Типові завдання бліц – опитування

1.Типи симетрії у вивчених груп фауни, з прикладами.

2. Якщо під впливом природного добору в популяції найчастіше трапляються особини з середніми значеннями ознак, рідше –особини із значеннями ознак, дещо відхилені від середніх, і зовсім рідко особини із значеннями ознак, набагато більшими або меншими за середнє, то який вид добору тут міг діяти?

3. Які еволюційні механізми можуть спричинити мікроеволюційну подію без мутацій, без рекомбінативної мінливості і без дії природного добору?

Завдання модульної контрольної роботи (приклад)

1.Роль модифікаційної мінливості в еволюційних уявленнях Ламарка і Дарвіна.

2.Приклади ароморфозів серед вивчених груп фауни.

3.Чому Chaetetoidaea іноді відносять до Hydrozoa, а іноді до Anthozoa?

Змістовий модуль 2

Еволюція, стратиграфічне та породоутворююче значення еукаріот

Тема 3. Еволюція, стратиграфічне та породоутворююче значення основних таксонів Zoa – (60 год.)

Лекція 8. Симетрія і рух. Еволюція нерухомого бентосу на прикладі коралів.

Завдання для самостійної роботи: Підготувати доповідь на тему: Роль гідроїдних в утворенні органогенних споруд фанерозою – 2 год.

Лабораторна робота 11. Arthropoda: Trilobita. – 2 год. 1). Розглянути діагностичні ознаки представників підкласів Miomera та Polymera. 2). Скласти діагнози рядів Agnostida, Olenellida, Ptychopariida, Redlichiida, Paradoxidida, Asaphida, Phacopida. 3). Скласти схему стратиграфічного поширення розглянутих таксонів амонітів.

Завдання для самостійної роботи: Визначення зразків. Замалювати, вказавши діагностичні риси і стратиграфічне поширення, Agnostus, Paradoxides, Trinucleus, Asaphus, Illaenus, Phacops. – 2 год.

Лекція 9. Походження Аrthropoda. Метамерія і рух.

Лабораторна робота 12. Тип Molluska – загальні відомості – 2 год. 1) Розглянути загальний план будови молюска (на прикладі Monoplacophora (Neopіlina)), від якого виводиться будова представників класів Loricata, Gastropoda, Scaphopoda, Bivalvia та Cephalopoda і Tentaculita, в ході адаптації до того чи іншого способу існування. 2) Скласти діагнози класів.

Завдання для самостійної роботи: замалювати схематично будову Monoplacophora, Loricata, Gastropoda, Scaphopoda, Bivalvia та Cephalopoda, відмітивши форму черепашки, розташування органів мантійного комплексу і наявні пристосування до активного руху чи захисту, як-от, особливості черепашки, співвідношення ноги і внутрішносного мішка, наявність замка, зубів і зв’язки, або повітряних камер, тощо – 4 год.

Лекція 10. Симетрія і рух в еволюції молюсків.

Завдання для самостійної роботи: Підготувати доповідь на тему: «Ранньопалеозойський етап в еволюції головоногих» - 2 год.

Лабораторна робота 13. Molluska – клас Gastropoda – 2 год. 1) Розглянути функціонально-морфологічні підстави розгалуження гастропод на три підкласи (Prosobranchia, Opistobranchia, Pulmonata). 2) Скласти діагнози підкласів. 3) Вивчити діагностичні відміни гастропод рядів Archaeogastropoda, Mesogastropoda, Neogastropoda. 4) Скласти діагнози рядів.

Завдання для самостійної роботи: Визначення зразків. Замалювати, вказавши діагностичні риси і стратиграфічне поширення, черепашку Bellerophon, Galyotis, Patella, Pleurotomaria, Trochus, Turritella, Vermetus, Nerinea, Natica, Cerithium, Buccinum, Lymnaea. Вказати діагностично значущі ознаки: симетрію черепашки, мантійну щілину і мантійну лінію, або їх модифікації, сифональний і парієнтальний канали, тощо. – 4 год.

