КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

геологічний факультет

Кафедра загальної та історичної геології

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Заступник декана з навчальної роботи

___________Демидов В. К.

«____»____________2014 року

Робоча програма навчальної дисципліни

Палеонтологія

для студентів

напрям підготовки 040103 – Геологія

КИЇВ – 2014

Робоча програма Палеонтологія

для студентів ІІІ курсу OКР «бакалавр» напряму підготовки 040103 – Геологія,

«____» ______________ 2014 року – 28 с.

Розробники: Попова Л. В., асистент, c.н.с., к.геол. н.

Робоча програма дисципліни Палеонтологія затверджена на засіданні кафедри загальної та історичної геології.

Протокол № .1 від “____” ___________ 2014_ року

В. о. завідувача кафедри __________________________ (Кравченко Д. В.)

«_____» ___________________ 20___ року

протокол №9 від 18.04.2014 р.

«_____» ___________________ 2014 року

Схвалено науково - методичною комісією геологічного факультету ______

_____________________________________________________________________

Протокол від «____» _____________ 20___ року №___

Голова науково-методичної комісії доц. Павлов Г. Г.___________ (________________)

«_____» _________________ 2014 року

© ______________, 20___ рік

© ______________, 20___ рік

© ______________, 20___ рік

ВСТУП

Навчальна дисципліна Палеонтологія є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» галузі знань 0401 «природничі науки» з напряму підготовки 040103 – Геологія.

Дана дисципліна є дисципліною за вибором студента для студентів спеціальності 6.040103 (геологія) та (геологія нафти та газу) напрямку підготовки «Геологія».

Викладається у ІV семестрі ІІ курсу в обсязі – 144 год. (5 кредитів ECTS) зокрема: лекції – 34 год., практичні 0 год. семінарські заняття – 0 год., практичні – 51 год., самостійна робота – 95 год. У курсі передбачено 2 змістових модулі та 2 модульні контрольні роботи. Завершується дисципліна іспитом.

Мета дисципліни – висвітлення та засвоєння питань походження та закономірностей розвитку органічного світу геологічного минулого, а також породоутворюючого, стратиграфічного та палеоекологічного значення палеонтологічних об’єктів.

Завдання – ознайомлення з основними закономірностями філогенетичного розвитку живого в геологічному часі;

• розгляд усіх крупних груп фауни і флори (рангу типу або відділу), їх походження, таксономічного складу, морфології, екології та стратиграфічного і породоутворюючого значення.

• оволодіння навичками діагностики викопних решток, для ортостратиграфічних груп – до рівня роду; для парастратиграфічних груп тварин до рівня ряду, рослин – до порядку.

• формування базових уявлень про етапність розвитку біоти в геологічному минулому і первинних навичок визначення геологічного віку порід за рештками фауни і флори.

Структура курсу. Курс «Палеонтологія» включає, по-перше, викладення базових положень синтетичної теорії еволюції, основних правил палеонтологічної систематики та номенклатури, деяких найбільш вагомих екологічних закономірностей існування біоти (перший змістовний модуль), і по-друге, розгляд основних таксонів фауни і флори геологічного минулого (другий змістовний модуль). Лабораторні заняття спрямовані на те, щоб студенти набули навичок до первинного опрацювання палеонтологічного матеріалу (користування бінокулярним мікроскопом, робота з визначником). Студенти ознайомляться також з морфологією об’єктів (з приділенням основної уваги діагностично значущим і фаціально інформативним ознакам).

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

• знати: володіти теоретичним матеріалом в обсязі всього курсу „Палеонтологія”, що передбачений навчальною програмою дисципліни;

• знати ряд найбільш стратиграфічно значущих і поширених в геологічному минулому родів, їх положення в системі органічного світу, вік і умови існування.

• -вміти:

• Уміти користуватись визначником, бінокулярним мікроскопом.

• уміти діагностувати палеонтологічні рештки основних таксони фауни та флори (для фауни, як мінімум, до класу, для флори – до відділу).

• Визначати за комплексом органічних решток вік відкладів і умови їх формування.

• На основі вивчених теоретичних положень робити висновки про вірогідні філогенетичні відношення представників викопної біоти.

Місце дисципліни (в структурно-логічній схемі підготовки фахівців відповідного напряму). Курс „Палеонтологія” займає важливе місце у структурно-логічній схемі підготовки фахівця за освітньо-кваліфікаційним рівнем „бакалавр з геології”, оскільки з самих перших етапів існування геології як науки еволюція органічного світу була і залишається основою для формування поняття геологічного часу. Таким чином, знання, набуті студентами впродовж даного курсу, надалі використовуються при вивченні історичної геології, стратиграфії, і взагалі при вирішенні питань, що включають фактор геологічного часу.

Зв’язок з іншими дисциплінами. Цей курс також закладає основу для поглибленого вивчення закономірностей існування та розвитку живих систем в курсах «Історична геологія», «Методи мікропалеонтологічного аналізу», «Проблеми еволюції біосфери». Закономірності зв’язків в системі «середовище - морфологія організму» в подальшому становлять основу для палеоекологічних і фаціальних реконструкцій в курсі «Фаціальний аналіз», «Стратиграфія», «Проблеми стратиграфії».

Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти.

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми 1 - 3, а у змістовий модуль 2 (ЗМ2) – теми 4 - 6. Обов’язковим для заліку є рейтинг не менше ніж 20 балів, набраних впродовж семестру.

Оцінювання за формами контролю:

	ЗМ1		ЗМ 2
	Min. – _ балів	Max. – __ бали	Min. – __ бали	Max. – __ балів
Модульна контрольна робота 1	10	30
Модульна контрольна робота 2			10	30
„3” – мінімальна/максимальна оцінку, яку може отримати студент. 1 – мінімальна/максимальна залікова кількість робіт чи завдань.

Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів ніж критично-розрахунковий мінімум – 35 балів для одержання заліку обов’язковим є повторне вивчення дисципліни.

У випадку відсутності студента з поважних причин відпрацювання та перездачі МКР здійснюються у відповідності до „Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу” від 1 жовтня 2010 року.

При простому розрахунку отримаємо:

	Змістовий модуль1	Змістовий модуль2	залік	Підсумкова оцінка
Мінімум	10	10	15	35
Максимум	30	30	40	100

При цьому, кількість балів:

• 1-34 відповідає оцінці «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

• 35-59 відповідає оцінці «незадовільно» з можливістю повторного складання;

• 60-64 відповідає оцінці «задовільно» («достатньо»);

• 65-74 відповідає оцінці «задовільно»;

• 75 - 84 відповідає оцінці «добре»;

• 85 - 89 відповідає оцінці «добре» («дуже добре»);

• 90 - 100 відповідає оцінці «відмінно».

Шкала відповідності (за умови заліку)

За 100 – бальною шкалою	За національною шкалою
90 – 100	5	відмінно
85 – 89	4	добре
75 – 84
65 – 74	3	задовільно
60 – 64
35 – 59	2	не задовільно
1 – 34