
- •1. Поняття світогляду та його суспільно-історичний характер.
- •2. Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, філософський
- •3. Специфіка філософського світогляду. Основне питання філософії.
- •4. Філософія в системі культури. Функції філософії.
- •5. Загальна характеристика основних етапів розвитку античної філософії.
- •6. Проблема людини в античній філософії /софісти, Сократ/.
- •7. Філософські системи Платона та Арістотеля.
- •8. Основні філософські школи пізньої античної філософії / скептицизм, епікуреїзм, стоїцизм.
- •9. Загальна характеристика релігійної філософії Середньовіччя.
- •10. Натурфілософські та гуманістичні ідеї філософії епохи Відродження.
- •12. Докритичний” та “критичний” періоди у творчості і. Канта.
- •13. Філософська система г. Гегеля і його діалектичний метод.
- •14. Антропологічна філософія л. Фейєрбаха.
- •15. Основні ідеї марксистської філософії. Проблема відчуження людини.
- •16. Основні етапи розвитку філософської думки в Україні.
- •17. Сутність позитивізму, його основні історичні форми.
- •18. Екзистенціалізм як течія в сучасній західній філософії: релігійний та атеїстичний напрямки.
- •20. Історичні форми діалектики як вчення про універсальні зв’язки, зміни та розвиток. Діалектика й метафізика.
- •21. Сутність закону єдності й боротьби протилежностей. Роль суперечностей у процесі розвитку.
- •22. Взаємоперехід кількості та якості в процесі розвитку. Сутність категорії “міра”.
- •23. Поняття й сутність діалектичного заперечення. Категорія “зняття”.
- •24. Розкрити взаємозв’язок категорій діалектики/вибрати один з запропонованих варіантів:
- •25. “Буття” як філософська категорія. Форми буття та їх діалектична єдність.
- •26. Категорія “матерія” у філософії. Сучасна наука про основні форми й структурність матерії.
- •27. Рух як спосіб існування матерії та його основні форми. Рух і розвиток.
- •28. Простір і час як форми існування матерії.
26. Категорія “матерія” у філософії. Сучасна наука про основні форми й структурність матерії.
Матерія як філ. категорія — не закостеніла, незмінна форма або вмістилище всього існуючого у світі. Вона визначає найбільш суттєві властивості обливості ;єктивно-реального буття світу — пізнаного і ще не пізнаного. До таких ознак належать: цілісність, невичерпність, мінливість, сист. упорядкованість та ін. Системність в орг-ї категорії — не тільки її фундаментальна властивість, вона також визначає методологію сучасних наук пізнання структурних рівнів категорії:
• Неорганічний (мікро-, макро-, мегасвіти)
• Органічний (організмений, підорганізмений, понадорганізмений)
• Соціальний (особистість, родина, плем'я ;я, народність, клас, суспільство, людство, нація)
Одже, поняття категорії проходить складний шлях, постійно уточнюється, поглиблюється, збагачується новими властивостями, відображає рівень розвитку пізнання людиною світу. Поширене визначення матерії як філософської категорії для означення обєктивної реальності, що дана людині у її відчуттях, відображається нашими відчуттями та свідомістю й існує незалежно від них, певною мірою є обмеженим. Якщо не зосереджуватись тільки на гносеологічному визначенні, а розглядати матерію, враховуючи розвиток сучасної науки і філософії, то можна відокремити:
• онтологічні складові: рух та його форми, простір, час, детермінація
• гносеологічні принципи: пізнаваність;єктивність, реальність
Одже, узагальнене визначення категорії “матерія” має базуватися на тому, що це - єктивно-реальне буття світу в часі, просторі, русі, детерміноване і безпосередньо чи опосередковано пізнаване людиною. Сучасна наука виділяє 2 основні види матерії:
1. Речовина. Може бути в твердому, рідкому або газоподібному стані. Найбільш розповсюджений стан матерії у Всесвіті — плазма (газоподібний стан, створений електрично-зарядженими частинками). Вчені передбачають наявність ще одного стану — епіплазми (надплазми).
