Питання для самоперевірки

1. В чому полягає необхідність звернення до питань методології бухгалтерського обліку при застосуванні обчислювальної техніки?

2. Які форми бухгалтерського обліку на базі застосування комп’ютерної техніки найбільш застосовують у сьогоденні і чому?

3. На яку перспективу очікує подальший розвиток комп’ютеризованих форм бухгалтерського обліку?

4. В чому полягає відмінність комп’ютеризованих форм бухгалтерського обліку і його комп’ютерних систем?

5. Які програми для автоматизованого ведення бухгалтерського обліку найбільш популярні в нашій країні і чому?

6. Чому програма для автоматизації бухгалтерського обліку підприємств “1С:Підприємство” найбільш популярна в нашій країні?

7. Скільки робочих планів рахунків може використовувати сучасна ІС обліку? Відповідь обґрунтуйте.

8. Як і чому змінилося в умовах застосування комп'ютерів тради­ційне розуміння поняття регістр бухгалтерського обліку?

9. За якими умовами застосовують для автоматизації введення первинних даних обліку регістр господарських операцій?

10. Яким об’єктам бухгалтерського обліку в ІС ОБЛІКУ відповідають довідники, картотеки, реєстри документів, облікові регістри?

Тема 6. Інформаційні технології обробки інформації

в АІС обліку

6.1. Інформаційні технології та їх класифікація

У

6.1.1. Основні поняття інформаційної технології

загальному вигляді інформаційну систему в економіці можна розглядати як впорядковану сукупність документованої інформації й інформаційних технологій, за допомогою яких забезпечується накопичення, обробка та узагальнення, збереження, пошук, передача інформації та надання її користувачу у доступному та потрібному вигляді. Інформаційна технологія в інформаційній системі є найбільш важливою складовою у системі використання інформаційних ресурсів, тому що реалізація функцій інформаційної системи неможлива без знання орієнтованої на неї інформаційної технологій.

Але це не означає, що інформаційна технологія не може існувати поза сферою інформаційної системи: основна мета інформаційної системи – організація збереження і передачі інформації, основна мета інформаційної технології – в результаті дій по перетворенню первинної інформації надати користувачеві необхідну інформацію.

З врахуванням призначення інформаційної системи, інформаційний аспект передбачає опис принципів і методів автоматизованої обробки інформації; інструментальний – знаряддя праці для реалізації процесів автоматизованої обробки інформації (техніка та програми); соціальний – людину, умови її праці тощо.

Під автоматизованою обробкою даних (у вузькому значенні) слід розуміти послідовність дій з перетворення вхідних даних у результатну інформацію, яка не може існувати окремо від технічного та програмного середовища, під процесом – послідовність виконання робіт (операцій - логічно завершених сукупностей дій над інформацією та її носіями, що виконуються на одному робочому місці), направлених на створення результату, що має цінність для споживача. На різних робочих місцях одні й ті самі дії можуть поєднуватися в різні технологічні операції в залежності від особливостей технічних та програмних засобів, кваліфікації персоналу, розподілу обов’язків між працівниками тощо.

Процеси забезпечують роботу інформаційної системи (рис. 4.1).

Рис. 6.1. Процеси в інформаційній системі

Але, незважаючи на простоту наведеної схеми, для того, щоб зрозуміти роботу інформаційної системи, необхідно знати сутність проблем, які вона вирішує, і організаційні процеси, до складу яких вона входить.

Сукупність взаємопов’язаних технологічних операцій, які виконуються над інформацією та її носіями у певній послідовності являють собою технологічний процес.

Отже, можна зробити висновок, що:

і нформаційна технологія - це сукупність методів і програмно-технічних засобів, які об'єднані у технологічний процес, з метою забезпечення збору і обробки інформації для отримання інформації нової якості, відображення збереження, розподілу і передачі її, а також - зменшення трудомісткості процесів використання інформаційних ресурсів, підвищення їх надійності й оперативності.

