28.​ Простір і час як форми існування матерії.

Рух є способом існування, матерії, а простір і час виступають формами її існування. Простір і час постають загальними принципами організації будь-якого об’єкта дійсності. Доповнюючи однин одного, простір і час функціонують як універсальні форми організації всього розмаїття нескінченого світу.

Кожне матеріальне тіло має об’ємні характеристики: довжину, ширину, висоту. Воно співіснує також з оточуючими його іншими тілами, займає своє місце в певній більш глобальній системі. Саме співіснування і місцезнаходження предмета відображаються у понятті „простір”. Отже, простір – це об’єктивна форма існування матерії, яка характеризує місцезнаходження і співіснування об’єкта з іншими об’єктами.

Разом з тим, в дійсності кожне матеріальне утворення є процесом, в ньому відбуваються певні зміни; окрім того, одне явище приходить на зміну іншому. Для характеристики саме цього аспекту матерії у філософії вироблено поняття часу. Час – це об’єктивна форма існування матерії, яка характеризує послідовність розгортання матеріальних систем, тривалість їх буття, швидкість та інтенсивність процесів. Час, отже, відображає процесуальність буття.

         Простір і час мають як споріднені, так і відмінні ознаки. Спільними властивостями простору і часу є об’єктивність, все загальність і нескінченність.  Разом з тим простір і час розрізняються за своїми властивостями. Час виявляє себе як тривалість, послідовність існування та зміни стану об’єктів; він є одномірним, асиметричним (тобто спрямований від минулого до майбутнього), незворотнім. Простір характеризується протяжністю, тримірністю та симетричністю.

         Простір і час, як форми існування матерія, взаємопов’язані між собою. В епоху Нового часу простір і час розглядалися як абсолютно самостійні і не пов’язані між собою та із матерією феномени. За такими уявленнями простір – це пустота, вмістилище тіл; час – це рівномірна тривалість. ХХ ст.. внесло принципові зміни в уявлення про суть простору і часу та їх взаємозв’язок між собою та матерією. Теорія відносності обґрунтувала, що властивості простору і часу залежать від швидкості руху матеріальних систем, від субстанційно-структурних особливостей об’єктів. Виявилося, що загальні властивості простору і часу набувають специфічного виразу в залежності від природи систем: чим складнішим є той чи інший об’єкт, тим складніших властивостей є і форми його існування. Особливо принципових відмінностей набувають соціальні види простору і часу.

1.​ Поняття світогляду та його суспільно-історичний характер.(Батюк)

2.​ Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, філософський.(Бедрик)

3.​ Специфіка філософського світогляду. Основне питання філософії.(Гунько)

4.​ Філософія в системі культури. Функції філософії.(Коваленко)

5.​ Загальна характеристика основних етапів розвитку античної філософії.(Кісельова)

6.​ Проблема людини в античній філософії /софісти, Сократ/.(Кондатьєва)

7.​ Філософські системи Платона та Арістотеля.(Кухарук)

8.​ Основні філософські школи пізньої античної філософії / скептицизм, епікуреїзм, стоїцизм.(Папета)

9.​ Загальна характеристика релігійної філософії Середньовіччя.(Притульська)

10.​ Натурфілософські та гуманістичні ідеї філософії епохи Відродження.(Разумова)

11. Загальна характеристика філософії Нового часу. Емпіризм та раціоналізм.(Рущак)

12. Докритичний” та “критичний” періоди у творчості І. Канта.(Рябчун)

13. Філософська система Г. Гегеля і його діалектичний метод.(Самотуга)

14.​ Антропологічна філософія Л. Фейєрбаха.(Семеновська)

15. Основні ідеї марксистської філософії. Проблема відчуження людини.(Чернега)

16.​ Основні етапи розвитку філософської думки в Україні.(Шевченко)

17.​ Сутність позитивізму, його основні історичні форми.(Шеремета)

18.​ Екзистенціалізм як течія в сучасній західній філософії: релігійний та атеїстичний напрямки.(Батюк)

19.​ Основні ідеї неотомізму.(Ярощук)

20.​ Історичні форми діалектики як вчення про універсальні зв’язки, зміни та розвиток. Діалектика й метафізика.(Бедрик)

21.​ Сутність закону єдності й боротьби протилежностей. Роль суперечностей у процесі розвитку.(Гунько)

22.​ Взаємоперехід кількості та якості в процесі розвитку. Сутність категорії “міра”.(Коваленко)

23.​ Поняття й сутність діалектичного заперечення. Категорія “зняття”.(Кондратьєва)

24.​ Розкрити взаємозв’язок категорій діалектики/вибрати один з запропонованих варіантів:

a.​ “явище” й “сутність”.(Рущак)

a.​ “причина” і “наслідок”. Детермінізм та індетермінізм.(Рябчун)

a.​ “форма” і “зміст”. Співвідношення зовнішньої та внутрішньої форми в процесі розвитку.(Самотуга)

a.​ “можливість” і “дійсність”. Реальні й формальні можливості. Роль імовірності в реалізації можливості.(Разумова)

25.​ “Буття” як філософська категорія. Форми буття та їх діалектична єдність.(Кісельова)

26.​ Категорія “матерія” у філософії. Сучасна наука про основні форми й структурність матерії.(Кухарук)

27.​ Рух як спосіб існування матерії та його основні форми. Рух і розвиток.(Папета)

28.​ Простір і час як форми існування матерії.(Притульська)