Тема 4. Еволюція, стратиграфічне та породоутворююче значення основних таксонів Phyta

Лекція 15. Систематика, породоутворююче і стратиграфічне значення нижчих рослин Походження вищих рослин: вихід на суходіл.

Лабораторна робота 23. Echinodermata. (закінчення). – 2 год. Клас Echinoidea – 1) Ознайомитися з штучною систематикою морських їжаків (древні і нові, правильні і неправильні, щелепні і безщелепні). 2) Замалювати основні варіанти будови апікального щитка. 3) Скласти таблицю для діагностики рядів Сydaroida, Diadematoida, Cassiduolida, Holectipoida, Clypeasteroida, Holasteroida, Spatangoida.

Завдання для самостійної роботи: Визначення голкошкірих. Замалювати Cidaris, Pseudodiadima, Conoclypus, Collyrites, Echinocoris, Micraster, Toxaster, скласти описи цих родів. Замалюватихарактерну будову апікального щитка рля розглянутих рядів голкошкірих. – 6 год.

Лекція 16. Методи палеоботаніки. Особливості палеоботанічної систематики: органні і формальні таксони. Еволюція спорових рослин.

Лабораторна робота 24. Вищі рослини: Загальна характеристика; відділи Rhyniophyta, Equisetophyta – 2 години. 1) Розглянути і замалювати основні типи будови провідної системи вищих рослин (протостела, артростела, діктіостела, еустела, атактостела). 2) Ознайомитися з морфологією рініофітів. 3) Замалювати основні стадії мацерації стовбурів Lepidodendrales. 4) Замалювати основні особливості будови кори лепідодендронів (листова подушка, листовий слід, листовий рубець, лігула). Орган-роди Lepidodendron і Sigillaria.

Завдання для самостійної роботи. Замалювати будову Lepidodendron, Sigillaria, Calamites, Sphenophyllum, Artisia, Annularia. Скласти таблицю еволюційних новоутворень у представників відділів Rhyniophyta, Lycopodiophyta, Equisetophyta . – 3 год.

Лабораторна робота 25. Вищі рослини (Equisetophyta, Polypodiophyta). – 2 год. 1) Розглянути основні особливості будови викопних Equisetophyta (порядки Calamitales, Sphenophillales) (мутовчастий тип галуження стовбура, порожниста серцевина). Орган-роди каламітів (Artisia, Annularia). 2) Розглянути і замальвати схему діагностики штучних таксонів для папоротеподібного листя поліподіофітів і пінофітів.

Завдання для самостійної роботи. Скласти схему стратиграфічного поширення розглянутих таксонів вищіх рослинa . – 3 год.

Лекція 17. Пристосування органів статевого розмноження до умов суходолу: чергування спорофіту і гаметофіту (спорові, Pinophyta, Magnoliophyta)

Лабораторна робота 26. Вищі рослини (ксилотомічний і палінологічний методи) – 2 години. 1) Ознайомитися з остовними структурними елементами деревини: трахеїда, поровість трахеїд, поля перехресту, смоляні ходи, промені, судини, волокна лібріформу. 2) Розглянути ксилотомічні особливості викопної флори – папоротей, голонасінних (беннетитових, гінкгових, хвойних), покритонасінних. 4) Розглядаються мікроскопічні препарати і замальовується будова викопної деревини хвойних і покритонасінних. 5) Розглянути і замалювати основні діагностичні особливості паліноморф.

Завдання для самостійної роботи. Доповнити таблицю еволюційних новоутворень даними по Polypodiophyta, Pinophyta, Magnoliophyta. На матеріалі лабораторних робіт 19 і 20, а також лекції 2 побудувати філогенію відділів вищих рослин, користуючись основними принципами кладистики. Скласти таблицю стратиграфічного поширення основних типів паліномрорф в геологічному часі.– 6 год.

Контрольні питання до теми 4:

41. Основні риси біоти пізнього докембрію, раннього палеозою, пізнього палеозою, мезозою, кайнозою. Розподіл екосистем них функцій між різними групами фауни.

42. Головні філогенетичні надбання вищих рослин в цілому.

43. Органні і формальні роди у рослин.

44. Основні особливості будови вегетативних органів у представників відділів Rhyniophyta, Lycopodiophyta, Equisetophyta, Polypodiophyta, Pinophyta, Magnolyophyta.

45. Основні риси будови деревини у папоротей, голонасінних і покритонасінних.

46. Морфологічні особливості і органні роди у Lepidodendron, Sigillaria, Spenophyllum, Calamites.

47. Застосування формальної системи у викопних рослин.

48. Методи, що застосовують при дослідженні судинних рослин.

49. Елементи внутрішньої будови вищих рослин: провідні пучки; річні кільця, трахеїди спіральні; поровість трахеїд; промені; смоляні ходи травматичні,; судини, волокна лібріформу.

