У

2.1.3. Властивості економічної інформації

сучасному індустріальному інформаційному суспільстві під час створення інформаційної системи потрібно враховувати споживацькі властивості економічної інформації, найважливіші з яких:

• повнота інформації для реалізації управляючого впливу;

• точність і достовірність інформації;

• актуальність, своєчасність і оперативність;

• ясність і зрозумілість.

Інформація повна, якщо її достатньо для розуміння і прийняття рішень. Дефіцит інформації за її складом, обсягом відомостей унеможливлює виконання функцій управління в потрібний час, у зазначеному місці, у відповідному вигляді.

Точність інформації – це заданий ступінь наближення інформації до дійсного значення показника. У практиці управління визначені необхідні рівні точності для окремих техніко-економічних показників та функцій управління. Достовірність є ймовірною оцінкою точності (безпомилковості) інформації, яка залежить від використаних інформаційних технологій. Інформація є достовірною, якщо вона не спотворює дійсного стану справ. Недостовірна інформація може призвести до не­правильного розуміння або до прийняття помилкових рішень.

Актуальність інформації – ступінь відповідності відображення реального стану системи та об’єкта управління. Своєчасність інформації характеризує інтервал у часі між виникненням потреби в інформації та реалізацією даної потреби. Оперативність інформації відбиває швидкодію її отримання. Актуальність інформації пов’язана із періодичністю отримання інформацій, своєчасність визначає вибір засобів обробки інформації, оперативність – вибір засобів збору та передавання інформації.

Інформація стає ясною і зрозумілою, якщо її виражено мовою, якою спілкуються ті, кому призначена ця інфор­мація. Якщо актуальна інформація виражена незрозумі­лою мовою, вона стає некорисною.

2.2. Особливості облікової інформації

Оскільки облікова інформація є складовою економічної інформації, всі перелічені властивості остатньої притаманні їй, але вона має й деякі особливості, які потрібно враховувати і під час створення, і під час функціонування ІС обліку.

Облікова інформація характеризує стан виробничо-господарської діяльності підприємств, тому що вона формується в процесі ведення господарського обліку, який складається з трьох взаємопов’язаних видів обліку: оперативно-технічного, бухгалтерського і статистичного. Але особливості облікової інформації залежать не лише від видів обліку. На неї впливають і форми бухгалтерського обліку (таблично-автоматизована, діалогова, без паперова тощо); і джерела та методи формування змінної та умовно-постійної інформації, алгоритми їх машинної обробки.

Якість облікової інформації залежить від використаної методології її сприйняття, систематизації та узагальнення, а також від специфічних особливостей облікових задач:

розв'язності (завжди розрахунковим або логічним способами);

алгоритмічності; документальності вхідних та вихідних даних;

використання тих самих даних для формування різних показників;

інформаційного зв'язку облікових задач;

необхідності накопичення даних;

регламентації термінів розв'язання задач.

У складі економічної інформації облікову інформацію відрізняє великий обся­г і різноманітність. В системі економічної інформації вона охоплює у середньому 88 - 90 %, відображаючи господарські процеси у вигляді натуральних, трудових і вартісних показників. Крім цього, її властиві складність логічної структури та відносно проста арифметична обробка з масовим характером об­числень, яка виконується з певною періодичністю за типовими алгоритмами.

Складовими частинами облікової інформації є бухгалтерські, звітно-статистичні та оперативні дані. Облікові дані відображають фактичний стан виробничо-господарської діяльності підприємства і є інформаційною моделлю виробництва. Крім відображення дійсного стану об'єкта, на облікову інформацію покладається й ретроспективна функція, що потребує тривалого зберігання цієї інформації (у вигляді форм бухгалтерської звітності). Кінцеві дані є результатом розв'язання облікових задач із знаходження зведено-підсумкових величин за встановленими групувальними ознаками, для чого реалізуються арифметичні та логічні операції, операції сортування інформації.

Бухгалтерський облік – це основний вид обліку на підприємстві, який виконує контрольну та інформаційну функції. Завдання контрольної функції бухгалтерського обліку - кількісна та якісна оцінка результатів діяльності економічного об’єкта на основі зіставлення фактичних показників роботи з нормативними; визначення відхилень, що виходять за межі допустимих параметрів, а також їх причин; виявлення резервів для коригування прийнятих рішень, планів, норм і нормативів.

Інформаційна функція бухгалтерського обліку полягає у забезпеченні керівництва інформацією для управління: планування, контролю й прийняття оперативних рішень. На основі облікової інфор­мації мо­делюють зв'язки підприємства з навколишнім середовищем, його внутрішню структуру, розподіляють права виконавців та їх відповідальність за результати діяльності.

Для успішної реалізації функцій бухгалтерського обліку облікова інформація повинна не лише відповідати всім властивостям економічної інформації, вона має забезпечувати:

• порівняння показників обліку з плановими для контролю за виконанням запланованих завдань і цілеспрямованість їх, тобто відповідність визначеним завданням;

• постійність у використанні методів бухгалтерського обліку протягом звітно­го періоду, інакше зникає можливість порівнювати дані;

• консерватизм у відображенні фактів господарської діяльності в бухгалтерському обліку для забезпечення обережності в оцінці активів, майна, визначенні величини прибутку;

• об’єктивність представлення даних, тобто правдивість і неупередженість інформації як для внутрішніх, так і зовнішніх споживачів (податкових органів, органів державної статистики і т. ін.);

• аналітичність, тобто бути достатньо деталізованою для проведення належного аналізу і прийняття необхідних рішень з управління господарською діяльністю.

Знання особливостей облікової інформації є суттєвими для створення ІС обліку, тому що це впливає на зміст інформаційного забезпечення системи, вибір варіанта технології розв’язування облікових задач тощо. Ці знання потрібні і під час роботи з ІС, бо облікова інформація є значною цінністю, незалежно від фактів, які вона фіксує. Ця цінність зумовлена можливостями облікової інформації для прийняття управлінських рішень.