Стаття 148. Підміна дитини

Підміна чужої дитини, вчинена з корисливих або інших особистих мотивів.

Безпосереднім об’єктом злочину є сімейні відносини в сфері отримання неповнолітнім виховання, нормального формування та розвитку дитини, спілкування з батьками, а також інтереси батьків.

Потерпілий – новонароджена дитина, індивідуальні ознаки якого за тими чи іншими умовами не усвідомлюються його батьками чи законними представниками.

З об’єктивної сторони злочин полягає у підміні чужої дитини., тобто в заміні одного новонародженого або грудного немовля іншим.

Під дитиною у цій статті слід розуміти особу, ідентифікувати яку за її індивідуальними ознаками її батьки чи інші законні представники з тих чи інших причин неспроможні (скажімо, підміна відбулася до того, як мати здатна була запам’ятати щойно народжену дитину, або при передачі дитини батькові, який не проживав з сім’єю, у разі смерті матері). Чужою дитина є за змістом закону для особи, яка здійснює підміну дитини.

Підміна – це заміна однієї дитини іншою. Цей злочин становить не тільки заміна чужої дитини іншою чужою, а й заміна чужої дитини своєю (це може бути пов’язано, скажімо зі станом здоров’я своєї дитини). Згода батьків однієї дитини на підміну не змінює суті діяння, якщо при цьому ігнорується воля інших батьків.

Суб’єкт злочину – спеціальний. Це фізична, осудна особа , яка досягла 16 років і для якої у даний час певна дитина юридично є чужою.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом (винний усвідомлює, що здійснив підміну однієї дитини іншою, розуміє, що це буде встановлено батьками або законними представниками, та бажає цього).

Обов’язковою ознакою вчинення цього злочину є наявність мотиву:

а) корисливих;

б) інших особистих.

• Корисливі мотиви означають прагнення суб’єкта злочину одержати

внаслідок підміни чужої дитини матеріальну (майнову) вигоду у будь-якій формі.

• Інші особисті мотиви можуть бути низькими (задоволення садистських

нахилів, помста, заздрість, ревнощі) або благородними (наприклад, підміна тяжко хворого немовляти, яке відразу після народження, попри всі зусилля має померти, в інтересах його матері на здорову дитину, мати якої від неї відмовилась). У другому випадку, з огляду на специфічний етичний бік справи, може йтись про відсутність суспільної небезпеки діяння.

Цей склад злочину формальний ( не містить у собі як обов’язкову ознаку суспільно небезпечні наслідки).

Злочин є закінченим з моменту вчинення дії, після яких ідентифікувати дитину його рідними або законними представниками неможливо.

Підміна дитини на «замовлення» батьків одного із підміняємих, без відома та згоди батьків іншої дитини повинно кваліфікуватися за сукупністю злочинів, передбачених ст.148 (підміна дитини) та ст. 146 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини) КК, оскільки способом підміни є викрадення дитини. Якщо особа, здійснює підміну, а потім вимагає у батьків, без відома та згоди яких підміна була здійснена, ці дії слід кваліфікувати за сукупністю ст. 148 (підміна дитини) та ст. 189 (вимагання) КК.

Стаття 149. Торгівля людьми