Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
lektsia_t_43.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
459.26 Кб
Скачать

9. Злочини, вчинювані в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці Ст. 427 Здача або залишення ворогові засобів ведення війни

Предметом цього злочину є військові сили, укріплення, бойова техніка, спеціальна техніка, інші засоби ведення війни.

Під військовими силами закон має на увазі особовий склад вій­ськових частин. Укріплення - це інженерні споруди (доти, дзоти, окопи тощо), розташовані в межах спеціально підготовленої для ведення бою місцевості (укріпленого району, як правило, вздовж лінії фронту чи державного кордону) та призначені для отримання просування ворога, ведення обстрілу військових сил ворога та його техніки, збереження особового складу військової частини, засобів ведення війни тощо. Про поняття «бойова техніка» та «спеціаль­на техніка» йшлося при аналізі складу злочину, передбаченого ст. 410. Інші засоби ведення війни - це матеріально-технічні засо­би, крім перелічених у диспозиції 46т.. 427, які використовуються для ведення бойових дій (зброя, бойові припаси, засоби забезпе­чення бойових дій, засоби індивідуального захисту військовослуж­бовців тощо).

Об’єктивна сторона з дачі ворогові ввірених військових сил може виражатися у формі зупинення опору і капітуляції перед супротивником або невжиття заходів до захисту особового складу, які начальник повинен був вжити, внаслідок чого ворог захоплює військові сили; залишення ворогові укріплень – у припиненні на­чальником бойових дій по утриманню спеціально підготовленої для ведення бою ділянки місцевості і виводі звідти підпорядкованого йому особового складу; залишення ворогові бойової та спеціальної техніки, інших засобів ведення війни – в залишенні при відступі чи маневрі ворогові військової техніки, боєприпасів, зброї, транспортних засобів, засобів забезпечення тощо.

Залишення ворогові укріплень, бойової та спеціальної техніки, інших засобів ведення війни утворює склад злочину тільки у випа­дках, коли ця дія не викликалася бойовою обстановкою.

Невжиття начальником належних заходів для знищення або приведення у непридатність засобів ведення війни, коли їм за­грожує безпосередня і неминуча небезпека захоплення супротив­ником, розглядається як залишення начальником ворогові цих засобів.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення зазначених у диспозиції 46т.. 427 дій та переходу у підпорядкування ворога особового складу, укріплень та засобів ведення війни.

Суб’єктивна сторона може характеризуватися як умисною, так і необережною формою вини. Мотивом цього злочину може бути легкодухість, боягузтво, панікерство. Вчинення зазначених дій з метою сприяння ворогові, послаблення Збройних Сил України утворює державну зраду (46т.. 111).

Суб’єктом злочину є тільки командир (начальник), який має у своєму підпорядкуванні особовий склад, бойову та іншу військову техніку.

Ст. 428 Залишення гинучого військового корабля

Небез­пека загибелі військового корабля існує як в бойовій обстановці, так і в мирний час. Згідно з Положенням про корабельну службу у ВМС ЗС України у випадку загрози загибелі корабля командир корабля зобов'язаний:

  • вчасно вжити заходів щодо організованого залишення кораб­ля особовим складом. Насамперед з корабля евакуюють хворих, у разі наявності пасажирів - жінок та дітей, а після цього - інших пасажирів та членів екіпажу, які не беруть участі в боротьбі з аварією;

  • переконавшись у неможливості врятувати корабель, прийня­ти рішення про залишення корабля рештою особового складу;

  • у мирний час ужити заходів щодо посадки корабля на най­ближчу мілину;

  • у воєнний час - біля свого узбережжя вжити тих же заходів, далеко від свого узбережжя - затопити корабель і вжити заходів щодо неможливості його підняття й відновлення противником;

  • ужити всіх заходів щодо врятування вахтового та навігаційного журналів, секретних документів і спеціальної апаратури. Якщо це неможливо, а також у випадку загрози захоплення їх про­тивником, вони знищуються;

- ужити заходів щодо врятування та збереження корабельного майна, якщо аварія трапилася поблизу берега.

Командир корабля залишає корабель останнім (ст. 92).

Безпосереднє керування залишенням корабля пасажирами та особовим складом здійснює старший помічник командира кораб­ля. Він залишає аварійний корабель безпосередньо перед коман­диром корабля, якщо не надійшло іншого розпорядження (ст. 101 Положення). Члени команди мають право залишити його тільки з дозволу командира.

Залишення корабля всупереч встановленим правилам утворює військовий злочин, передбачений ст. 428.

Безпосереднім об'єктом злочину є встановлений законодав­ством порядок несення військової служби, яка проходить на війсь­кових кораблях Збройних Сил України. До військових кораблів належать бойові кораблі, кораблі спеціального призначення, морські і рейдові судна забезпечення (в тому числі морські буксири, баржі, катери, мінно-торпедні катери, паливозаправники тощо).

Об'єктивна сторона злочину виражається в діях; 1) командира корабля, який, вважаючи, що корабель неминуче загине, зали­шить борт корабля, не виконавши чи виконавши не повністю всі обов'язки, які повинен був виконати в цих умовах, і якщо він при цьому мав об'єктивну можливість їх виконати; 2) членів ко­манди військового корабля, які за тих же умов залишають борт корабля до відповідного розпорядження командира. Винятки ство­рюють випадки, коли отримати такий дозвіл не було об'єктивної можливості. Наприклад, не було зв'язку з командиром і неможливо було дістатися до нього через пошкодження корабля, або ж коман­дира чи особи, яка його заміняла, не було на кораблі.

Залишення військового корабля командиром, а так само осо­бою із команди корабля без належного на те розпорядження ко­мандира за інших обставин може розглядатися залежно від обста­вин справи як самовільне залишення військової частини або місця служби чи як дезертирство.

Закінченим злочин вважається з моменту протиправного зали­шення військового корабля.

Суб'єктивна сторона. Командир, який протиправно залишає гинучий корабель, може діяти умисно або з необережності. За не­обережної форми вини суб'єкт злочину вважає, що всі можливі заходи ним вжиті, але насправді ця його думка є помилковою, оскільки фактично він не виконав до кінця своїх обов'язків, хоча повинен був і міг у конкретній обстановці їх виконати.

Залишення без дозволу гинучого корабля членами команди ха­рактеризується тільки умисною формою вини.

Суб'єктом злочину є командир корабля і будь-яка особа, яка належить до складу команди корабля.

Кваліфікуючими ознаками є вчинення злочину в умовах во­єнного стану і в бойовій обстановці.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]