте ціну товару У;

2. знайдіть ціну товару Х в точці

А і точці В;

3. запишіть рівняння зображених

бюджетних ліній;

4. побудуйте лінію попиту на товар Х.

5. Бюджет споживача становить 60 грн., ціна блага Х – 15 грн., блага У – 5 грн. Функція корисності U=4XY.

3. розрахуйте оптимальну комбінацію товарів

4. намалюйте криву «ціна-споживання» для блага Х, якщо ціна на нього зменшується і набуває значень 10, 6 та 4 грн.

5. зобразіть криву попиту для блага Х

6. Функція корисності споживача має вигляд U = f (Q_A, Q_B), де Q_A, Q_B — кількість двох різних благ. Відомі ціни благ: P_A = 25 грош. од., P_B = 40 грош. од., бюджет споживача — B = 600 грош. од. Як споживач має витратити свій бюджет, щоб отримати максимальну корисність? На скільки зросте добробут споживача, якщо ціна блага В знизиться до 30 грош. од.? Розподіліть реакцію споживача на ефекти заміни та доходу. Яку суму податків необхідно утримати зі споживача, щоб після зниження ціни блага В його добробут залишився на початковому рівні? На скільки має збільшитися бюджет споживача, щоб за початкових цін його добробут підвищився на стільки ж, на скільки він підвищився внаслідок зниження ціни В з 40 до 30 грош. од.?

7.  На рис. 4.1 зображено лінію «дохід—споживання» для товару Х. Дайте відповідь на запитання:

а) яка ціна товару Х?

б) якими є витрати споживача на інші блага у точці А? У точці В?

в) якими є координати двох точок на кривій Енгеля?

г) якщо рівень доходів споживача становить 600 грош. од., чи може товар Х бути для споживача неповноцінним? А за рівня 2000 грош. од.?

д) чи захоче споживач відмовитися від певної суми витрат на інші блага заради придбання додаткової одиниці блага Х у кожній точ­ці лінії «дохід—споживання»?

Рис. 4.1. Крива «дохід—споживання» для товару Х