Метод кореляційно-регресивного аналізу.

Цей метод передбачає розрахунок ціни нового виробу на основі рівняння регресії, яке встановлює залежність між ціною та значенням параметрів якості в межах параметричного ряду:

Ц=f(х₁,х₂, ...,x_n),

де х_ь х₂, ..., х_п - параметри якості виробу.

Метод структурної аналогії.

Ціна нового виробу розраховується цим методом на основі визначення структури собівартості. Спочатку визначається питома вага складових повної собівартості - заробітна плата та матеріальні витрати. Потім розраховуються абсолютні значення матеріальних витрат і заробітної плати при виробництві нового виробу. На основі цих даних (абсолютного значення витрат та їхньої питомої ваги в структурі собівартості) і розраховується ціна нового виробу:

Ц_н = С_н • (1+Р);

С_н = С_м(С_з)/А_м(А₃)-100%,

де Ц_н - ціна нового виробу;

С_н - собівартість нового виробу;

С_М(С₃)- матеріальні витрати (або заробітна плата) на одиницю нового виробу;

А_М(А₃) - питома вага матеріальних витрат (заробітної плати) в собівартості аналогічної групи виробів;

Р - середньогалузева рентабельність.

Агрегатний метод.

Агрегатний метод, як і інші параметричні методи, передбачає визначення ціни нового виробу і є актуальним для тих виробів, які складаються з окремих конструктивних елементів (деталей, вузлів, комплектуючих виробів), при визначенні цін складних видів техніки. При цьому ціна кожного з цих елементів відома. Отже, ціна (або собівартість) нового виробу розраховується як сума цін (або собівартості) окремих елементів виробу.

Метод визначення ціни на основі коефіцієнта технічного рівня товару.

Метод встановлення ціни на основі коефіцієнта технічного рівня товару передбачає визначення ціни, що базується на суб'єктивному сприйнятті товару споживачем, яке формується його якістю, корисністю та значущістю для споживача.

Коротко суть цього методу можна визначити так: ціна нового товару тим більша, чим вищий його технічний рівень порівняно з базовим (еталоном, базовою моделлю фірми, товаром-конкурентом).

Цей метод дає змогу визначити ціни на нові види техніки шляхом порівняння його технічних параметрів з аналогічними параметрами виробів світового рівня.

Цінність товару визначається на основі експертних оцінок. Нижче наводиться послідовність визначення ціни товару на основі коефіцієнта технічного рівня.

Етап 1. Визначення переліку найважливіших параметрів, які характеризують споживчі характеристики товару Працівники фірми визначають перелік найважливіших параметрів, які характеризують споживчі характеристики товару.

Етап 2. Підбір експертів, які оцінюватимуть товар Підбираються експерти (споживачі, працівники фірми сервісних служб), які оцінюватимуть товар.

Етап 3. Оцінювання експертами важливості кожного з параметрів

Експерти оцінюють важливість кожного з параметрів. При цьому може бути використаний один з двох варіантів:

а) зворотне ранжування параметрів: найважливішому присвоюється найвищий ранг, а найменш важливому-перший (ставиться на перше місце);

б) визначається вагомість кожного параметра для споживача у балах (за 10-ти або 100 бальною шкалою) або ваговий індекс(у %, при цьому загальна сума вагових індексів дорівнює 100%).

Етап 4. Визначення параметричних індексів Експерти оцінюють товар за кожним параметром-визначаються параметричні індекси. Оцінювання проводиться або за 10-ти бальною шкалою, або у %. У другому варіанті максимальна оцінка товару за окремим параметром становитиме 100%.

На основі отриманих даних розраховується середньоарифметичний індекс. При цьому параметричний індекс визначається за одним з двох варіантів:

а) товар порівнюється з аналогічним товаром-конкурентом;

б) товар порівнюється з гіпотетичним (ідеальним) товаром, наділеним усіма характеристиками, які споживач хотів би бачити в товарі, тобто таким, що задовольняє вимогам споживача на100%. При цьому одиничні параметричні індекси розраховуються за формулою:

q_i=Р_і/Р_{баз і},

де q_i - одиничний параметричний індекс;

Р_і - значення параметра виробу;

Р_{баз і} - аналогічний параметр базового виробу, з яким проводиться порівняння еталона (або товару-конкурента).

Етап 5. Визначення зваженого параметричного індексу. На цьому етапі проводиться оцінка виробів з урахуванням важливості параметрів.

Нормативно-параметричні методи ціноутворення використовуються для розрахунку цін серійно випускаємих товарів споживчого і виробничого призначення.

До числа цих методів відносять слідуючи: питомих показників і метод, який основується на використанні формули "Берім".

Метод питомих показників ціни основується на тому, що ціна виробу складається з ціни потужності, продуктивності, маси чи якогось іншого параметра, який являється головним для цього товару. Одержана ціна одиниці головного параметра (питома ціна) може бути використано для розрахунку цін аналогічних виробів по іншим важливим параметрам. Необхідно мати на увазі, що питома ціна знижується по мірі зростання параметру. Наприклад, при зростанні металомісткості більш конкурентноспроможні машини і обладнання мають меншу вагу.

Метод питомої ціни для більшості виробів може використовуватись лише як орієнтир для визначення ціни.

При цьому методі спочатку розраховується питома ціна Ц_П

Ц_П=Ц_Б/П_Б,

де Ц_б - Ціна базового виробу;

П_б - величина параметру базового виробу.

Потім розраховується ціна нового виробу, Ц_Н:

Ц_Н = Ц_ПП_Н

де П_Н - значення основного параметру нового виробу в відповідних одиницях виміру.

Наприклад, підприємству треба визначити ціну електродвигуна потужністю 20 кВт. За конкурента приймається електродвигун потужністю 10 кВт по ціні 2100 грн., всі інші техніко-економічні показники обох двигунів однакові. Тоді ціна в відповідності з методом питомих показників, двигуна потужністю 20 кВт буде:

Ц=(2100/10) • 20 = 4200 грн.

Цей метод можна використовувати для приблизного рівня і співвідношення цін невеликих параметричних рядів продукції, яка має нескладну конструкцію і характеризується одним параметром.