Тема 2. Ранні етапи еволюції живого – (24 год.)

Лекція 6. Походження життя. Прокаріотичний етап еволюції біосфери. Еукаріотизація прокаріот.

Завдання для самостійної роботи: Скласти стртиграфічну схему для основних еволюційних подій докембрію. – 1 год.

Лабораторна робота 6. Spongiata i Archaeocyatha – 2 год. 1) Ознайомитися з способом життя, складом і будовою скелету губок. 2) Скласти діагноз типу Spongiata (класи Spongia та Sphynctozoa). 3) Ознайомитися з способом життя, складом і будовою скелету археоціат. 4) Скласти діагноз типу Archaeocyatha (класи Regulares та Irregulares). 5) Розглянути стратиграфічне і породоутворююче значення Parazoa.

Завдання для самостійної роботи:. Робота з визначником: визначення запропонованого матеріалу до роду. Замалювати в альбом і описати роди Ventriculites, Siphonia, Peronidella. Самостійно ознайомитись в музеї з зразками експонованих там вендобіонтів. – 1 год.

Лекція 7. Походження багатоклітинності. Вендська біота. Паразоа.

Завдання для самостійної роботи:. Підготувати доповідь на тему «Основні риси біоти кембрію» - 1 год.

Лабораторна робота 7. Тип Cnidaria: будова, спосіб життя, систематичний склад. – 2 год. 1) Розглянути визначальні риси морфології, що об’єднують гідроїдних, коралових поліпів і сцифомедуз. 2) Розглянути будову і роль в геологічній історії представників класів Sciphozoa і Hydrozoa (Conulata і Stromatoporata). 3) Розглянути особливості скелету Anthozoa: кораліт, септи, денця, стовпчик, пухирчаста тканина і замалювати принципову схему будови кораліта.

Завдання для самостійної роботи: Самостійно ознайомитись в музеї з зразками експонованих там Conulata і Stromatoporata -1 год.

Лабораторна робота 8. Клас Anthozoa – 2 год. 1) Вивчити визначальні риси морфології табулятоморфних коралів (виключна колоніальність, дрібні розміри коралітів, переважний розвиток денець). 2) Скласти діагноз підкласу табулятоморфних коралів, а також діагнози надрядів і найбільш поширених рядів (а саме, хететід, аулопорід, фавозітід, сірінгопорід, галізітід, геліолітід).

Завдання для самостійної роботи: Робота з визначником: визначення табулятоморф. Замалювати в альбом і описати роди Chaetetes, Aulopora, Favosites, Halysites, Siringopora, Heliolites. Скласти схему стратиграфічного поширення розглянутих родів табулят. – 2 год.

Лабораторна робота 9. Клас Anthozoa: класи Tetracoralla та Hexacoralla – 2 год. 1) Розглянути відміни в будові скелету у Tetracoralla і Hexacoralla як наслідок мутуалістичних співвідношень з зооксантеллами у останніх (пористість септ) і як наслідок відмін в онтогенетичному розвитку (різна кількість порядків септ, різний характер закладання септ). 2) Ознайомитися з штучною системою тетракоралів (одно-, дво-, трьохзонні, пухирчасті та кришечні форми). 3) Скласти схему стратиграфічого поширення розглянутих таксонів Anthozoa.

Завдання для самостійної роботи: Робота з визначником: визначення гексакоралів і тетракоралів. Замалювати в альбом і описати роди Bothrophyllum, Petalaxis, Montlivaultuia, Cyclolites, Stylina. Позначити септи, денця, стовпчик, пухирчату тканину, цененхіму. – 2 год.

Лабораторна робота 10. Типи Annelida та Arthropoda. – 2 год. 1) Розглядаються палеонтологічні залишки, пов’язані з життєдіяльністю червів. 2) Розглянути головні особливості морфології представників класу Trilobita (кількість тулубових сегментів, наявність очей, тип очних швів, співвідношення розмірів головного і хвостового щитка). 3) Скласти діагноз класу Трилобіта. 4) Розглянути основні особливості будови хеліцерат (евріптероідеї) і ракоподібних (остракоди і вусоногі (балянус).

