- •Ідеї дослідження мовної картини світу в контексті еволюції вербалізації свідомості.
- •Філософія мови та її лінгвотеоретичний аспект
- •3. Понятійне поле "інтелектуалізму" і "мовної свідомості" в концепції ф. Гегеля
- •4. Концепція мови як досвіду світу Гадамера
- •5. Мова як критерій інтелекту в психологічних та експериментально-тестологічних теоріях
- •6. Теорія вищих психічних функцій Виготського.
- •6. Теорія вищих психічних функцій л. Виготського
- •7.Специфіка теорії генетичної епістемології ж. Піаже
- •8.Концепція психології інтелекту м. Холодної
- •9. Когнітивні стилі в теорії м. Холодної
- •10. Культурно-психологічна теорія вищих психічних функцій л. Виготського та місце в ній аргумента щодо узагальнюючої ролі слова
- •12. Мовознавча доказовість концепції інтелектуалізації літературної мови в українській лінгвістиці
- •12. Мовознавча доказовість концепції інтелектуалізації літературної мови в українській лінгвістиці
- •13.Лінгвістичний аналіз теоретичних і прагматичних критеріїв мовної інтелектуалізації
- •15. Історичний розвиток мови і пояснювальна здатність теорії інтелектуальної еволюції літературної мови
- •16. Концептуальність теорії мовної інтелектуалізації: теоретичні і прагматичне обґрунтування
- •17.Мовознавчі критерії щодо цінності мовних одиниць в мовній системі та їх функції
- •18. Категорії пізнавальне/ціннісне в сучасній епістемології баденського напрямку: г. Рікерт
- •19.Категорії об’єктивності/суб’єктивності в сучасному мовознавстві
- •20.Суперечності цінності мовного закону, правила, узусу в різних епістемах сучасної науки про мову
- •21. Функція як лінгвістична категорія : аналіз ідей в сучасній мовознавчій теорії
- •22. Базові функції мови в контексті теорії інтелектуальної еволюції вербалізованої свідомості
- •23.Похідні функції мови в контексті теорії інтелектуальної еволюції вербалізованої свідомості
- •24. Принципи лінгвотеоретичного аналізу мовних форм ментального як диспозиції профанної («фонової») і сакральної («міфопоетичної») картини світу
- •25. Сутність категорій концептульної і мовної картин світу, їх статус у теорії інтелектуальної еволюції мови
- •26. Мовна картина світу як цивілізаційна константа нації
- •27.Проблема розвитку традиційних лінгвістичних маркерів ментального
- •28. Перспектива аналізу функціонування націомовної картини світу в літературних формах мови.
- •29. Взаємозалежності інтелектуального рівня соціуму і тенденцій розвитку мови
- •30. Авторське словотворення як рефлексія на світ інтелектуальної та процес розвитку мови
- •31. Активні процеси в сучасній українській мові: вектори інтелектуалізації та дезінтелектуалізації
- •32. Процес розширення семантичних і функціональних варіантів фразеологізмів як тенденція інтелектуальної інтерпретації буття (Еволюція літературної фразеології як інтелектуальна інтерпретація буття)
- •33. Лінгвістична оцінка можливостей контамінації біблійної та народнопоетичної фразеології у контексті історичного та психологічного часу.
- •34.Фразеологія як іманентна властивість творчого розуму: відповідності цивілізаційному патерну та здатності до інтерпретації буття.
- •35. Фразеологія з погляду лінгвістичної палеонтології культури: вербалізована свідомість homo sapiens
- •36. Фразеологія як вербалізований символ внутрішньої єдності ідеалу та явища
- •37.Історико-культурні взаємозалежності функціональних стилів і літературної мови
- •38.Особливості стильової семантики староукраїнської літературної мови як інтелектуальний зріз культурної свідомості історичного періоду.
- •39.Стильова рефлексія на світ у новому часі: становлення та еволюція нової стильової парадигми
- •40. Стиль масової інформації як функціональна система: логіко-класифікаційні, комунікативні, лінгвістичні критерії
- •41. Розвиток стилю масової інформації в контексті зміни світоглядних парадигм соціуму: лінгвістичне доведення
- •42. Особливості стильової норми в масовій комунікації: штамп, кліше, стандарт як комунікативна характеристика деперсоналізації мовної свідомості
- •43. Актуальні процеси словотворення в сучасній масовій комунікації: екстра- й інтралінгвальні зумовленості.
- •44. Проблеми естетики офіційно-ділового стилю в сучасній україномовній комунікації. (Лисенко)
- •45. Вплив структурованої культурної свідомості соціуму на нормативні характеристики стилю.