Лабораторна робота 14. Клас бівальвії. – 2 год. 1) Розглянути функціонально-морфологічні і екологічні підстави розгалуження бівальвій на ряди (Taxodonta, Dysodonta, Schyzodonta, Desmodonta, Heterodonta, Pachyodonta). 2) Вивчити діагностично значущі риси морфології черепашки бівальвій: замок і зв'язка (внутрішня і (або) зовнішня, мантійна лінія, її синус (якщо є), відбитки м'язів, ложкоподібний виріст для м’язу (якщо є). 3). Розглянути відміни між правою і лівою стулкою у бівальвій. 3) Складасти діагнози для цих рядів.

Завдання для самостійної роботи: Визначення зразків бівальвій. – 2 год.

Лабораторна робота 15. Головоногі (загальні відомості, підкласи Orthoceratoidea, Endoceratoidea, Fctinoceratoidea, Bactritoidea, Nautiloidea, Ammonoidea, Coleoidea. – 2 год. 1) Розглянути діагностично значущі риси черепашки головоногих (повітряні камери, сифон) в зв’язку з еволюцією способів пересування. 2) Розглянути діагностичні особливості підкласів головоногих . Скласти таблицю для визначення цих підкласів.

Завдання для самостійної роботи: Визначення зразків палеозойських головоногих. – 2 год.

Лабораторна робота 16. Будова черепашки Ammonoidea – 2 год. 1) Розглянути і замалювати основні варіанти форми черепашки у амонітів (офіокон, дискокон, пахікон, сферокон, кадікон, оксікон). 2) Розглянути основні діагностичні ознаки амонітів (швидкість наростання оберту, ступінь інволютності; тип лопатевої лінії, будова вентральної лопаті (проста, двороздільна, трироздільна), бічна (двороздільна, трироздільна), умбональна, спинна лопаті; і сідла (прості, двороздільні); морфологію устя.

Завдання для самостійної роботи: Визначення зразків амонітів. Скласти таблицю стратиграфічного поширення амонітів з певним типом лопатевої лінії. Замалювати черепашку Tornoceras, Arcestes, Lytoceras, Baculites і скласти опис за запропонованою схемою.– 6 год.

Лабораторна робота 17. Систематика і стратиграфічне значення Ammonoidea - 2 год. 1) Розглянути і замалювати характерні варіанти будови лопатевої лінії у амонітів. 2). Скласти діагнози рядів Anarcestida, Prolecanitida, Goniatitida, Ceratitida, Phylloceratida, Lytoceratida, Ammonitida.

Завдання для самостійної роботи: Визначення зразків амонітів. – 4 год.

Лабораторна робота 18. Надряд Belemnoidea, ряди Аulacoceratida і Belemnitida – 2 год. 1) Розглянути характерні особливості скелету белемніта (фрагмокон, проостракум і ростр). 2) Розглянути основні риси морфології ростру: співвідношення фрагмокону і ростру, форма ростру, наявність борозенок, спайки, щілини, щілинної пластини, співвідношення довжини ювенільного і дорослого рострів. 3) Скласти діагнози надрядів Aulacoceratida і Belemnitida. 4) Ознайомитися з будовою перших Belemnitida – ранньоюрських Passaloteuthidae. 5) Скласти діагнози родин Cylindroteuthidae, Belemnopsidae, Belemnitellidae. 6) Скласти схему стратиграфічного поширення вивчених таксонів белемнітів.

Завдання для самостійної роботи: Визначення зразків белемнітів – 4 год.

Лекція 11. Deuterostomia, або тернисті шляхи морфологічного регресу.

Лабораторна робота 19. Bryozoa, Нaemichordata – 2 год. 1) Розглянути основні риси будови м‘якого тіла моховаток. 2) Скласти діагнози класів Phylactolaemata та Gymnolaemata. (Stenolaemata та Eurystomata). 3) Розглянути відміни в будові скелету палеозойських моховаток і табулятоморфних коралів. 4) Розглянути і замалювати основні особливості морфології скелету моховаток і типи зооеціїв (автозооеції, мезозооеції, цистозооеції, гонозооеції, авікулярії). Розглянути план будови і морфологію скелету напівхордові: клас Graptolithina, підкласи Stereostolonata та Graptolitoidea.

