- •Тема 4. Життєвий цикл іс обліку та їх програмного забезпечення 73
- •Тема 5. Організаційно-методичні основи створення та функціонування інформаційних систем в обліку 96
- •Тема 6. Інформаційні технології обробки інформації 118
- •Повний зміст
- •Список скорочень
- •Теоретичні основи інформаційних систем
- •Частина і
- •Визначення інформаційної системи в чинному законодавстві
- •1.1.2. Роль іс обліку в управлінні підприємством
- •1.1.3. Основні етапи та перспективи розвитку іс обліку та управління економічними об’єктами
- •1.2. Класифікація інформаційних систем обліку
- •1.3. Архітектура обробки даних в інформаційних системах
- •1.4. Структура інформаційної системи обліку
- •1.4.1. Структура іс та її головні компоненти
- •1.4.2. Структура іс як сукупність підсистем
- •1.4.3. Структура іс
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 2. Облікова інформація як складова Економічної інформації. Засоби її формалізованого опису
- •2.1. Економічна інформація, її види та властивості
- •2.1.1. Сутність економічної інформації
- •2.1.2. Види економічної інформації
- •2.1.3. Властивості економічної інформації
- •2.2. Особливості облікової інформації
- •2.3. Структуризація та формалізоване подання економічної інформації
- •2.3.1. Структуризація економічної інформації
- •2.3.2. Формалізоване подання економічної інформації
- •2.4. Класифікація та кодування облікової інформації
- •2. 4.1. Необхідність класифікації облікової інформації
- •2.4.2. Основні системи класифікації облікової інформації
- •2.4.3. Системи і методи кодування об’єктів класифікації
- •2.4.4. Кодування облікової інформації в іс
- •Приклади кодів та можливих методів кодування облікової інформації
- •2.4.5. Штрихове кодування як метод формалізації інформації
- •2.4.6. Єдина система класифікації та кодування теі
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3. Організація інформаційних баз систем обробки економічної інформації
- •3.1.Особливості інформаційного забезпечення автоматизованих інформаційних систем (аіс) в обліку
- •3.1.1. Структура інформаційного забезпечення аіс в обліку
- •3.1.2. Уніфікація та стандартизація документації
- •3.2. Концепція інтеграції даних при функціонуванні автоматизованих інформаційних систем
- •3.2.1. Інформаційні бази: історична неминучість появи
- •3.2.2. Концепція інтеграції даних в інформаційних системах
- •3.3. Архітектура подання даних в автоматизованій інформаційній системі
- •3.3.1. Користувачі аіс та їх функції
- •3.3.2. Архітектура подання даних інформаційної системи
- •3.3.3. Структурний аналіз моделей інформаційної системи
- •3.4. Проектування та оптимізація структури баз даних
- •3.4.1.Проектування баз даних на зовнішньому рівні
- •Опис реквізитів документу “Накладна на відпуск матеріалів”
- •3.4.2. Інфологічне проектування баз даних
- •3.4.3. Концептуальне проектування бази даних та оптимізація її структури
- •3.4.4. Оптимізація структури бази даних
- •3.5. Проектування і реалізація внутрішнього рівня бд
- •3.5.1. Вимоги до субд як програм-ного засобу створення бд
- •3.5.2. Огляд субд
- •3.5.2.1. Субд Microsoft Access 2000
- •3.5.2.2. Субд Microsoft Access 2002 та її можливості
- •3.5.2.3. Сумісність файлів у субд Access
- •3.5.2.4. Нові можливості субд Access 2007
- •3.5.3. Внутрішнє проектувавння баз даних в субд типу Access
- •Питання для самоперевірки
- •Які особливості інформаційного забезпечення аіс в обліку?