Завдання для самостійної роботи: Самостійно ознайомитись в музеї з зразками експонованих там членистоногих -2 год.

Контрольні питання до теми 2:

1. Чим відрізняється еукаріотична клітина від прокаріотичної?

2. Походження життя

3. Характеристика ранніх етапів еволюції живого. РНК-світ.

4. В чому полягає симбіотична гіпотеза походження еукаріот?

5. Які вам відомі підходи до філогенетичних реконструкцій.

6. Формулювання біогенетичного закону.

7. Концепція філоценогенезу Северцова.

8. Що таке філогенез, онтогенез?

9. Ароморфоз, ідіоадаптація, морфологічна заборона, преадапртація.

10. Гіпотези про походження багатоклітинності.

11. Катастрофічні еволюційні гіпотези.

12. Фіналістичні еволюційні гіпотези

13. До лабораторної частини:

14. Діагнози всіх вивчених груп фауни в викладеному обсязі (як мінімум класів, на оцінку «добре» – також підкласів і (або) рядів; найбільш типові роди).

15. Опишіть спосіб існування форамініфер, особливості морфології і складу їх черепашки.

16. Чому губки звуться Porifera?

17. Основні характеристики скелету кальціспонгій і сіліціспонгій

18. Спосіб існування губок і археоціат.

19. Охарактеризуйте стратиграфічне поширення археоціат.

20. Відміни між губками і археоціатами.

21. Діагностичні відміни між класами Regulares та Irregulares.

22. У яких коралів спостерігаються ознаки білатеральної симетрії ?

23. Особливості життєвого циклу Hydrozoa, Scyphozoa, Anthozoa, і в зв’язку з цим – представленість їх представників в палеонтологічному літописі.

24. Елементи скелету коралів і їх функції.

25. Діагнози табулятоморф, гексакоралів і тетракоралів.

26. Чому епітека у коралів зморшкувата, а панцир трилобіта (а рівним чином і евріптеруса, і остракоди) зовсім гладенький?

27. Типи очного шва у трилобітів і його функції.

28. Походження міомерних трилобітів в світлі концепції філембріогенезу.

29. Основні напрямки еволюції трилобітів.

Рекомендована литература до теми 2.

1. Бондаренко О. Б., Михайлова И. А. Краткий определитель ископаемых беспозвоночных. – М.: Недра, 1984. – 536 с (розділи «Губки, Археоціати, Членистоногі»).

2. Гриценко В. П. Палеонтология. – К., 2005. – 282 с (частина 3).

3. Еськов К. Ю. История Земли и жизни на ней: Экспериментальное учебное пособие для старших классов. – М.: Мирос, 1999. – 352 с. (глави 5-7).

4. Михайлова И. А., Бондаренко О. Б., Обручева О. П. Общая палеонтология. – М: Изд-во МГУ, 1989. – 384 с. (розділи «Губки, Археоціати, Членистоногі»).

5. Михайлова И. А., Бондаренко О. Б. Палеонтология. – М: Изд-во Моск. ун-та, 1997. Ч.1. –447 с. (розділи «Губки, Археоціати, Членистоногі»).

6. Михайлова И. А., Бондаренко О. Б. Палеонтология. – М: Изд-во Моск. ун-та, 1997. Ч. 2. – 495 с. (розділи «Губки, Археоціати, Членистоногі»).

Контрольні питання та завдання до модульної контрольної роботи 1.

1. Визначити головні завдання палеонтології, об‘єкт та предмет її досліджень.

2. Рівні організації живого.

3. Що таке систематика, таксономія і (палеонтологічна) номенклатура?

4. Визначення виду.

5. Утворіть всі можливі назви таксонів, типом для яких є Rhynia (викопна рослина).

6. Історія еволюційних уявлень (погляди Ламарка, Кюв’є, Сент-Ілера, Дарвіна, Де Фріза, Шиндевольфа).

7. Що таке ген?

8. Закони Менделя і теорія природного добору.

9. Назвати основні фактори еволюції.

10. Визначення природного добору.

11. Основне обмеження природного добору.

12. Види природного добору.

