
- •Поняття про жорданову клітку
- •Анулюючий многочлен матриці або оператора
- •Мінімальний анулюючий многочлен
- •Розклад лінійного простору на пряму суму підпросторів
- •Жорданова форма матриці
- •Алгоритм знаходження базису із серій
- •Ранг матриці. Знаходження жорданової форми за допомогою рангу
- •Обчислення рангу матриці
- •Поняття про н вимірний афінний простір та його найпростіші властивості.
- •Аск в просторі Аn та найпростіші задачі в ній.
- •Поняттяпро к вимірну площину та різні способи її задання. Рівняння прямої та гіперплощини в Аn.
- •Взаємне розташування двох площин q-вимірної та p-вимірної в Аn.
- •Афінні перетворення та їх задання .Поняття про групу афінних перетворень.
- •Поняття про евклідів точковий простір; приклади.
- •Пдск в n-вимірному евклідовому точковому просторі
- •Скалярний добуток, його вираження через координати. Визначник Грама
- •Поняття про векторний добуток в n-вимірному евклідовому точковому просторі
- •Формули для обчислення об'єму паралелепіпеду
- •Змішаний добуток векторів
- •Група рухів (переміщень) n-вимірного евклідового простору, її підгрупи
- •Поняття квадрики; властивості
- •Центр квадрики. Система рівнянь для обчислення центра квадрики
- •Асимптотичні напрями квадрики, формули для їх знаходження
- •Діаметральна площина квадрики
- •Основні класифікації квадрик в афінному та евклідовому просторі
- •Приклади класифікації квадрик в дво- та тривимірних афінному та евклідовому просторах
- •Означення проективного простору. Проективна пряма, площина. Проективна система координат
- •Пряма на проективній площині та різні способи її задання. Принцип двоїстості на проект. Площині. Подвійне відношення 4 точок прямої і 4 прямих пучка
- •Повний чотирикутник, властивості
- •Криві 2-ого порядку на проект. Площині. Полюси та поляри. Поляритет
- •Проективні перетворення на проект. Прямій і проект. Площині; їх інваріанти
- •Теорема Дезарга на проект. Площині
- •Теорема Паскаля на проективній площині
- •Проективно-афінна площина та її афінні інваріанти
- •Тензори малої валентності Нехай - n-вим. Лін. Простір над полем p; - базис простору .Тоді : , , ,
- •Білінійна форма, задана на множині ковекторів.
- •Трилінійна форма
- •Багатовимірні матриці
- •Загальне поняття тензора. Зв'язок тензорів з полілінійними формами
- •Приклади тензорів в алгебрі та геометрії
- •Операції над тензорами; властивості тензорів
Поняття про евклідів точковий простір; приклади.
Афінний простір Ан називається евклідовим точковим простором або просто евклідовим простором якщо зв’язаний з ним простір Wn є евклідовим векторним простором і позначається Ен .
Точки і вектори є основними об'єктами простору Ен, а операції над ними називаються основними або невизначеними відношеннями. Природа основних об'єктів може бути будь-якою, потрібно лише, щоб основні відношення задовольняли аксіомам всіх п'яти груп. Все інші об'єкти і відношення визначаються через основні, а при доведенні теорем використовуються лише аксіоми і раніше доведені їх наслідки. Всі визначення і теореми, сформульовані для простору Ан вірні і для простору Ен.
Означення. Афінна система координат в просторі Ен називається прямокутною декартовою, якщо її координатні вектори ei, i=1,2.3,..n , утворюють ортонормований базис, пов'язаного з ним евклидового векторного простору Vn.
Теорема 1: при переході від однієї з двох прямокутних декартових систем координат до іншої координати xi довільної точки у старій системі виражаються через її координати xi` в новій системі координат формулами:
Де
тобто матриці ортогональні.
Пдск в n-вимірному евклідовому точковому просторі
Афінний
простір
називається
евклідовим
точковим
або
просто евклідовим
простором,
якщо
звязаний
з
ним простір
являється
евклідовим
векторним
простором
і
позначається
.
Афінна
система координат в просторі
називається
прямокутною
декартовою,
якщо
її
координатні
вектори
,
,
утворюють
ортонормований
базис, звязаного
з
ним евклідового
векторного простору
.
Теорема:
при
переході
від
одної
з двох
прямокутних
декартових
систем координат до
іншої
координати
довільної
точки в старій
системі
виражаються
через її
координати
в
новій
системі
координат формулами:
(1)
де (тобто матриці ортогональні).
Скалярний добуток, його вираження через координати. Визначник Грама
Визначення в евклідовому просторі
В лінійній алгебрі скалярний добуток двох векторів
і
-вимірного евклідового простору
дорівнює сумі добутків координат
векторів:
Норма векторів
Обчислення кута
В евклідовому просторі виконується наступна рівність:
Властивості
Попри те, що у випадку дійсних чисел є симетричним, тобто
, у випадку комплексних чисел єермітовим, тобто
.
Скалярний добуток не асоціативний (і не може бути, оскільки результатом скалярного добутку є скаляр, а не вектор).
Скалярний добуток дистрибутивний по відношенню до додавання та віднімання.
В евклідовому просторі спряженим по відношенню до лінійного оператора A називається оператор A*, для якого виконується рівність:
для довільних x, y.
Визначник Грамма
Оскільки Базис не ортонормований
Визначник матриці Gramma називається Визначник Gramma
ТЕОРЕМА
Визначник грама завжди > або = 0 Причому = 0 коли вектори
e1 …en-Лінійно-залежні
Оскільки визначник грама для Базис вектора то він завжди > 0
Приклад
Визначник грама
Розглянемо
Теорема 1
Визначник грама для 2 векторної площини = квадрату паралелограма побудованого на цих векторах
Аналогічно в інших вимірах зі зміною розмірності матриці