- •46. Вербалізована свідомість соціуму як індикатор інтелектуальних/ аінтелектуальних процесів розвитку суспільства
- •47. Активні процеси в розмовному стилі сучасної української мови: їх характеристика з погляду інтелектуалізму
- •48. Лінгвістична об’єктивація єдності авторської мовної свідомості та екстралінгвальної мотивації художньої рефлексії
- •49. Авторський стиль і літературна мова: діалектика інтелектуальних зумоленостей.
- •50. Еволюційний розвиток художнього слова і літературна традиція : зближення та відштовхування.
23.Похідні функції мови в контексті теорії інтелектуальної еволюції вербалізованої свідомості
Похідні мислетворчі
Пізнавальна функція - передача інформації та її зберігання, На відміну від інших істот людина користується не лише індивідуальним досвідом і знаннями, а й усім набутком своїх попередників і сучасників, тобто суспільним досвідом. Але за умови досконалого знання мови, й далеко не однієї. Пізнаючи будь-яку мову, людина пізнає різнобарвний світ крізь призму саме цієї мови. Оскільки кожна мова є неповторною картиною світу — зникнення якоїсь із них збіднює уявлення людини про багатогранність світу, звужує її досвід. Гносеологічна функція мови полягає не лише в прийнятті й нагромадженні досвіду суспільства. Вона безпосередньо пов'язана з функцією мислення, формування та існування думки. згідно з гіпотезою Сепіра-Уорфа, характер пізнання дійсності залежить від того, якою мовоюмислять суб’єкти, так що при докорінних відмінностях мов, якими вони користуються, процес їхпізнавальної діяльності та його результати також будуть суттєво відрізнятися. Б.Уорф вважає, щолюдина розчленовує природу в напрямку, підказаному її рідною мовою. Людина виділяє у світі явищ тічи інші категорії і типи зовсім не тому, що вони (ці категорії і типи) самоочевидні; навпаки, світ постає перед людиною як “калейдоскопічний потік вражень”, що має бути організований її свідомістю, а цезначить в основному – мовною системою, що зберігається в її свідомості допомагає накопичувати знання, а потім передавати їх далі, іншим людям і поколінням. Багато людей жодного разу не були на Місяці, але завдяки знанням людей, що побували там, ми добре уявляємо і місячні пейзажі, і особливості пересування в цьому місці.
Похідні комунікативної функції Емоціонально-експресивна - Кожний Індивід має унікальний неповторний світ, сфокусований у його свідомості, у надрах інтелекту, у гамі емоцій, почуттів, мрій, волі. І цей прихований світ може розкрити для інших лише мова: чим досконаліше володієш мовою, тим виразніше, повніше, яскравіше постаєш перед людьми як особистість. Те ж саме можна сказати і про націю, народ: «Говори — і я тебе побачу», — запевняли мудреці античності. волюнтативна - функція волевиявлення; вираження волі щодо співрозмовника: вітання, прощання, прохання, вибачення, запрошення, порада, спонукання, заборона тощо. метамовна - функція використання мови для опису іншої мови, тобто спеціальної наукової мови. (металінгвістична) - одні слова чи вирази використовуються для пояснення інших або їх коментування. Для типових випадків коментування є усталені метамовні звороти: так би мовити, як кажуть, м’яко кажучитощо. Ідеологічна функція допомагає за допомогою мови як системи впливати на ідеологію. Наприклад, ірландська мова використовується не для спілкування, а для підтримки своєї державності, виступаючи в ролі символу. естетична - функція вираження прекрасного, виховання естетичного смаку; яка фіксує в нашій особі естетичні смаки та уподобання (лексика, фразеологія). Мова є першоджерелом культури, вона лежить в основі розвитку всіх інших видів мистецтва, і ті естетичні цінності, які ними породжуються, зумовлені значною мірою естетичними властивостями мови (театр, кіно, радіо, телебачення). Аксіологічна функція означає, що за допомогою мови людина здатна створювати оціночні судження, відділяти поняття «погано» і «добре». Референтна функція мови означає, що вона є засобом накопичення людського досвіду Фатична функція Мова є засобом фактичного спілкування.Фатична комунікація (дослівно – беззмістовна, пуста) – це обмін неінформативними з погляду реальної комунікації повідомленнями, які виконують важливу етикетну функцію. Як справи? Дякую, добре. А у вас? Як життя? Що нового? Як успіхи? Без дотримання фактичних ритуалів не буде тати успіху дипломатія, ділові перемовини.
