5.3. Сучасні концепції створення і впровадження іс обліку

І

5.3.1. Бухгалтерські рахунки в іс обліку

нформаційна система бухгалтерського обліку повинна забезпечити виконання всіх функцій та вимог бухгалтерського обліку. Основою бухгалтерського обліку, як відомо, є облікова політика підприємства, установи – сукупність правил ведення бухгалтерського обліку, первинного спостереження, вартісного вимірювання, групування та підсумку фактів господарської діяльності. В обліковій політиці підприємств, установ затверджуються:

• робочий план рахунків бухгалтерського обліку;

• форми документів, у тому числі для внутрішньої бухгалтерської звітності;

• порядок проведення інвентаризації активів і зобов’язань;

• методи оцінки активів і зобов’язань;

• правила документообігу та технологія обробки облікової інформації;

• порядок контролю за здійсненням господарських операцій тощо.

Основою для формування робочого плану рахунків бухгалтерського обліку підприємства є стандартний план рахунків – систематизований перелік синтетичних рахунків бухгалтерського обліку, що є класифікаційними ознаками об'єктів обліку.

Для програмної реалізації алгоритмів бухгалтерського обліку використовуються наступні ознаки рахунків:

• тип сальдо для балансових рахунків;

• періодичність, алгоритм закриття рахунку (щомісячно, щоквартально, один раз на рік);

• валютний облік на рахунку;

• структура коду рахунка;

• належність до групи, підгрупи рахунків або розділу плану і т. ін.

Інформаційні системи бухгалтерського обліку дозволяють використовувати різні робочі плани рахунків, встановлюючи програмним способом відповідність між рахунками цих планів. До бухгалтерських проводок додається ознака “Вид плану рахунків”, що відповідає визначеним моделям обліку. Змога вводити проводки одночасно в кількох робочих планах рахунків може бути корисною у кількох випадках:

• якщо за первинним документом одночасно формується дві групи проводок (одна - в національному плані рахунків, інша - в плані рахунків іноземного партнера або власника);

• при відокремленому веденні на підприємстві управлінського обліку;

• при відокремленому веденні обліку відокремлених підрозділів підприємства (філій) з подальшою консолідацією.

В ІС обліку позначення рахунку – код рахунку визначає види обробки облікової інформації. Код рахунку може містити таку інформацію про нього:

• код плану рахунків;

• розділ плану;

• тип сальдо рахунку;

• ознака валютного обліку;

• класифікаційний код рахунку;

• ідентифікатор синтетичного рахунку;

• ідентифікатор синтетичного субрахунку 1-го рівня;

• ідентифікатор синтетичного субрахунку 2-го рівня;

• ідентифікатор аналітичного рахунку 1;

• ідентифікатор аналітичного рахунку 2 і. т. ін.

Розрядність коду для подання необхідної кількості ознак може сягати до 255 символів. Цього достатньо, щоби у структурі коду рахунку відобразити всю необхідну інформацію про нього і в комп’ютерних технологіях на його основі виконувати відбір та групування інформації.

В ІС обліку аналітичним рахункам відповідають довідники, картотеки, реєстри документів, облікові регістри. Вся облікова інформація про господарські операції у вигляді бухгалтерських проводок зберігається у базі даних. Для кожного синтетичного рахунку, субрахунку, аналітичного рахунку вводиться на початок облікового періоду початкове сальдо.