- •3.4 Опалення 49
- •1 Характеристика об’єкту проектування
- •3 Розрахунки, які підтверджують
- •3.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішніх огороджень будинку
- •Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни
- •Теплотехнічний розрахунок перекриття над підвалом
- •Теплотехнічний розрахунок перекриття горища
- •Коефіцієнти теплопередачі огороджень
- •3.2 Розрахунок тепловтрат через огороджуючі конструкції
- •3.2.1 Завдання розрахунку
- •3.2.2 Умови розрахунку
- •3.2.3 Розрахунок тепловтрат
- •3.2.3.1 Ігрова дитячого осередку №1
- •3.3. Розрахунок тепловтрат на нагрів інфільтраційного зовнішнього повітря
- •3.3.1 Завдання розрахунку
- •3.3.2 Розрахунок тепловтрат
- •3.3.3 Ігрова дитячого осередку №1
- •3.4 Опалення
- •3.4.1 Задача розрахунку
- •3.4.2 Умови розрахунку
- •Розрахунок системи опалення
- •3.5 Гаряче водопостачання
- •3.5.1 Завдання розрахунку
- •3.5.2 Розрахунок витрати теплоти на гаряче водопостачання
- •3.5.3 Розрахунок витрат теплоносія на гаряче водопостачання
- •3.4 Розрахунок системи гарячого водопостачання
- •3.4.1 Розрахунок витрати води й тепла для системи гарячого водопостачання
- •3.4 Опалення
- •3.4.1 Задача розрахунку
- •3.4.2 Умови розрахунку
- •Розрахунок системи опалення
- •3.5 Гаряче водопостачання
- •3.5.1 Завдання розрахунку
- •3.5.2 Розрахунок витрати теплоти на гаряче водопостачання
- •3.5.3 Розрахунок витрат теплоносія на гаряче водопостачання
- •3.6 Вентиляція
- •3.6.1 Завдання розрахунку
- •3.6.2 Умови розрахунку
- •3.6.4 Розрахунок системи вентиляції
- •3.6.5 Розрахункові параметри зовнішнього повітря
- •3.6.6 Визначення параметрів внутрішнього повітря
- •3.6.7 Визначення надходження шкідливостей у приміщення
- •3.6.7.1 Надходження теплоти, вологи і вуглекислого газу від людей
- •3.6.7.2 Надходження теплоти від джерел штучного освітлення
- •3.6.7.3 Надходження теплоти від сонячної радіації
- •3.6.7.4 Надходження теплоти від системи опалення
- •3.6.7.5 Втрати теплоти крізь зовнішні огородження
- •3.6.7.6 Втрати теплоти на нагрів інфільтраційного повітря
- •3.6.8 Складання зведеної таблиці шкідливостей
- •3.6.9 Розрахунок повітрообмінів Повітрообмін за нормативною кратністю на одиницю об’єму приміщення визначають за формолою:
- •3.6.9.1 Повітрообмін за вуглекислим газом
- •3.6.9.2 Повітрообмін за надлишками тепла і вологи. Розрахункова частина повітряного балансу приміщення
- •3.6.10 Прийняття принципових рішень щодо забезпечення розрахункового повітрообміну приміщення по періодах року
- •3.6.11 Корегування параметрів повітря у вентиляційному процесі відповідно до прийнятих принципових рішешень і складання організаційно-конструктивної частини повітряного балансу приміщення
- •3.6.12 Принципові і конструктивні рішення по організації повітряно-теплового режиму будівлі
- •3.6.14 Перевірка фактичного перепаду температур в робочій зоні
- •3.6.15 Перевірка рівня шуму повітророзподільників
- •3.6.16 Аеродинамічний розрахунок системи вентиляції
- •3.6.17 Обладнання вентиляційної камери
- •3.7 Розробка схеми та підбір обладнання теплового пункту
- •3.7.1 Опис теплової схеми.
- •3.7.2 Блок системи опалення
- •3.7.2.1 Розрахунок витрати теплоносія
- •Розрахунок пластинчатого теплообмінника
- •Блок системи гарячого водопостачання
- •3.7.3.1 Розрахунок пластинчатого теплообмінника
- •3.7.4 Вибір обладнання теплового пункту
- •4 Автоматизація
- •5. Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях
- •5.1. Охорона праці
- •5.1.1. Система організації охорони праці на підприємстві
- •5.2. Виробнича санітарія
- •5.2.1. Мікроклімат
- •5.3. Безпека праці при експлуатації та ремонті теплового пункту
- •5.4.1. Блискавкозахист
- •5.5. Заходи з пожежної безпеки
- •5.5.1. Пожежна безпека
- •5.5.3. Система протипожежного захисту.
- •5.6. Безпека у надзвичайних ситуаціях
- •6 Техніко – економічний розрахунок
- •6.1 Розрахунок капіталовкладень на тепловий пункт, який проектується
- •6.2 Затрати на експлуатацію теплового пункту
- •6.3 Розрахунок строку окупності системи регулювання
- •6.4 Розрахунок економічної ефективності системи регулювання
5. Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях
5.1. Охорона праці
5.1.1. Система організації охорони праці на підприємстві
Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.
Згідно з Законом "Про охорону праці" роботодавець зобов'язаний створювати у кожному структурному підрозділі та на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечувати дотримання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.
Із цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці на підприємстві, для чого:
• створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які вирішують конкретні питання охорони праці, затверджує інструкції про їхні обов'язки, права і відповідальність за виконання покладених на них функцій;
• розробляє за участі профспілок і реалізує комплексні заходи для дотримання встановлених нормативів з охорони праці, впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;
• забезпечує усунення причин, що викликають нещасні випадки, професійні захворювання, контролює виконання профілактичних заходів, визначених комісіями на основі підсумків розслідування цих причин;
• організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, атестації робочих місць на відповідність нормативним актам з охорони праці в порядку й у терміни, встановлювані законодавством, вживає на основі цих підсумків заходів для усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;
• розробляє і затверджує положення, інструкції, інші нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства і встановлюють правила виконання робіт та поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів з охорони праці, забезпечує безкоштовно працівників нормативними актами з охорони праці;
• здійснює постійний контроль за дотриманням працівниками технологічних процесів, правил роботи на машинах, устаткуванні та з іншими засобами виробництва, за використанням засобів колективного й індивідуального захисту, виконанням робіт з охорони праці;
• організовує пропаганду безпечних методів праці.
Працівники, під час прийняття на роботу та періодично, повинні проходити на підприємстві інструктажі з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.
За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці (далі - інструктажі) поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.
Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці або іншим фахівцем відповідно до наказу (розпорядження) по підприємству, який в установленому Типовим положенням порядку пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці.
Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередній керівник робіт (начальник структурного підрозділу, майстер) або фізична особа, яка використовує найману працю.
Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі завершуються перевіркою знань у вигляді усного опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці, особою, яка проводила інструктаж.
Працівник зобов'язаний дотримуватися вимог нормативно правових актів з охорони праці, а саме:
• дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;
• знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
• проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.
Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Притягнення до відповідальності посадових осіб і працівників за порушення законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об'єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, а також добровільним соціальним страхуванням через страхові компанії, що мають ліцензії Національного комітету фінансових послуг України.
Закон «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.
Завданням соціального страхування працівників є:
• проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці;
• відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;
• відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини під час виконання трудових обов'язків, надання їм соціальних послуг у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у разі їх смерті здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх сімей.