Мета інформаційної технології - виробництво інформації для її аналізу людиною й прийняття на його основі рішення для виконання дій. Застосування інформаційних технологій в управлінні дозволяє здійснювати за допомогою апаратних і програмних засобів переробку розрізнених вихідних даних у надійну оперативну інформацію механізму прийняття рішень з метою досягнення оптимальних економічних параметрів об'єкта управління.

Загальний вигляд інформаційної технології можна зобразити наступною схемою (рис.4.2.):

Дані Інформаційний продукт

Рис. 4.2. Загальний вигляд інформаційної технології

Інформаційним продуктом, який є результатом застосування інформаційної технології, можуть бути документи, статті, книги, комп'ютерні програми тощо, при цьому потрібно пам’ятати, що застосування різних технологій переробки інформації до одного і того ж інформаційного ресурсу приводить до отримання різних інформаційних продуктів.

Інформаційний продукт - результат застосування інформаційної технології: документи, статті, книги, комп'ютерні програми тощо.

Інформаційні технології являють собою функціональні компоненти інших різновидів технологій, наприклад, виробничих, організаційних, соціальних, і виконують роль їх інтелектуального ядра. Використання інформаційних технологій дозволяє значно підвищити ефективність вказаних технологій, зменшує витрати інших видів ресурсів суспільства.

Суттєва роль інформаційних технологій у розвитку суспільства досягається за рахунок прискорення процесів отримання, розповсюдження й застосування суспільством нових знань.

Прибуток від інвестицій в інформаційні технології при раціональному обґрунтуванні їх вибору і грамотному використанні може досягати до 81% на кожний вкладений долар³.

Грамотне використання означає, що користувач у сьогоденні повинен вміти цілеспрямовано працювати з інформацією і використовувати для цього нові комп’ютерні інформаційні технології, сучасні технічні засоби й методи. Термін “нові” підкреслює новаторський характер інформаційної технології.

Основу концепції “нової” технології закладено на при кінці минулого століття. ЇЇ становлять розподілена комп’ютерна техніка, надійні комунікації, “дружне” програмне забезпечення, діалоговий режим для спілкування користувача з комп’ютером.

Основні характерні риси “нової” інформаційної технології показані у таблиці 4.1.

Нова інформаційна технологія уможливлює інтегрування різноманітних способів обробки інформації (розрахункових, довідково-інформаційних, сервісних) на одному робочому місці. Інтерактивний режим роботи системи забезпечує оперативний обмін інформацією та реагування на запити і сприяє задоволенню нагальних інформаційних потреб користувача.

Таблиця 4.1.

Характерні риси “нової” інформаційної технології

Методологія	Основна ознака	Результат
Принципово нові засоби обробки інформації	"Вбудовування" у технологію управління	Нова технологія комунікацій
Цілісні технологічні системи	Інтеграція функцій спеціалістів і менеджерів	Нова технологія обробки інформації
Цілеспрямовані створення, передача, збереження й відображення інформації	Врахування закономірностей соціального середовища	Нова технологія прийняття управлінських рішень

Але у процесі застосування нової інформаційної технології потрібно враховувати фактор її старіння: інформаційні продукти мають тенденцію дуже швидкої заміни новими видами або версіями. Не врахування вказаного призводить до необхідності постійного внесення змін щодо форм подання інформації, яка пристосована до конкретних технологічних методів і технічних засобів, або до суттєвої модернізації інформаційної технології, тобто до значних додаткових фінансових вкладень.

Подальший розвиток нової технології, широкомасштабне впровадження в обробку інформації “клієнт-серверної” архітектури на базі глобальних комп’ютерних мереж сприяло виникненню ще більш ефективних технологій обробки інформації - високих інформаційних технологій. Їх застосування веде до зниження вартості інформаційного контакту, необмеженості обсягу доступній користувачеві інформації, повноцінного використання персональних технічних і мережевих ресурсів за рахунок універсальності методів комунікацій, підтримки систем мультімедіа і максимального спрощення інтерфейсу взаємодії між людиною та ЕОМ, створення єдиного інтерфейсу для всіх взаємодій з ЕОМ тощо).