- •Тема 4. Життєвий цикл іс обліку та їх програмного забезпечення
- •4.1. Сутність, структура та принципи життєвого циклу іс обліку
- •4.1.1. Принципи підтримки життєвого циклу ісо
- •4.1.2. Структура життєвого циклу програмного забезпечення
- •4.2. Основні процеси жц пз
- •4.2.1. Процес придбання
- •4.2.2. Процес постачання
- •4.2.3. Процес розроблення
- •4.2.4. Процес експлуатації
- •4.2.5. Процес супроводження
- •4.3. Допоміжні процеси жц аіс
- •4.4. Організаційні процеси жц аіс
- •4.5. Взаємозв'язок між процесами жц аіс
- •4.6. Стадії життєвого циклу аіс
- •4.6.1. Проведення обстеження діяльності об'єкта щодо впровадження аіс
- •4.6.2. Побудова моделей діяльності організації
- •4.6.3. Стадії розробки технічного завдання та ескізного проекту
- •4.6.4. Стадія розроблення технічного проекту та робочої документації
- •4.6.5. Постановка завдань
- •4.6.6. Функції бухгалтера щодо постановки завдань для ісо
- •4.6.7. Стадія впровадження проекту в дію
- •4.7. Моделі жц аіс і відповідного пз
- •4.7.1. Каскадна модель жц
- •4.7.2. Спіральна модель жц
- •Питання для самоперевірки
- •Частина іі Організаційно-методичні особливості функціонування іс і технологій в обліку тема 5. Організаційно-методичні основи створення та функціонування інформаційних систем в обліку
- •5.1. Методологія бухгалтерського обліку в умовах автоматизованої обробки інформації
- •5.2. Комп’ютеризовані форми та системи бухгалтерського обліку
- •5.2.1. Поняття та ознаки форми бухгалтерського обліку
- •5.2.2. Комп’ютеризовані форми бухгалтерського обліку в історичному розвитку
- •5.3. Сучасні концепції створення і впровадження іс обліку
- •5.3.1. Бухгалтерські рахунки в іс обліку
- •5.3.2. Регістри бухгалтерського обліку в іс обліку
- •5.3.3. Технологічний процес обробки облікової інформації в іс обліку
- •5.4. Узагальнений аналіз іс обліку та перспективні напрямки їх розвитку
- •5.5. Огляд найбільш розповсюджених в країні бухгалтерських програм
- •5.5.2. Програма «1с:Підприємство»
- •5.5.3. Комплексна система управління та обліку «Парус-Підприємство 7»
- •5.5.4. Програма «Бухгалтерія» комплексу управління підприємством «VirGo® - 2.5м»
- •5.5.5. «Нова бухгалтерія». Комплекс бухгалтерських програм
- •5.5.6. Інформаційна система «Галактика»
- •5.5.7. Система FinExpert™ Компанії іdм
- •5.5.8. Допоміжні системи для бухгалтера
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 6. Інформаційні технології обробки інформації
- •6.1. Інформаційні технології та їх класифікація
- •6.1.1. Основні поняття інформаційної технології
- •6.1.2. Інструментарій інформаційної технології в іс обліку
- •6.1.3. Класифікація інформаційних технологій
- •6.2. Комп’ютерні технології Microsoft Office в обліку
- •6.2.1. Пакет офісних додатків ms Office для організації автоматизованої обробки даних
- •6.3. Інформаційні технології Microsoft Word
- •6.3.1. Microsoft Word для роботи з документами
- •6.3.2. Microsoft Word для автоматизації обліку
- •6.4. Можливості Microsoft Excel для обліку
- •6.4.1. Базові технології обробки даних
- •6.4.2. Спеціальні інформаційні технології аналізу даних в ms Excel
- •6.4.3. Технології Excel, які потрібні кожному бухгалтеру
- •6.4.4. Нові можливості ms Excel 2007
- •Питання для самоперевірки
- •7. Практичні завдання та методичні рекомендації щодо їх виконання Частина ііі
- •7.1. Практичні завдання до теми 2 «Аналіз та кодування економічної інформації»
- •7.2. Практичні завдання та Методичні вказівки до теми 3 «Робота в ms Access 2002 зі створення бд»
- •Методичні вказівки для виконання завдання
- •7.3. Практичні завдання та методичні вказівки до теми 6. “Створення системи бухгалтерського обліку (ісбо) на базі табличного процесора Microsoft Excel”
- •7.3.1. Завдання 1. Підготовка структури робочої книги ісбо
- •7.3.2. Завдання 2. Створення робочого плану рахунків Робочий план рахунків створюється на листку План рахунків за наступною формою:
- •7.3.3. Завдання 3. Створення оборотно-сальдової відомості
- •Примітка. На листі осв можна вести облік максимум за чотири фінансові роки.
