1. Вхід учнів до класу під звучання «Елегії» М. Лисенка.

2. Музичне вітання.

Учні виконують поспівку або пісню (за вибором учителя).

3. Бесіда, розкриття теми уроку.

• На що налаштовує музика, яка звучала, коли ви заходили до класу: на веселощі, сум чи роздуми? ' • Які народні пісні, на вашу думку, будуть головними на цьому уроці?

Учитель. Цей урок незвичайний і потребує особливої ува­ги, зібраності. Він є продовженням попереднього уроку, коли ми зверталися до жанру колискової пісні.

4. Актуалізація опорних знань, розучування української народ­ ної пісні «Ой ходить сон».

Порада вчителю. При розучуванні української народної пісні сОй ходить сон» слід познайомити учнів із такими поширеними з колискових образами, як Сон і Дрімота

• Зверніть увагу на особливості пісні. Визначте важкі для вико­нання місця та вивчіть їх за допомогою нотного запису.

• Звертаючись до нотного запису, з'ясуйте особливості пісні. (Тридольний розмір, мінорний лад, повільний темп, поступеневий рух мелодії.)

• Порівняйте пісню «Ой ходить сон» з іншими колисковими («Повішу я колисочку», «Котику сіренький»).

При виконанні або слуханні пісні підкресліть пластичним ру­хом руки її характер.

Проведення гри «Композитор».

Учитель. Певно, ви зрозуміли особливості колисанок і мо­жете самі придумати колисанку на текст скоромовки:

Колисала тишком-нишком Мама Мишка доню Мишку: «Ти б, маленька, поспала, Поки я добуду сала».

Запишіть ритм своєї колискової.

Порада вчителю. При обговорюванні варіантів мелодії до­цільно застосовувати методи «Рецензент» та «Мікрофон».

6. Слухання п'єси М. Лисенка «Елегія».

Учитель. Елегія (у перекладі з грецької означає «скарга») -п'єса сумного, задумливого характеру.

«Елегія» М. Лисенка - відомий музичний твір, у якому ком­позитор розкрив різні грані душевного стану людини

Це хоровий спів без супроводу, розспівування окремих складів, багатоголосся, паралельний рух голосів. При розучуванні окре­мих місць пісні слід звернутись до нотного запису.

5. Слухання пісні М. Вербицького на слова П. Чубинського «Ще не вмерла Україна”.

• Чи впізнали ви цей твір? Яке його значення для України? {Він став Державним Гімном України.)

• Визначте характер пісні, особливості її змісту.

Учитель. Створення Державного Гімну України бере поча­ток з 1862 року. Український поет П. Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна...», а композитор М. Вербицький, захоп­лений цим твором,- музику до нього.

Так з'явилась пісня, якій в майбутньому судилося стати націо­нальним, а згодом і Державним Гімном українського народу.

Створена понад 140 років тому, ця пісня має трагічну і не­просту історію. Протягом тривалого часу вона була забороненим для виконання твором. Але волелюбний дух, який вклали в неї автори, надихав наш народ на боротьбу за свободу і незалежність України.

6. Виконання української народної пісні «Гей, там на горі Січ іде».

Порівняйте цю пісню із «Запорозьким маршем» композито­ра Є. Адамцевича та народною піснею «Ой на горі та й женці жнуть».

• Чи відчуваються в цих музичних творах інтонації історичних, козацьких пісень?

• Виберіть ритмічний супровід, доберіть шумові інструменти та виконайте пісню.

Учні виконують пісню.

7. Підсумок уроку.

• Чи сподобались вам українські народні історичні пісні?

• Чим відрізняються вони від інших народних пісень? Учитель проводить оцінювання навчально-музичної діяль­ ності учнів, дає домашнє завдання.

8. Вихід учнів із класу під звучання «Запорозького маршу» Є. Адамцевича.