- •1. Поняття світогляду та його суспільно-історичний характер.
- •2. Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, філософський
- •3. Специфіка філософського світогляду. Основне питання філософії.
- •4. Філософія в системі культури. Функції філософії.
- •5. Загальна характеристика основних етапів розвитку античної філософії.
- •6. Проблема людини в античній філософії /софісти, Сократ/.
- •7. Філософські системи Платона та Арістотеля.
- •8. Основні філософські школи пізньої античної філософії / скептицизм, епікуреїзм, стоїцизм.
- •9. Загальна характеристика релігійної філософії Середньовіччя.
- •10. Натурфілософські та гуманістичні ідеї філософії епохи Відродження.
- •12. Докритичний” та “критичний” періоди у творчості і. Канта.
- •13. Філософська система г. Гегеля і його діалектичний метод.
- •14. Антропологічна філософія л. Фейєрбаха.
- •15. Основні ідеї марксистської філософії. Проблема відчуження людини.
- •16. Основні етапи розвитку філософської думки в Україні.
- •17. Сутність позитивізму, його основні історичні форми.
- •18. Екзистенціалізм як течія в сучасній західній філософії: релігійний та атеїстичний напрямки.
- •20. Історичні форми діалектики як вчення про універсальні зв’язки, зміни та розвиток. Діалектика й метафізика.
- •21. Сутність закону єдності й боротьби протилежностей. Роль суперечностей у процесі розвитку.
- •22. Взаємоперехід кількості та якості в процесі розвитку. Сутність категорії “міра”.
- •23. Поняття й сутність діалектичного заперечення. Категорія “зняття”.
- •24. Розкрити взаємозв’язок категорій діалектики/вибрати один з запропонованих варіантів:
- •25. “Буття” як філософська категорія. Форми буття та їх діалектична єдність.
- •26. Категорія “матерія” у філософії. Сучасна наука про основні форми й структурність матерії.
- •27. Рух як спосіб існування матерії та його основні форми. Рух і розвиток.
- •28. Простір і час як форми існування матерії.
21. Сутність закону єдності й боротьби протилежностей. Роль суперечностей у процесі розвитку.
Основним законом, ядром діалектики, який виражає собою джерело усякого руху як саморуху, усякого розвитку як саморозвитку, є закон єдності і боротьби протилежностей. Можна навести приклад дії цього закону: плюс і мінус, сили тяжіння і відштовхування, асоціація і дисоціація, асиміляція і дисиміляція, чоловіче й жіноче, продуктивні сили й виробничі відносини – все це – протилежності, які знаходяться між собою в стані єдності і боротьби, тобто, протиріччя, тільки завдяки яким і існує постійно рух – як не тільки й не стільки зміна просторово-часових координат, а як будь-яка зміна, що відбувається. Ще Геракліт помітив, що все в світі складається з протилежностей. Їхня боротьба і визначає сенс будь-якої речі, процесу. Діючи одночасно, ці протилежності утворюють напружений стан, котрим і визначається внутрішня гармонія речі. Геракліт пояснює цю тезу відомим прикладом лука. Обидва дугоподібних кінці лука намагаються розігнутися, але тятива стягує їх, і ця їхня взаємна напруженість утворює вищу єдність. Боротьба протилежностей є загальною, вона становить, за Гераклітом, справжню справедливість і є умовою існування упорядкованого космосу.
Закон єдності та боротьби протилежностей відображає фундаментальну особливість об'єктивної дійсності, котра полягає в тому, що всі її предмети, явища і процеси мають суперечливі моменти тенденції, сторони, що борються і взаємодіють між собою. Для з'ясування сутнісних моментів закону необхідно розглянути ряд категорій, що його конкретизують.
Що означає "єдність протилежностей"? По-перше, взаємообумовленість протилежностей, тобто існування однієї протилежності передбачає необхідну наявність іншої протилежності. Наприклад, лівий – правий, добро – зло, притягання – відштовхування, низ – верх тощо.
По-друге, перехід однієї протилежності в іншу шляхом заперечення одна одної. Протилежності перебувають в боротьбі одна з одною. їх боротьба – це природний закономірний наслідок того, що протилежності всередині предмета чи явища одночасно взаємно обумовлюють і заперечують одна одну.
Єдність протилежностей має відносний характер. Це пояснюється тим, що сталість, незмінність предмета чи явища тимчасова, що предмет має свій початок і кінець. А боротьба протилежностей має абсолютний характер, тому що рух (розвиток) не припиняється ні на хвилину в результаті боротьби протилежностей.
Боротьба протилежностей – це складний процес виникнення, розвитку та вирішення суперечностей. Зміст закону єдності й боротьби протилежностей виражається через взаємодію категорій тотожності, відмінності, протилежності, суперечності.
Подолання суперечностей означає усунення старого і виникнення нового. Дуже важливо для практичної діяльності знати, "зловити" момент вирішення суперечностей.
Боротьба протилежних сил, тенденцій і напрямків проявляється всюди і в усьому, але ця боротьба в кожному конкретному предметі відбувається у властивій йому специфічній формі. Боротьба протилежностей в предметах і явищах виступає як процес, в якому є свої конкретно-історичні стадії розвитку та змін.