2. Поле. Виділяють гравітаційне, електро-магнітне, ядерне, мезонне, електронно-позітронне тощо. Є складними утворенями.
Отже матерія невичерпна в своїх конкретних виявах і формах, все, що здатне викликати в людині певні психологічні реакції, є матерія. Як філософська категорія матерія є гранично широка і містка абстракція, яка охоплює всю різноманітність речей, явищ, процесів. Ці різновиди зводять до 3-х типів систем:
• Системи неживої природи (електронні частинки і поля, атоми, молекули, макрокосмічні тіла, космічні системи, Земля, Галактика, Всесвіт).
• Біологічні системи (вся біосфера від мікроорганізмів до людини).
27. Рух як спосіб існування матерії та його основні форми. Рух і розвиток.
Рух — найважливіший атрибут матерії, спосіб її існування. Рух включає в себе всі процеси у природі і суспільстві. У загальному випадку рух — будь-яка взаємодія матеріальних об'єктів, зміна їх станів. У світі немає матерії без руху, як немає і руху без матерії. Тому рух вважається абсолютним, на той час як спокій — відносним: спокій — лише один з моментів руху. Рух виявляється у багатьох формах. В процесі розвитку матерії з'являються якісно нові і більш складні форми руху. Кількість форм руху безкінечна, рух невичерпний за своєю багатоманітністю як і матерія.
Ф.Енгельс виділив 5 форм: Механічну, Фізичну, Хімічну, Біологічну, Соціальну
Особливість механічної форми руху (переміщення матеріальних обєктів у просторі) в тому, що включається як момент в усі інші форми руху, хоча чим складніша форма руху, тим менше вона може бути зведена до механічного переміщення.
Фізична форма руху охоплює цілий комплекс різних видів руху. Це й процеси, які відбуваються всередині атома, його ядра, рух електричних частинок, полів тощо.
Біологічна форма руху — процеси,які здійснюються в живому організмі; рух білкових тіл.
Хімічна форма руху — рух, який здійснюється на молекулярному рівні.
Сучанс наука виділяє геологічний, демографічний, лінгвістичний рух тощо.
Соціальна форма руху — найвища форма руху; всі процеси, які виникають і відбуваються в суспільному житті, включаючи і духовну його сферу. Відмінність між формами руху, пв'язана з різними рівнями і типами організації матерії, лежить в основ класифікації фундаментальних наук. Форми руху, які розрізняються за ступенем складності, пов'язані між собою так, що форми нижчого порядку є підпорядкованими моментами, сторонами форм вищого порядку.
Рух і розвиток
Рух — будь-яка зміна матерії. Розвиток є тільки тим типом руху, який характеризує перехід від одного якісного стану до іншого, від старого до нового, або є удосконаленням даного стану і даної якості, сходження на новий, вищий ступінь. В залежності від якісної специфіки і форми матерії відрізняють: розвиток неорганічної матерії, розвиток органічної матерії, розвиток суспільної форми матерії (суспільства), розвиток свідомості і її форм.
Розвиток завжди зв’язаний із внутрішніми суперечностями і перетвореннями в структурі системи, речі, явища, характеризується поступальністю і ступінчатісю, етапністю. І в кінцевому вигляді має форму спіралі.
Властивості розвитку:
1. Відтворення старого: незворотність, спрямованість, закономірність (необхідність)
2. Виникнення нового.
Слід вважати розвиток вищою формою руху і зміни, точніше сутністю руху, а рух можна визначити як будь-яку зміну явища чи предмета. Рух — зміна взагалі.
Специфіка соціального руху
Соціальна форма руху — вся різноманітність практично-предметної діяльності людини, вся система суб’єктивно-об’єктивних відносин, тобто відносин людини. Соціальних груп, суспільства до навколишнього світу.
Носій соціальної форми руху — людина — розумна суспільна істота, дії якої носять цілеспрямований, усвідомлений характер.