- •7.3.4. Завдання 4. Створення журналу господарських операцій
- •7.3.5. Завдання 5. Формування типових бухгалтерські операції
- •7.3.6. Завдання 6. Встановлення критеріїв фільтрації проводок жго рахункам
- •Створення діапазону умов для першого звітного періоду
- •Послідовність дій для створення макросу
- •Створення діапазону умов для наступних облікових періодів
- •7.3.7. Завдання 7. Формування оборотів по рахунку
- •Формування дебетових оборотів по рахунку, субрахунку
- •Формування кредитових оборотів по рахункам
- •7.4. Завдання для Самостійної роботИ «Створення зведених регістрів в тп Excel»
- •7.4.1. Побудова регістру “Аналіз жго”
- •Макети зведених регістрів
- •7.4.2. Створення шахової відомості по рахункам і субрахункам
- •7.4.3. Вибірка проводок жго за дату
- •7.4.4. Створення картки рахунку, субрахунку
- •7.4.5. Створення та перегляд Журналу (відомості) рахунку
- •7.4.6. Створення Головної книги
- •7.5. Завдання для Самостійної роботИ «Технологія ведення обліку за допомогою бухгалтерської програми «1с: Бухгалтерія»
- •Термінологічний довідник
- •Рекомендована література
- •Теми індивідуальних завдань
- •Перелік уроків «Бухгалтерський облік за допомогою Excel»
- •Перелік уроків по "1с:Бухгалтерія 7.7"
3.3. Архітектура подання даних в автоматизованій інформаційній системі
К3.3.1. Користувачі аіс та їх функції
ористувачів автоматизованої
інформаційної системи умовно можна
розділити на дві групи: внутрішні і
кінцеві. Внутрішні користувачі, а саме
адміністратор бази даних, адміністратори
функціональних підсистем, системні і
прикладні програмісти розробляють АІС
і підтримують її функціонування..
На стадії проектування адміністратор БД виступає як ідеолог і конструктор системи, керує роботами по створенню програмного забезпечення БД. На стадії експлуатації адміністратор БД - відповідальна особа за функціонування АІС, він керує режимом використання даних. Основні задачі адміністратора БД при експлуатації - захист даних від руйнування, забезпечення достовірності даних, аналіз ефективності використання ресурсів АІС.
Адміністратори функціональних підсистем разом з адміністратором БД розробляють програмні засоби для користувачів. Крім того, адміністратори функціональних підсистем визначають алгоритми обробки даних, необхідні при проектуванні АІС.
Системні програмісти виконують генерацію СУБД, стежать за її функціонуванням у середовищі операційної системи, розробляють за завданням адміністратора БД програмні компоненти, що розширюють програмне забезпечення СУБД.
Задача прикладних програмістів полягає в розробці прикладних програм. Для цього їм необхідне знання алгоритмічних мов і мовних засобів СУБД.
Кінцеві користувачі використовують ресурси АІС. Вони поділяються на непрямі і прямі.
Непрямі кінцеві користувачі не спілкуються з електронною обчислювальною системою (ЕОС) безпосередньо. Вони формулюють свої запити службі адміністратора БД, а потім одержують відповіді на папері, що перед тим, як їх передати замовнику, інтерпретуються фахівцями.
