Ш

2.4.5. Штрихове кодування як метод формалізації інформації

трихові системи кодування як метод маркування товарів з’явилися в середині 60-х років ХХ століття у США та інших економічно розвинених країнах світу для ідентифікації руху величезних мас товарів на всьому шляху від виробника до споживача. В Україні штрихове кодування товарів було введено Постановою Кабінету Міністрів від 29 травня 1996р. №574 з метою створення умов для впровадження в Україні інформаційних технологій автоматизованої ідентифікації та електронного обміну даними і створення інформаційної бази для контролю та управління товарно-грошовим обігом в державі.

У сьогоденні штрихове кодування є одним з найсучаснішим методом формалізації інформації. У міжнародній практиці штрихові коди застосовують в обліку, митному контролі, системах пенсійного забезпечення, охороні здоров’я, соціального страхування тощо.

Штрихове кодування базується на застосуванні двійкової системи числення: інформація запам’ятовується як послідовність нулів і одиниць, причому широкі смуги (темні чи світлі) означають 1, вузькі – 0, тому штриховий код являє собою послідовність смуг: світлих чи темних, вузьких чи широких, нанесених на різні носії інформації.

Переваги автоматичної ідентифікації за допомогою штрихових кодів є очевидними для підприємств різних галузей промисловості. Вони полягають у розширенні обсягів продаж, підвищенні продуктивності, зменшенні затрат та підвищенні рівня послуг. Економічний ефект від впровадження системи автоматичної ідентифікації полягає в тому, що вона дає можливість відмовитись від багато численних паперових документів і позволяє оперативно за допомогою автоматичного зчитування отримувати інформацію про виробника продукції, її технічні характеристики, ціну та інші показники (якщо, звичайно, виробник “завантажив” таку інформацію в код).

Впровадження системи штрихового кодування дозволяє отримувати оперативну інформацію не лише про рух товарів, але й знижати комерційні витрати, а також дає можливість виробникам і продавцям спостерігати за реакцією ринку на надходження різних товарів, а покупцю (при необхідності) вийти на конкретного постачальника чи виробника.

Д

2.4.6. Єдина система класифікації та кодування теі

ля економічних задач потрібно забезпечити їх порівняння та можливість використання результатів розв’язку в інших задачах управління. Для цього необхідна наявність єдиних систем угрупувань, які отримані за єдиними класифікаційними ознаками.

Для стандартизації інформаційного забезпечення процесів управління народним господарством в умовах застосування засобів обчислювальної техніки на рівні держави існує єдина система класифікації та кодування техніко-економічної інформації (ЄСКК ТЕІ). Вона містить комплекс загальнодержавних класифікаторів ТЕІ, автоматизовану систему їх ведення та нормативні документи для розробки і ведення. Використання класифікаторів ЄСКК забезпечує однакові можливості з обробки даних АІС різних установ і організації.

ЄСКК ТЕІ - комплекс загальнодержавних класифікаторів техніко-економічної інформації, пристосованих до безпосередньої обробки засобами обчислювальної техніки з автоматизованою системою їх ведення.

ЕСКК ТЕІ забезпечує:

• обмін даними між різними рівнями управління народним господарством;

• узгодження техніко-економічних показників;

• можливість агрегування даних на різних рівнях управління;

• максимальну автоматизацію всіх технологічних операцій обробки інформації.

Уся множина класифікаторів ЄСКК ТЕІ поділяється на чотири групи, які охоплюють:

• трудові і природні ресурси (професії робітників, посади службовців, спеціальності за освітою, корисні копалини, гідроенергетичні ресурси та інші);

• продукти праці, виробничу діяльність і послуги (промислову, будівельну і сільськогосподарську продукцію, роботи і послуги в цих галузях, а також на транспорті, в торгівлі, матеріально-технічному забезпеченні, зв’язку, послуги населенню тощо),

• структуру економіки і адміністративно-територіальний поділ (підприємства, організації, галузі, органи державного управління і т.д.);

• управляючу інформацію, документи, одиниці вимірювання тощо.

Відповідно до Держстандарту, в Україні використовуються загальнодержавні (державні, національні); міжгалузеві та галузеві класифікатори, а також класифікатори підприємств (локальні).

Для функціонування АІС на рівні державної структури (міністерства, відомства тощо) використовують державні, національні та галузеві класифікатори і нормативно-довідкові дані, що функціонують в системі Державного комітету статистики, Міністерства фінансів, Національного Банку України, Державної податкової служби України тощо, від яких відповідна державна структура отримує довідкові дані.

Розглянемо деякі класифікатори, коди з яких вказуються у звітних регламентних документах як юридичними, так і фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності:

• Єдиний державний реєстр підприємств, організацій України (ЄДРПОУ) - автоматизована система збирання, нагромадження та обробки даних про підприємства та організації усіх форм власності, а також їх відокремлені підрозділи - філії, відділення, представництва тощо. Метою реєстру є забезпечення єдиного державного обліку підприємств та організацій країни усіх форм власності, класифікації суб’єктів для отримання статистичної інформації у формалізованому вигляді; проведення спостережень за структурними змінами в економіці щодо видів діяльності, створення, реорганізації та ліквідації суб’єктів; удосконалення статистичного обліку суб’єктів та створення й ведення статистичних реєстрів; взаємодії з інформаційними системами інших органів державної влади.

Інформаційний фонд ЄДРПОУ містить ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності, його назву; класифікаційні дані про галузеву, територіальну, відомчу належність, форму власності та організаційно-правову форму господарювання; адресу, телефон, факс, прізвище керівника, засновників (інвесторів); відомості про державну реєстрацію (перереєстрацію), спосіб створення, реорганізацію, ліквідацію; виробничо-технічні та фінансово-економічні показники суб'єкта господарської діяльності тощо.

