Ст. 417 Порушення правил кораблеводіння

Основним безпосереднім об'єктом злочину є порядок несення військової служби, який забезпечує безпеку кораблеводіння. Додатковим об'єктом може бути життя й здоров'я потерпілого, власність вій­ськової частини, держави та окремих громадян.

Об'єктивну сторону злочину утворюють: 1) порушення вста­новлених правил кораблеводіння, 2) настання наслідків у виді загибелі людей, загибелі корабля або інших тяжких наслідків, 3) при­чинний зв'язок між порушеннями правил кораблеводіння та на­станням зазначених наслідків.

Правила водіння військових кораблів наводяться у Положенні про корабельну службу у ВМС ЗС України, Правилах для запобі­гання зіткненню суден у морі та інших нормативних актах. Прави­ла кораблеводіння передбачають обов'язкові вказівки, додержання яких забезпечує точне і безпечне водіння (плавання) кораблів оп­тимально вибраними курсами, визначення їх місця в морі (океані), маневрування тощо. Правила водіння поширюються на всі види військових плаваючих засобів, а також на гідролітаки, що манев­рують на воді.

Порушення правил кораблеводіння може вчинюватися як шля­хом дії, так і шляхом бездіяльності.

До тяжких наслідків ст. 417 відносить: 1) загибель людей (смерть хоча б однієї людини); 2) загибель корабля (тобто повне його зруйнування чи затоплення); 3) настання інших тяжких на­слідків (спричинення тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень особам, які знаходились на борту; зрив виконання важ­ливого військового завдання; спричинення кораблю серйозних пошкоджень - поломок, які потребують капітального ремонту або великих матеріальних витрат на його відновлення; загибель цінного вантажу, посадка судна на мілину, загибель чи серйозне пошко­дження іншого корабля тощо).

Суб'єктивна сторона злочину характеризується необережною формою вини. Порушення правил може бути умисним.

Суб'єктом злочину є військовий моряк, на якого покладені обов'язки щодо водіння корабля (командир корабля, катера, шлюп­ки, помічник командира, штурман, вахтовий офіцер, командир з'єднання кораблів, якщо він у встановленому порядку вступив у безпосереднє керування кораблем).

6. Злочини, що посягають на встановлений порядок несення окремих видів військової служби Ст. 418 Порушення статутних правил вартової служби чи патру­лювання

Об'єктом злочину є установлений порядок не­сення вартової і вахтової служб, а також патрулювання. Він регла­ментується Статутом гарнізонної і вартової служб Збройних Сил України, Положенням про корабельну службу ВМС ЗС України та виданими на їх розвиток інструкціями, наказами й розпоряджен­нями, що уточнюють і конкретизують відповідні положення зазна­ченого Статуту та Положення.

Вартова служба призначена для надійної охорони та оборони важливих військових об'єктів (сховищ із озброєнням, бойовою та іншою технікою, бойовими припасами, вибуховими речовинами, іншим майном та інших військових і державних об'єктів), Бойових Прапорів та осіб, яких тримають на гауптвахті або в дисциплінар­ному батальйоні (частині). Відповідно до ст. 606 Положення про корабельну службу ВМС ЗС України в особливих випадках за на­казом Головнокомандувача ВМС ЗС України варти можуть при­значатись на кораблях.

Служба з охорони кримінально-виконавчих установ і конвою­вання осіб, які тримаються під вартою, і засуджених має свої особливості. Втім, багато в чому вона схожа з вартовою служ­бою, яку здійснюють військові варти відповідно до Статуту гар­нізонної та вартової служб Збройних Сил України. Тому пору­шення правил несення цієї служби розглядається як порушення правил несення вартової служби.

Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України розрізняє два види патрулювання: 1) патрулювання, яке організу­ється у кожному гарнізоні для підтримання порядку серед військо­вослужбовців на вулицях і в громадських місцях, на залізничних станціях (вокзалах), у морських (річкових) портах, аеропортах, а також у прилеглих до гарнізону населених пунктах (ст. 46 Стату­ту); 2) патрулювання з охорони об'єктів, бойової та іншої техніки, військового майна окремо розташованих підрозділів. У цьому ви­падку патрульний несе службу, обходячи розташування підрозділу за маршрутом, зазначеним у схемі патрулювання, або спостеріга­ючи з вишки (ст. 275 Статуту). Його обов'язки збігаються з обов'язками чатового (див.: статті 270 та 276 Статуту).

Вахтова служба - це особливий вид чергування на кораблі ВМС, який вимагає безперервної пильності і невідступного пере­бування на посту з метою забезпечення керування кораблем і його механізмами, спостереження за обстановкою, застосування зброї при раптовому нападі противника та підтримання порядку на кораблі.

Об'єктивна сторона злочину включає в себе такі обов'яз­кові ознаки: 1) порушення статутних правил вартової (вахтової) служби чи патрулювання; 2) настання тяжких наслідків; 3) причи­нний зв'язок між порушенням статутних правил вартової (вахто­вої) служби або патрулювання і настанням тяжких наслідків.