50. Морфологія скелету Bellemnitida. Діагностичні ознаки до рівня родин. Основні риси екології, палеогеографії і тафономії белемнітів; стратиграфічне поширення. Роди Aulacoceras, Cylindroteuthis, Pachyteuthis, Aulacoteuthis, Duvalia, Belemnopsis, Hibolites, Mesohibolites, Neohibolites, Actinocamax, Gonioteuthis, Belemnitella, Belemnella (морфологія, систематична приналежність, стратиграфічне поширення).

51. Що представляють собою, і у представників яких рядів зустрічаються такі елементи морфології ростру белемнітів: альвеола, спинно-бічні площадки, борозенки апікальні – черевна, спинно-бічні, альвеолярні – черевна, бічна, спайки, їх форма, відбитки судин, щілина і щілинна пластина, різні типи псевдоальвеол.

52. Морфологія черепашки Ammonoidea. Основні типи форми черепашки, будови лопатевої лінії, варіанти у положенні сифону. Діагностичні ознаки до рівня ряду.

53. Що представляють собою, і у представників яких рядів зустрічаються такі елементи лопатевої лінії амонітів: вентральна лопать (проста, двороздільна, трироздільна), умбональна лопать, латеральна лопать, дорсальна лопать, крила дорсальної лопаті, трироздільні лопаті, двороздільні лопаті, ялинкоподібні лопаті; сідла: вентральне, філоцератитові сідла, двороздільні сідла.

54. Основні етапи еволюції Mammalia і найважливіші морфологічні інновації класу, що можуть бути спостережені на палеонтологічному матеріалі.

55. Фаціально значущі особливості морфології бівальвій = еколого-трофічні групи бівальвій, ознаки цих груп. Роди Monotis, Chlamys, Trigonia, Gryphea, Picnodonta, Inoceramus, їх екологія, морфологія черепашки, фаціальна приуроченість і стратиграфічне поширення.

Рекомендована литература до теми 4.

1. Бондаренко О. Б., Михайлова И. А. Краткий определитель ископаемых беспозвоночных. – М.: Недра, 1984. – 536 с. (розділи «Вищі рослини»).

2. Гриценко В. П. Палеонтологія. – К., 2005. – 282 с. (розділ 3).

3. Еськов К. Ю. История Земли и жизни на ней: Экспериментальное учебное пособие для старших классов. – М.: Мирос, 1999. – 352 с. (розділи 8-9 ).

4. Майр Э. Принципы зоологической систематики. – М.: Мир, 1971. – 454 с. (глава 1)

Контрольні питання та завдання до модульної контрольної роботи 2.

47. Діагнози всіх вивчених груп фауни в викладеному обсязі (як мінімум класів, на оцінку «добре» – також підкласів і (або) рядів).

48. Представники Аrthropoda в палеонтологічному літописі.

49. Відміни між міомерними і полімерними трилобітами.

50. Який із механізмів філембріогенезу міг спричинити походження Miomera від Polymera? Навпаки, Polymera від Miomera?

51. Організми-строматолітоутворювачі.

52. Основні напрямки еволюції трилобітів.

53. У кого із артропод скелет – двостулкова черепашка?

54. Основні напрямки еволюції молюсків.

55. Діагнози класів типу Molluska.

56. Поділ гастропод на підкласи і ряди.

57. Turritella і Vermetus належать до однієї родини. Які підстави для такого зближення цих зовні несхожих родів?

58. Функції мантійної щілини, сифонального і парієнтального каналів у різних груп гастропод.

59. Яке призначення мав сифон у головоногих молюсків?

60. Черепашку бівальвій зачиняють а) м’язи, б) замок, в) зв’язка.

61. Відміни в будові скелета між ортоцератоідеями, ендоцератоідеями, актіноцератоідеями.

62. Відміни в будові скелета між наутілоідеями і аммоноідеями.

63. Прісноводні форми є серед а) головоногих молюсків, б) черевоногих молюсків, в) моноплакофор.

64. Функції і особливості будови м’язів у представників різних рядів бівальвій

65. Як відрізнити праву і ліву стулки у бівальвій?

66. Хижаки серед гастропод – систематика, пристосування до хижацтва.

67. Відміни між таксодонтами і гетеродонтами.

68. Які із деутеростомій мають хітіновий скелет?

69. Відміни в будові скелету між брахіоподами і двостулковими молюсками.

70. Спосіб пересування головоногих.

71. Функції ручного апарату у брахіопод.

72. Представники яких рядів брахіоподи мали спіральний ручний апарат?

73. Як відрізнити черевну і спинну стулки у замкових брахіопод?

74. Для якого етапу геологічної історії характерні головоногі з прямою зовнішньою черепашкою?

75. Схожі риси будови м’якого тіла у брахіопод, моховаток, граптолітів.

76. Відміни в будові скелету між замковими і без замковими брахіоподами.

77. Спосіб життя граптолітів.

78. У яких груп фауни спостерігаються поліморфні колонії.

79. Функції гонозооїдів.

80. Групи макрофауни з планктонним і псевдо планктонним способом існування.

81. Схожість і відмінність в будові скелету моховаток і табулятоморфних коралів.

82. В якому інтервалі геологічного часу були поширені амоніти?

83. Різні варіанти будови амбулакральної системи у голкошкірих і її функції.