Завдання для самостійної роботи: Замалювати моховаток родів Polipora, Membranipora. Позначити діагностичні ознаки підкласів. Замалювати колонії Dictyonema, Monograptus, Pristiograptus, Spirograptus. Скласти схему поширення основних рядів граптолітів і моховаток в геологічному часі. – 2 год.

Лекція 12. Симетрія тіла у брахіопод і голкошкірих.

Завдання для самостійної роботи: Підготувати доповідь на тему: Біогенетичний закон в реконструкції філогенезу Ехінодермат.- 2 год.

Лабораторна робота 20. Тип Brachiopoda. Загальні поняття – 2 год. 1) Розглянути план будови м’якого тіла і будову скелету. 2) Скласти схему відмін між черевною і спинною стулками брахіопод. 3) Розглянути і замалювати основні типи ручного апарату і замка. Розглянути відміни між представниками класів Inarticulata та Articulata. Представники інартікулят: Lingula, Obolus, Crania.

Завдання для самостійної роботи: Визначення брахіопод. Замалювати в альбом Lingula, Obolus. – 2 год.

Лекція 13. Хребетні: Agnata i Gnatostomata. Вихід хребетних на суходіл.

Лабораторна робота 21. Тип Brachiopoda (продовження). – 2 год. Ряди Articulata: Pentamerida, Productida, Rhynchonellida, Spiriferida, Atripida, Terebratulida.

Завдання для самостійної роботи: На основі діагностично вагомих ознак брахіопод (наявність/відсутність хітину в складі черепашки, зубів, ручного апарату, серединної септи, формена або дельтирію, форми черевної та спинної стулки скласти діагностичну таблицю для рядів Lingulida (Inarticulata) та Pentamerida, Productida, Rhynchonellida, Spiriferida, Atripida, Terebratulida (Articulata). Визначення брахіопод. Замалювати в альбом Chonetes, Spirifer, Choristites, Ladogia, Gigantella, Linoproductus, Rhinchonella, Terebratula. – 4 год.

Лекція 14. Коеволюція тероморфів і завроморфів і "феномен чорної королеви"

Лабораторна робота 22. Echinodermata. Загальна характеристика типу. – 2 години. 1) Розглянути основні рису будови ехінодермат на прикладі правильного цидаріса (амбулакральна система, панцир, щелепи). 2) Розглянути морфологію і вірогідний спосіб життя гомалозой, морських пухирів, морських бутонів та вимерлих кріноідей. 3) Розглянути і замалювати основні особливості будови скелету і амбулакральної системи морських пухирів, морських бутонів, морських лілей, скласти таблицю для їх діагностики. 4) розглянути формальну класифікацію члеників морських лілей.

Завдання для самостійної роботи: Визначення голкошкірих. Замалювати Echinosphaerites, Echinoencrinites, Pentacrinus. –4 год.

Контрольні питання до теми 3:

1. Діагнози всіх вивчених груп фауни в викладеному обсязі (як мінімум класів, на оцінку «добре» – також підкласів і (або) рядів).

2. Представники Аrthropoda в палеонтологічному літописі.

3. Відміни між міомерними і полімерними трилобітами.

4. Який із механізмів філембріогенезу міг спричинити походження Miomera від Polymera? Навпаки, Polymera від Miomera?

5. Організми-строматолітоутворювачі.

6. Основні напрямки еволюції трилобітів.

7. У кого із артропод скелет – двостулкова черепашка?

8. Основні напрямки еволюції молюсків.

9. Діагнози класів типу Molluska.

10. Поділ гастропод на підкласи і ряди.

11. Turritella і Vermetus належать до однієї родини. Які підстави для такого зближення цих зовні несхожих родів?

12. Функції мантійної щілини, сифонального і парієнтального каналів у різних груп гастропод.

