1. Ідеї дослідження мовної картини світу в контексті еволюції вербалізації свідомості.

Мовна картина світу – сукупність знань про світ, втілена у мові.

Поняття ввів Л. Вайсгербер.

Структура (Лисиченко)

- домовна картина світу – основна одиниця концепт (психічна одиниця)

- концептуальна картина світу – поняття (логічна)

- лінгвальна картина світу (мовний знак)

Для МКС важливі три явища: людина-світ-мова ( з антропоцентричної точки зору). Незважаючи на те, що концептуальній КС відповідають поняття, у МКС відбувається розуміння явищ і процесів. У домовній КС – уявлення про світ, що на противагу поняттям не мають мовного вираження, але є джерелом для нього. Домовні уявлення створюють широкі можливості для різноманітної інтерпретації знань про світ, і зумовлюють різне членування його одиниць. Ще В. фон Гумбольдт говорив, що мова не тільки відбиває і виражає дух народу, а й впливає на його формування, що тісно пов’язана з відповідники картинами світу. Концепт – психоментальна підоснова значення, а не само значення. Може збагачуватися домовний рівень знань не тільки через спостереження, а й через знання, здобуте за допомогою мовних засобів (наприклад, ми всі уявляємо баобаб, хоча його насправді не бачили, а лише шляхом пізнання світу за допомогою прочитання чи перегляду зображення.

МКС складається з мовних елементів, які виражають концепти понять, і мовних способів і засобів вираження зв’язків, що існують в ККС.

Передумови формування, дихотомія МКС – ККС (Лисиченко)

Найбільш універсальною є ККС (концептуальна картина світу), яка пов’язана з уявленням та знанням про світ, і мовна картина світу виступає засобом експлікації знань, через МКС відбувається відображення в мові концептуальної картини світи, і мовні засоби вираження знань про ККС, саме через МКС відбувається пізнання (гносеологічний характер), таким чином ККС є підґрунтям МК, яка розвивається, відбиваючи зміни у пізнанні світу. Структурні особливості мов виявляються у внутрішній формі сова, і відбивають специфіку мовного «бачення» світу, передумовами якого є архетипові уявлення. ККС поширюється і поглиблюється, вносячи належні зміни в МКС. МКС складніша за ККС.

Зіставне мовознавство і проблема картини світу (Кочерган)

МКС вперше почала цікавити мовознавців, які займалися порівнянням (В. фон Гумбольдт, Е. Сепір, Б. Уорф), отже зіставне мовознавство «проливало» світло на МКС. Найбільше матеріалу для дослідження має лексико-семантичний рівень, оскільки він найкраще відображає специфіку національного світосприйняття. Актуальним є зіставлення лексико-семантичних полів, і пов’язаних із ним внутрішньопольвоими і між польовими відношеннями. Поля двох мов ніколи не збігаються, оскільки зафіксовані елементи реальності в одній мові не повторюються у такій самій формі. У зв’язку з цим можна характеризувати МКС, шляхом:

• Гіперо-гіпонімії, синонімії й антонімії (наприклад, майже в усії мовах, любов має широке значення, а в латинській мові розрізняють три лексеми для позначення кохання між чоловіком і жінкою, коханням між братами і сестрам, і любов до дітей, тобто розрізнюються видові поняття)

• Широке відображення МКС у словах-символах

• Мотивація слів ( в укр. Швець – той хто шиє, в рос. Сапожник – той, хто робить чоботи)

• Без еквівалентна лексика, або слова-реалії (вишиванка, писанка, бандура та ін.)

• Зіставлення емоційної лексики

• Зіставлення фразеології, яка якнайкраще відображає МКС народу.

• Граматичний рівень (конверсія в англійській мові knife – ніж, і різати ножем)

• На синтаксичному рівні є цікавим зіставлення односкладних речень (пор. пасивний час в укр. та англ. Мовах).

МКС в етнокультурній парадигмі (Русанівський)

Чим функціонально розвиненіша мова, тим більше у неї можливостей відтворювати матеріальний і духовний світ людства. Функціональна розвиненість – наявність багатьох функціональних стилів, а також місце мови в людському середовищі, яке вона обслуговує. Удосконалення мови – питання територіальної окресленості («просіювання» запозичень), треба зважати на лексико-семантичні поля, до яких належить слова, саме тому радикальний український пуризм – не завжди позитивне явище, оскільки в СУМ вже склалася своя термінологія, вписана у МКС. В той же час, процес інтернаціоналізації це не зближення та універсалізація мова, а їх підсвідоме зіставлення, тобто інтернаціоналізація не означає зміну МКС, а обумовлює порівняння МКС.

Саме тому, чим упорядкованіша мова, тим точніше вона відображає мовну картину світу, і чим цивілізованіша країна, тим глибші її коріння та правопис, тобто, постійні зміни правопису ведуть до руйнування цілісної картини світу.