13. Типи видоутворення.

14. Основні проблеми теорії природного добору; їх зв’язок з «основним обмеженням» – історія і сучасний стан («кошмар Дженкінса, походження комплексних адаптацій, етапність еволюції).

15. Чи еволюціонують організми (в межах уявлень СТЕ)? Хто із еволюціоністів до-дарвінівської пори притримувався думки, що організми все-таки еволюціонують?

16. Ефект Болдуїна

17. Визначення мікроеволюційної події.

18. Із чого складається повна видова назва?

19. Як утворити назву родини у тварин? у рослин?

20. Перерахуйте основні одиниці палеоботанічної номенклатури і їх формалізовані закінчення.

21. Що таке елементарна еволюційна подія?

22. Чим відрізняється еукаріотична клітина від прокаріотичної?

23. Походження життя

24. Характеристика ранніх етапів еволюції живого.

25. В чому полягає симбіотична гіпотеза походження еукаріот?

26. Які вам відомі підходи до філогенетичних реконструкцій.

27. Формулювання біогенетичного закону.

28. Концепція філоценогенезу Северцова.

29. Ароморфоз, ідіоадаптація, морфологічна заборона, преадапатація.

30. Що таке філогенез, онтогенез?

31. Гіпотези про походження багатоклітинності.

32. Катастрофічні еволюційні гіпотези.

33. Фіналі стичні еволюційні гіпотези

34. До лабораторної частини: Діагнози всіх вивчених груп фауни в викладеному обсязі (як мінімум класів, на оцінку «добре» – також підкласів і (або) рядів; найбільш типові роди).

35. Опишіть спосіб існування форамініфер, особливості морфології і складу їх черепашки.

36. Чому губки звуться Porifera?

37. Основні характеристики скелету кальціспонгій і сіліціспонгій

38. Спосіб існування губок і археоціат.

39. Охарактеризуйте стратиграфічне поширення археоціат.

40. Відміни між губками і археоціатами.

41. Діагностичні відміни між класами Regulares та Irregulares.

42. У яких коралів спостерігаються ознаки білатеральної симетрії ?

43. Особливості життєвого циклу Hydrozoa, Scyphozoa, Anthozoa, і в зв’язку з цим – представленість їх представників в палеонтологічному літописі.

44. Елементи скелету коралів і їх функції.

45. Діагнози табулятоморф, гексакоралів і тетракоралів.

46. Чому епітека у коралів зморшкувата, а панцир трилобіта (а рівним чином і евріптеруса, і остракоди) зовсім гладенький?

47. Типи очного шва у трилобітів і його функції.

48. Походження міомерних трилобітів в світлі концепції філембріогенезу.

49. Основні напрямки еволюції трилобітів.

Рекомендована література до першого змістовного модулю

Основна:

1. Бондаренко О. Б., Михайлова И. А. Краткий определитель ископаемых беспозвоночных. – М.: Недра, 1984. – 536 с. (розділи «Форамініфери, Губки, Археоціати, Членистоногі»).

2. Гриценко В. П. Палеонтологія. – К., 2005. – 282 с. (розділ 3).

3. Еськов К. Ю. История Земли и жизни на ней: Экспериментальное учебное пособие для старших классов. – М.: Мирос, 1999. – 352 с. (розділи 5-7 ).

4. Майр Э. Принципы зоологической систематики. – М.: Мир, 1971. – 454 с. (глава 1)

5. Михайлова И. А., Бондаренко О. Б., Обручева О. П. Общая палеонтология. – М: Изд-во МГУ, 1989. – 384 с. (розділи «Форамініфери, Губки, Археоціати, Членистоногі»).

6. Михайлова И. А., Бондаренко О. Б. Палеонтология. – М: Изд-во Моск. ун-та, 1997. Ч.1. –447 с. (розділи «Форамініфери, Губки, Археоціати, Членистоногі»).

7. Михайлова И. А., Бондаренко О. Б. Палеонтология. – М: Изд-во Моск. ун-та, 1997. Ч. 2. – 495 с. (розділи «Форамініфери, Губки, Археоціати, Членистоногі»).