Для юридичних осіб ідентифікаційний код одержувача згідно ЄДРПОУ складається з 7 знаків та контрольного числа.

• Тимчасовий реєстр Державної податкової адміністрації України (ТРДПАУ) містить реєстраційний (обліковий) номер платників податків. Він надається: постійним представництвам нерезидентів в Україні; учасникам договорів про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи; інвесторам (резидентам та нерезидентам), які уклали угоди про розподіл продукції і є платниками податків; виконавцям (юридичним особам - нерезидентам) проектів (програм) міжнародної технічної допомоги дипломатичним представництвам, консульським установам іноземних держав та дипломатичним місіям, які виконують функції податкового агента.

• Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (ДРФО) встановлює індивідуальний ідентифікаційний номер для фізичних осіб. Ідентифікаційний номер одержувача містить 10 знаків.

• Класифікатор організаційно-правових форм господарювання (КОПФГ) - державний класифікатор, розроблений згідно з "Програмою переходу України на міжнародну систему статистики та обліку" і використовується під час збирання та обробка інформації в автоматизованих системах державної статистики, фінансовій звітності, Державному реєстрі звітних (статистичних) одиниць України, наукових дослідженнях. Об'єктами класифікації в КОПФГ є організаційно-правові форми господарських суб'єктів, встановлені відповідними законодавчими актами України. Структурно класифікація складається з тризначних цифрових кодів, побудованих за серійно-порядковим методом кодування, та назв організаційно-правових форм господарювання.

• Класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ). У відповідності з КОАТУУ, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту, уся множина об'єктів класифікації розподілена за територіальною ознакою та адміністративною підпорядкованістю на чотири рівні ієрархічної класифікації. Загальне кодове позначення об'єктів класифікації КОАТУУ має десять розрядів. Перший рівень класифікації (розряди 1, 2), це - Автономна Республіка Крим, області та міста, що мають спеціальний статус, який визначається законами України. До другого рівня класифікації (розряди 3-5) входять міста; райони Автономної Республіки Крим, області; райони в містах, що мають спеціальний статус, який визначається законами України. Третій рівень класифікації (розряди 6-8) - міста; райони в містах обласного підпорядкування; селища міського типу; селищні ради, четвертий рівень - (розряди 9, 10): села; селища. Ідентифікаційний код кожного об'єкта класифікації будується з використанням серійно-порядкового та послідовного методів кодування. У разі кодування об'єктів другого і третього рівня класифікації застосовується послідовний метод кодування.

• Національний класифікатор видів економічної діяльності (КВЕД) - складова частина державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації, яка затверджується центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації та має статус державного стандарту. Об'єктами класифікації в КВЕД є усі види господарської (економічної) діяльності суб'єктів. За методологічними засадами, принципами побудови та призначенням КВЕД є статистичною класифікацією, створеною як інструментарій для систематизації та групування економічної та соціальної інформації у стандартний формат, який дає змогу обробляти та аналізувати значні обсяги інформації.

КВЕД побудовано за ієрархічною системою кодування із застосуванням літерно-цифрового коду. Літерні позначення секцій та підсекцій використовуються як рубрика тор. Подальша деталізація секцій та підсекцій КВЕД - розділ, група, клас, підклас - позначається цифровими кодами. Загальне кодове позначення об'єктів КВЕД має таку структуру:

Y YY XX.XX.X, де:

Y - секція (літери латинської абетки від A до Q);

YY - підсекція (є тільки у секціях "C" та "D");

XX – розділ; XX.X – група; XX.XX – клас; XX.XX.X – підклас.

Структура КВЕД на рівні Y YY XX (розділ) відповідає міжнародній класифікації ISIC (International Standard Industrial Classification of All Economic Activities, Rev.3.1), прийнятій Статистичною комісією Організації Об'єднаних Націй. Структура КВЕД на рівні Y YY XX.XX (клас) відповідає класифікації Європейського Союзу NACE (Rev.1.1-2002р.). Національний рівень КВЕД Y YY XX.XX.X (підклас) утворено шляхом деталізації класів NACE.

• Класифікатор форм власності (КФВ) призначено для використання органами державного управління та іншими користувачами для обліку, збирання і обробка статистичної та адміністративної інформації щодо державної реєстрації, аналізу та узагальнення результатів економічної діяльності суб'єктів господарської (у т. ч. підприємницької діяльності), ведення державних реєстрів: Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, Реєстру корпоративних прав держави та інших за формами власності. Об'єктами класифікації в КФВ є форми власності, встановлені чинним законодавством: Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України. Структурно класифікація складається з двох блоків: ідентифікації (двозначний цифровий код) та назв форм власності.

• Українська бюджетна класифікація – УБК. Бюджетна класифікація - єдине систематизоване, функціональне згрупування доходів і видатків бюджету за однорідними ознаками, що забезпечує загальнодержавну і міжнародну порівнянність бюджетних даних.

Бюджетний кодекс України визначає бюджетну класифікацію як єдине систематизоване групування доходів, витрат і фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою та іншими ознаками відповідно до законодавства України і міжнародних стандартів. Бюджетна класифікація застосовується для здійснення планування, регулювання, фінансового контролю, аналізу, порівнянності показників.

З метою забезпечення системи державного управління народним господарством обліково-статистичною інформацією, яка задовольняє потреби учасників господарських відносин в об'єктивних даних про стан і тенденції соціально-економічного розвитку, господарські та фінансові взаємозв'язки на міждержавному, державному, регіональному і галузевому рівнях, а також впровадження міжнародних стандартів у галузі обліку і звітності та переходу на міжнародну систему обліку і статистики Кабінет Міністрів України затверджує заходи щодо розвитку національної статистики України і державної системи класифікації техніко-економічної та соціальної інформації.