Порушення статутних правил вартової (вахтової) служби та патрулювання вчиняється як шляхом дії, забороненої цими правила­ми {наприклад, ухилення патрульного від маршруту, зазначеного в схемі патрулювання, читання на посту (ст. 276 Статуту), самовіль­не залишення поста (ст. 233 Статуту), неправильне застосування зброї, вчинення дій, не пов'язаних із виконанням обов'язків із не­сення вартової служби, тощо, так і шляхом бездіяльності, тобто невиконанням того, що особа повинна була і могла зробити згідно зі статутними приписами {наприклад, неповідомлення до вартового приміщення про спрацювання технічних засобів охорони (ст. 233 Статуту), допуск до об'єкта, що охороняється, сторонніх осіб, за­лишення без уваги несправностей у паркані (огорожі) об'єкта або порушень порядку поблизу свого поста тощо.

Порушення може бути допущене у будь-який час перебування військовослужбовця в складі варти, вахти чи патруля (під час пе­ребування на посту, при слідуванні на пост, поверненні у вартове приміщення чи в самому вартовому приміщенні).

Вирішуючи питання про вину особи, необхідно встановити, які конкретні статутні правила і видані в їх розвиток накази чи розпорядження були порушені.

Порушення статутних правил вартової (вахтової) служби чи патрулювання вважається закінченим злочином з моменту настан­ня тяжких наслідків.

Тяжкість наслідків визначається з урахуванням усіх обставин справи. До тяжких наслідків можуть бути віднесені: викрадення військового майна з об'єкта, що охороняється, знищення чи по­шкодження військового майна, втеча заарештованого під час його конвоювання, засудженого з дисциплінарного батальйону, неза­конне використання військової техніки тощо. Порушення статут­них правил вартової (вахтової) служби чи патрулювання визнається злочином лише за настання таких тяжких наслідків, для запобіган­ня яким була призначена варта, вахта чи патруль і запобігання яким прямо входило в обов'язки цієї варти (вахти), патруля. На­стання тяжких наслідків може бути інкриміновано у вину поруш­никові правил у тому разі, коли він, перебуваючи в складі варти (вахти) чи патруля, зобов'язаний був і міг не допустити настання цих наслідків.

Порушення статутних правил вартової (вахтової) служби чи патрулювання, яке не потягло тяжких наслідків, або ж наслідки, що настали, не визнані тяжкими, розглядається як дисциплінарний проступок.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується непрямим умислом або необережною формою вини щодо тяжких наслідків. Психічне ставлення до порушень статутних правил вартової служ­би чи патрулювання - прямим умислом або необережністю.

Суб'єктами порушення статутних правил вартової служби можуть бути тільки особи, які входять до складу варти, а також особи, виділені в наряд для здійснення керування несенням служби варти. Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил Ук­раїни передбачено, що до складу варти входять: начальник варти, вартові за кількістю постів і змін, розвідні, у разі потреби поміч­ник начальника варти, помічник начальника варти з технічних за­собів охорони або оператор з технічних засобів охорони, помічник начальника варти із служби вартових собак, водії транспортних засобів, а у варти при гауптвахті - вивідні і конвойні.

У варти з охорони штабів (пунктів управління) від бригади і ви­ще, а також з охорони установ, крім перелічених осіб, можуть при­значатися вартові контрольно-пропускних пунктів (ст. 101 Статуту).

Для безпосередньої охорони та оборони об'єктів із складу вар­ти виставляються чатові. Чатовим називається озброєний варто­вий, який виконує бойове завдання щодо охорони та оборони до­рученого йому посту (ст. 102 Статуту).

Пост - це все доручене для охорони та оборони чатовому, а також місце або ділянка місцевості, на якій він виконує свої обов'язки. До постів також належать об'єкти та ділянки місцевості, що їх охороняє варта, на яких встановлено технічні засоби охоро­ни або є вартові собаки (частини 3 і 4 ст. 102 Статуту).

Суб'єктами порушення статутних правил вахтової служби можуть бути особи, які несуть цю службу на кораблях у складі корабельної або спеціальної вахти. До складу корабельної вахти входять: вахтовий офіцер; командир вахтового поста; озброєний вахтовий біля трапа (сходень); командир рятувальної шлюпки; вахтовий на шлюпці; вахтовий на кінцях; розсильний (ст. 627 Положення про корабельну службу).

Суб'єктами порушення статутних правил патрулювання мо­жуть бути особи, які входять до складу патруля (начальник патру­ля і патрульні).

Неправильне застосування вартовим чи патрульним зброї, яке потягло смерть потерпілого або спричинення йому тілесних ушко­джень, кваліфікується за сукупністю злочинів - за ст. 418 і відпо­відною статтею КК, що передбачає відповідальність за злочин проти особи.

Кваліфікуючими ознаками порушення статутних правил не­сення вартової (вахтової) служби чи патрулювання (ч. 2 ст. 418) є вчинення їх: а) в умовах воєнного стану; б) в бойовій обстановці.