Конюшина рожева або гібридна ( шведська )
Trifolium hybridum L.
Тип суцвіття - нещільна головка розміщена на довгій квітконіжці в діаметрі 1,5-2 см. У суцвітті по 20-30 квіток.
Форма листка – трійчасті, невеликі, темно-зелені, без білих смуг і трохи зубчасті.
Плід – однонасінний біб. Насіння темно- і оливково-зелене, дрібніше у 2-2,5 раза, ніж у лучної конюшини, правильної серцеподібної форми, Маса 1000 насінин – 0,62-0,84 г.
Тип облистянності – напівверховий.
Затоплення – 7-14 днів.
Підтоплення – мириться, до 30 днів.
Зона, ґрунти – поширена по всій Європейській частині. На всіх типах ґрунтів – глинистих, суглинистих, супіщаних, низинних луках, витримує кислотність ґрунту. Добре росте на вологих луках, де конюшина червона випадає з травостою, а також на осушених болотах.
Довговічність – малорічник, тільки при пасовищному використанні – багаторічник 3-5 років, максимальна урожайність на 2 рік.
Укісність – 1-2 укоси. Після скошування відростає погано, добре витримує спасування.
Урожайність – сіна 30-40 ц/га, насіння 1,5-2 ц/га. Менш продуктивна, ніж конюшина червона, але менш вибаглива.
Господарське використання та кормова цінність – ніжний поживний корм, але дещо гіркуватий присмак до якого тварини привикають. У сумішках із злаками згодовуються краще. Середня кормова цінність. Використовується переважно на сіно, але і на зелений корм і випас. 100 кг сіна – 49,3 к.од. і 6,7 кг перетравного протеїну.
Конюшина біла або повзуча
Trifolium repens L.
Тип суцвіття - нещільна куляста головка на квітконосі, квіти білі або жовтуваті.
Форма листка – трійчасті на довгому черешку, листки з нижнього сторони темно-зелене, зверхньої – блискучі з білої плямою, на верхівці з виїмкою.
Плід – однонасінний біб, або із 3-4 насінинами жовтого або коричнево-жовтого забарвлення, серцеподібної форми, близьке за розміром до насіння конюшини рожевої. Маса 1000 насінин близько 0,7г.
Тип облистянності – низовий. Утворює досить довгі повзучі стебла, що укоріняються
Затоплення– добре витримує затоплення талими водами 2-3 тижні.
Підтоплення – мириться.
Зона, ґрунти – поширена по всій Європейській частині. Екологічно пластичний. Зустрічається на суглинистих, глинистих та кислих ґрунтах. Буйно росте суходільних заливних луках, осушених болотах, а також для залуження схилів. У цілому до ґрунтів нейтральна.
Довговічність – повного розвитку досягає на другий рік і тримається в травостої 4-5 роки, а при сприятливих умовах – до 7-8 років. Максимальна урожайність на 3-4 рік. При збиранні на насіння або при укосах на сіно у фазі повного цвітіння в наступному році гине.
Укісність – дає 5-6 циклів спасування.
Урожайність – сіна 30-35 ц/га, зеленої маси 150-180 ц/га, насіння 1,5-2 (4-6) ц/га.
Господарське використання та кормова цінність – пасовищний корм високої кормової цінності. Навесні розвивається дуже швидко. Цвіте з травня по вересень. Відростає до пізньої осені. Добре витримує витоптування і випасання. Конюшина біла не спричиняє тимпанії так часто як червона. Є не замінима як бобова при створенні сіяних пасовищ зі злаками до 30% для створення пасовищ тривалого використання. Широко використовується при залужені схилів.