13. Яке призначення мав сифон у головоногих молюсків?

14. Черепашку бівальвій зачиняють а) м’язи, б) замок, в) зв’язка.

15. Відміни в будові скелета між ортоцератоідеями, ендоцератоідеями, актіноцератоідеями.

16. Відміни в будові скелета між наутілоідеями і аммоноідеями.

17. Прісноводні форми є серед а) головоногих молюсків, б) черевоногих молюсків, в) моноплакофор.

18. Функції і особливості будови м’язів у представників різних рядів бівальвій

19. Як відрізнити праву і ліву стулки у бівальвій?

20. Хижаки серед гастропод – систематика, пристосування до хижацтва.

21. Відміни між таксодонтами і гетеродонтами.

22. Які із деутеростомій мають хітіновий скелет?

23. Відміни в будові скелету між брахіоподами і двостулковими молюсками.

24. Спосіб пересування головоногих.

25. Функції ручного апарату у брахіопод.

26. Представники яких рядів брахіоподи мали спіральний ручний апарат?

27. Як відрізнити черевну і спинну стулки у замкових брахіопод?

28. Для якого етапу геологічної історії характерні головоногі з прямою зовнішньою черепашкою?

29. Схожі риси будови м’якого тіла у брахіопод, моховаток, граптолітів.

30. Відміни в будові скелету між замковими і без замковими брахіоподами.

31. Спосіб життя граптолітів.

32. У яких груп фауни спостерігаються поліморфні колонії.

33. Функції гонозооїдів.

34. Групи макрофауни з планктонним і псевдо планктонним способом існування.

35. Схожість і відмінність в будові скелету моховаток і табулятоморфних коралів.

36. В якому інтервалі геологічного часу були поширені амоніти?

37. Різні варіанти будови амбулакральної системи у голкошкірих і її функції.

38. Гіпотези походження хордових.

39. Еволюція лицьового скелету у хребетних: прееадаптації і морфологічні заборони, непрямий добір.

40. Еволюція механізмів дихання у тетрапод: прееадаптації і морфологічні заборони, непрямий добір.

41. Походження ссавців.

42. Представники яких рядів брахіоподи мали голки на черепашці?

43. Чим можна довести, що амоніти походять від бактрітоїдей?

44. Які класи молюсків включають наземних представників?

45. Основні напрямки в еволюції морських іжаків.

46. Основні типи будови черепа у рептилій (анапсидний, диапсідний, евріапсидний, синапсидний), і роль цього поділу в систематиці тетрапод.

Рекомендована литература до теми 3.

1. Бондаренко О. Б., Михайлова И. А. Краткий определитель ископаемых беспозвоночных. – М.: Недра, 1984. – 536 с. (розділи «Членистоногі, Молюски, Моховатки, Напівхордові, Брахіоподи, Голкошкірі»).

2. Гриценко В. П. Палеонтологія. – К., 2005. – 282 с. (розділ 3).

3. Еськов К. Ю. История Земли и жизни на ней: Экспериментальное учебное пособие для старших классов. – М.: Мирос, 1999. – 352 с. (розділи 8-9 ).

4. Майр Э. Принципы зоологической систематики. – М.: Мир, 1971. – 454 с. (глава 1)

5. Михайлова И. А., Бондаренко О. Б., Обручева О. П. Общая палеонтология. – М: Изд-во МГУ, 1989. – 384 с. (розділи «Членистоногі, Молюски, Моховатки, Напівхордові, Брахіоподи, Голкошкірі»).

6. Михайлова И. А., Бондаренко О. Б. Палеонтология. – М: Изд-во Моск. ун-та, 1997. Ч.1. –447 с. (розділи «Членистоногі, Молюски, Моховатки, Напівхордові, Брахіоподи, Голкошкірі»).

7. Михайлова И. А., Бондаренко О. Б. Палеонтология. – М: Изд-во Моск. ун-та, 1997. Ч. 2. – 495 с. (розділи «Членистоногі, Молюски, Моховатки, Напівхордові, Брахіоподи, Голкошкірі»).