Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Посибник ІСТОА.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.45 Mб
Скачать

О

2.4.2. Основні системи класифікації облікової інформації

сновні системи класифікації економічної інформації - ієрархічна, фасетна і змішана (ГОСТ 6.01.1—87 — чинний в Україні). Зрозуміло, що їх застосовують для всіх видів економічної інформації, і, в першу чергу, для облікової.

Ієрархічна система класифікації – це система, в який поділ множини об‘єктів на підмножини виконується послідовно, згідно із заданими ознаками. Між класифікаційними групуваннями встановлюються відношення підпорядкування. Кожен об’єкт попадає при цьому лише до одного класифікаційного групування.

Ієрархічна система класифікації характеризується кількістю заданих ознак класифікації (рис.2.1). Кількість рівнів класифікації відповідає числу ознак, обраних у якості основи поділу, і характеризує глибину класифікації.

Рис.2.1. Класифікація об‘єктів за ієрархічною системою

Приклад класифікації об‘єктів за ієрархічною системою - структура Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств й організацій:

0-й рівень - план рахунків;

1-й рівень - класи рахунків;

2-й рівень - назви синтетичних рахунків (рахунки першого порядку);

3-й рівень - назви субрахунків (рахунки другого порядку) тощо.

Така класифікація може застосовуватись для інформації про органи керівництва, для територіально-адміністративного поділу, для видів економічної діяльності тощо.

Переваги ієрархічної системи класифікації: простота, наочність, логічність побудови, пристосованість до ручної обробки; використання незалежних класифікаційних ознак у різних гилках ієрархічної структури.

Недоліки: жорстка структура, яка приводить до складності внесення змін; неможливість групувати об‘єкти за заздалегідь непередбаченим сполученням ознак; ускладнює автоматизовану обробку.

Фасетна класифікація полягає в паралельному поділі множини об‘єктів на незалежні підмножини (класифікаційні угруповання). Ознаки класифікації називають фасетами (списками). Кожний фасет містить сукупність однорідних ознак (список значень). Фасети взаємонезалежні. Значення у фасеті могуть бути розташовані в довільному порядку (рис. 2.2), хоча бажаним є їх упорядкування. Послідовність створення класифікаційних угруповань задається фасетною формулою: Ф = (ф1, ф2, ... фn). Об'єкти відбирають згідно з наявністю ознак, заданих фасетною формулою у підмножини (Хі), тому одні й ти ж об'єкти можуть входити до різних підмножин. Для підмножин при заданій послідовності фасет існує декілька варіантів (комбінацій фасетів) ієрархічної класифікації.

Значення

Ф1

Ф2

...

Фn

1

...

m

Рис.2.2. Фасетна система класифікації

Така класифікація може використовуватись, наприклад, для обробки даних внутрішніх підрозділів підприємства з виділенням окремих груп виробничих підрозділів: цех – дільниця – бригада тощо, де кожний виробничий підрозділ містить їх назви. У освіті для обробки даних з підготовки фахівців фасетами можуть бути: галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки.

Переваги фасетної системи класифікації - гнучкість структури, можливості додавання нових фасет і віддалення застарілих; ефективність для автоматизованої обробки інформації. До недоліків такої системи можна віднести складність використання в разі ручної обробки даних, недостатньо повне використання місткості, тому що не усі можливі комбінації фасет мають практичне застосування. Все це вимагає при застосуванні фасетного методу класифікації дотримуватись наступних вимог: відбір і фіксування лише істотних для розв’язування конкретної економічної задачі ознак та їх не повторюваність в різних фасетах.

Змішана система класифікації передбачає використання обох систем.

Вибір методу класифікації залежить від мети дослідження економічних даних, але обраний метод класифікації має задовольняти такі вимоги: бути достатньо містким і повним; характеризуватися достатньою та економічно обгрунтованою глибиною (кількість ознак має бути виправданою); гнучкістю та надмірністю (можливість подальшого розширення номенклатури); забезпечувати розв'язання всіх комплексів задач; характеризуватися лаконічністю, чіткістю та ясністю класифікаційних ознак.