84. Еволюція лицьового скелету у хребетних.

85. Еволюція механізмів дихання у тетрапод.

86. Походження ссавців.

87. Представники яких рядів брахіоподи мали голки на черепашці?

88. Чим можна довести, що амоніти походять від бактрітоїдей?

89. Які класи молюсків включають наземних представників?

90. Основні напрямки в еволюції морських іжаків.

91. Основні типи будови черепа у рептилій (анапсидний, диапсідний, евріапсидний, синапсидний), і роль цього поділу в систематиці тетрапод.

41. Основні риси біоти пізнього докембрію, раннього палеозою, пізнього палеозою, мезозою, кайнозою. Розподіл екосистем них функцій між різними групами фауни.

42. Головні філогенетичні надбання вищих рослин в цілому.

43. Органні і формальні роди у рослин.

44. Основні особливості будови вегетативних органів у представників відділів Rhyniophyta, Lycopodiophyta, Equisetophyta, Polypodiophyta, Pinophyta, Magnolyophyta.

45. Основні риси будови деревини у папоротей, голонасінних і покритонасінних.

46. Морфологічні особливості і органні роди у Lepidodendron, Sigillaria, Spenophyllum, Calamites.

47. Застосування формальної системи у викопних рослин.

48. Методи, що застосовують при дослідженні судинних рослин.

49. Елементи внутрішньої будови вищих рослин: провідні пучки замкнені, незамкнені; річні кільця, трахеїди спіральні, драбинчасті, точечні; поровість трахеїд; промені однорядні, дворядні, прості, складні, поля перехресту, типи їх поровості; смоляні ходи травматичні, нетравматичні; судини, волокна лібріформу.

50. Морфологія скелету Bellemnitida. Діагностичні ознаки до рівня родин. Основні риси екології, палеогеографії і тафономії белемнітів; стратиграфічне поширення. Роди Aulacoceras, Cylindroteuthis, Pachyteuthis, Aulacoteuthis, Duvalia, Belemnopsis, Hibolites, Mesohibolites, Neohibolites, Actinocamax, Gonioteuthis, Belemnitella, Belemnella (морфологія, систематична приналежність, стратиграфічне поширення).

51. Що представляють собою, і у представників яких рядів зустрічаються такі елементи морфології ростру белемнітів: альвеола, спинно-бічні площадки, борозенки апікальні – черевна, спинно-бічні, альвеолярні – черевна, бічна, спайки, їх форма, відбитки судин, щілина і щілинна пластина, різні типи псевдоальвеол.

52. Морфологія черепашки Ammonoidea. Основні типи форми черепашки, будови лопатевої лінії, варіанти у положенні сифону. Діагностичні ознаки до рівня ряду.

53. Що представляють собою, і у представників яких рядів зустрічаються такі елементи лопатевої лінії амонітів: вентральна лопать (проста, двороздільна, трироздільна), умбональна лопать, латеральна лопать, дорсальна лопать, крила дорсальної лопаті, трироздільні лопаті, двороздільні лопаті, ялинкоподібні лопаті; сідла: вентральне, філоцератитові сідла, двороздільні сідла.

54. Основні етапи еволюції Mammalia і найважливіші морфологічні інновації класу, що можуть бути спостережені на палеонтологічному матеріалі.

55. Фаціально значущі особливості морфології бівальвій = еколого-трофічні групи бівальвій, ознаки цих груп. Роди Monotis, Chlamys, Trigonia, Gryphea, Picnodonta, Inoceramus, їх екологія, морфологія черепашки, фаціальна приуроченість і стратиграфічне поширення.

Рекомендована література до другого модулю:

1. Бондаренко О. Б., Михайлова И. А. Краткий определитель ископаемых беспозвоночных. – М.: Недра, 1984. – 536 с. (розділи «Членистоногі, Молюски, Моховатки, Напівхордові, Брахіоподи, Голкошкірі»)

2. Гриценко В. П. Палеонтологія. – К., 2005. – 282 с. (розділ 3).

3. Еськов К. Ю. История Земли и жизни на ней: Экспериментальное учебное пособие для старших классов. – М.: Мирос, 1999. – 352 с. (розділи 8-13).

4. Іванов А. О, Черепанов Г. О. Палеозоология позвоночных. – М.: Академия, 2007, 352 с.

5. Михайлова И. А., Бондаренко О. Б., Обручева О. П. Общая палеонтология. – М: Изд-во МГУ, 1989. – 384 с. (розділи Вищі рослини, Жалкі, Членистоногі, Молюски, Брахіоподи, Напівхордові).

6. Михайлова И. А., Бондаренко О. Б. Палеонтология. – М: Изд-во Моск. ун-та, 1997. Ч.1. –447 с. (розділи Вищі рослини, Жалкі, Членистоногі, Молюски, Брахіоподи, Напівхордові).

7. Михайлова И. А., Бондаренко О. Б. Палеонтология. – М: Изд-во Моск. ун-та, 1997. Ч. 2. – 495 с. (розділи Жалкі, Членистоногі, Молюски, Брахіоподи, Напівхордові).