Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Технічна механіка курс лекцій.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
6 Мб
Скачать
☆

3. Основний принцип утворення механізмів

Основний принцип утворення механізмів був вперше сформульований у 1914р. російським вченим Л.В.Ассуром. Ним запропонований метод утворення механізмів шляхом послідовного приєднання кінематичних ланцюгів, наділених певними структурними властивостями.

Цей метод легко можна прослідкувати на конкретному прикладі. Нехай маємо механізм, зображений на рис.4.

До складу цього механізму входить п’ять рухомих ланок, які утворюють сім кінематичних пар п’ятого класу. Тому за формулою Чебишова ступінь рухомості механізму дорівнює:

W=3n–2p5–p4=3·5–2·7–0=1.

Рис.4

Процес утворення цього механізму можна подати як послідовне приєднання до ведучої ланки 1 і стояка 2, які утворюють ведучу групу, групи Ассура АВD, що складається із ланок 2 та 3. Тоді дістанемо чотириланковий механізм ОАВD, який має один ступінь рухомості. Далі приєднаємо групу Ассура CEF, яка складається із ланок 4 та 5, і дістанемо шестиланковий механізм, що має також ступінь рухомості одиницю.

Тепер неважко встановити певну закономірність процесу утворення механізму.

Будь-який механізм має одну нерухому ланку (стояк). Механізм повинен мати кількість ведучих ланок, яка б відповідала кількості ступенів рухомості. У даному випадку одна ведуча ланка, оскільки ступінь рухомості механізму дорівнює 1.

Через те, що після приєднання ведених ланок 2, 3, 4 і 5 ступінь рухомості всього механізму залишається рівним 1, то кінематичний ланцюг, до складу якого входять ланки 2, 3, 4 і 5, приєднаний до ведучої групи, має нульовий ступінь рухомості відносно тих ланок, до яких він приєднаний.

Ведуча ланка зі стояком утворюють ведучу групу І класу.

Формула, що характеризує послідовність приєднання груп Ассура до ведучої групи, називається формулою будови механізму.

Для даного механізму вона має вигляд:

ІкІп ІІкІІп(2,3) ІІкІІп (4, 5).

Завершивши вивчення теми “Структура та класифікація механізмів і машин” зробимо висновок: структурний аналіз механізму включає в себе визначення кількості ланок, кількості й класу кінематичних пар, які утворюють цей механізм, обчислення ступеню рухомості, розділення його на групи Ассура, а також встановлення класу і порядку груп Ассура та механізму в цілому.

4. Приклад структурного аналізу механізму

1. Зображений на рис.5 механізм – плоский, шарнірно-важільний.

2. Масштаб побудови обчислюється за формулою:

.

Рис.5

3. Таблиця кінематичних пар:

Позначення пари

0

А

В

С

D

E

F

Ланки, що її утворюють

1,6

1,2

2,3

3,6

2,4

4,5

5,6

Клас

5

4. Ступінь рухомості механізму:

W=3n–2p5–p4=3·5–2·7–0=1.

Отже, цей механізм має одну ведучу ланку, тобто одній ланці слід задати рух, щоб решта виконувала однозначно визначальні рухи.

5. Розділення механізму на групи Ассура:

ведуча група г р у п и А с с у р а

6. У цілому механізм ІІ класу ІІ порядку.

7. Формула будови механізму:

ІкІпІІкІІп(2, 3)ІІкІІп(4, 5).

Питання для самоконтролю

1. Які умови повинні виконуватися при заміні вищої пари нижчими?

2. Що називається групою Ассура? Скільки ланок та кінематичних пар утворюють групу Ассура?

3. Як класифікуються групи Ассура?

4. Сформулювати принцип утворення механізмів.

5. У чому полягає структурний аналіз механізмів?

Лекція № 19

Тема: “Кінематичний аналіз шарнірно-важільних механізмів. Побудова плану швидкостей”

План

1..Завдання та методи кінематичного дослідження механізмів.

2..Побудова положень і траєкторій окремих точок ланок механізму.

3..Кінематичний аналіз механізмів методом планів швидкостей і прискорень. Побудова плану швидкостей.

1..Завдання та методи кінематичного дослідження механізмів

Кінематичний аналіз механізмів полягає у вивченні рухів ланок механізмів за заданим рухом ведучих ланок без врахування сил, що діють на них.

Основні завдання:

1. Визначення положень ланок, включаючи і визначення траєкторій окремих точок ланок механізму.

2. Визначення швидкостей та прискорень точок та кутових швидкостей і прискорень ланок механізму.

Вихідними даними для кінематичного дослідження є закон руху ведучої ланки (ланок) і кінематична схема механізму.

Існують такі методи кінематичного аналізу:

1) графічно-аналітичний:

а) метод планів швидкостей і прискорень;

б) метод побудови кінематичних діаграм (графічного диференціювання);

2) аналітичний;

3) експериментальний.