Прямі кінцеві користувачі спілкуються з АІС в інтерактивному режимі. Частина з них уміє звертатися до заздалегідь складених програм і інтерпретувати відповіді АІС. Інші вміють самостійно розробляти нові програмні додатки.
Сучасна тенденція організації СУБД досягла в своєму розвитку мовних і програмних засобів, орієнтованих на кінцевих користувачів, зокрема на тих, котрі готові розробляти самостійно нові додатки, не звертаючись до послуг прикладних програмістів.
А3.3.2. Архітектура подання даних інформаційної системи
ІС підтримує різноманітні уявлення
користувачів про предметну область.
Для кінцевих користувачів АІС - сховище
зведень за угодами і постачаннями,
документами і цінниками тощо. Однак для
внутрішніх користувачів та ж АІС
подається у вигляді елементів даних,
записів, сторінок і файлів. Відзначимо
також, що уявлення самих внутрішніх
користувачів АІС теж аж ніяк не ідентичні.
Прикладний програміст оперує елементами
даних, записами, ключами, структурними
асоціаціями, але він, як правило, не має
представлення про фізичну організацію
даних. Це вже прерогатива адміністратора
і системних програмістів.
Як бачимо, у сучасній інформаційній системі підтримується кілька рівнів подання даних. Їх різновиди будемо асоціювати з поняттям архітектури подання даних інформаційної системи.
При розробці архітектури подання даних інформаційної системи керуються положеннями державного стандарту України ДСТУ 3329-96 щодо концепції для концептуальної схеми та інформаційної бази.
Початковий рівень подання даних в такій архітектурі називається зовнішнім і відповідає локальним уявленням про предметну область кінцевих користувачів, а саме спеціалістів з предметної області.
Другий рівень називається інфологічним, він являє собою інтеграцію локальних уявлень про предметну область кінцевих користувачів, що відповідає «погляду» на предметну область її адміністратора (директора, міністра, ректора вузу і т.д.). Він бачить усю безліч інформаційних об'єктів, усі можливі асоціації між ними, у той час як кожен кінцевий користувач сприймає лише обмежений фрагмент предметної області (ПО). Відзначимо, що локальні уявлення користувача і інфологічне уявлення про предметну область існують поза яким-небудь зв'язком із засобами реалізації інформаційної системи. Вони визначають лише інформаційні потреби розроблювальної системи, відбивають особливості предметної області, але не торкаються питання: як відповідні дані будуть подані в пам'яті ЕОС?
Концептуальний рівень подання даних відповідає уявленню про логічну організацію даних адміністратора БД. Цей рівень подання даних дуже схожий з інфологічним, але його відмінність полягає в прив'язці до засобів реалізації – СУБД. Опис БД на концептуальному рівні задається мовою опису даних використовуваної СУБД у термінах і обмеженнях, які прийняті у цій системі. Оскільки кожна СУБД на концептуальному рівні підтримує свою модель даних, перетворення інфологічного опису предметної області (ПО) в концептуальний опис для БД різних СУБД приводить до різних результатів.
Подання даних у пам'яті ЕОС, їхню організацію збереження визначає внутрішній рівень подання даних на основі мови і маніпулювання СУБД. Відзначимо, що параметри внутрішнього рівня подання БД впливають на ефективність інформаційної системи, наприклад, на обсяг зовнішньої пам'яті, час реакції системи.
У процесі функціонування АІС адміністратор може змінювати внутрішній опис БД, залишаючи без змін описи, що задаються на попередніх рівнях подання даних. Це дозволить змінювати параметри ефективності системи, не вносячи ніяких коригувань у розроблені додатки. Із внутрішнім рівнем подання даних пов'язаний фізичний рівень, або рівень реалізації в пам'яті ЕОС, який формується мовою збереження даних СУБД.
На кожному рівні подання даних визначається своя модель ПО. Описи цих моделей прийнято називати схемами, тому говорять, що схеми локальних уявлень користувачів відображаються в інфологічну схему ПО, остання відображається в концептуальну схему БД і т.д.