Вакула Іван Якович та Вакула Василь Якович

Мій прадідусь, Вакула Яків Васильович, мав двох синів, моїх дідусів: Івана та Василя. Іван був старшим, воював У Великій Вітчизняній Війні. Був офіцером- старший лейтенант. Служив у розвідці. З розповідей мого батька був дуже хоробрим і сміливим. Взагалі тато говорив мені, що Іван та Василь були дуже відважні, рішучі, вони не боялися дивитися смерті в обличчя. Напевне Іван Багряний був правий, коли у своєму романі «Тигролови» написав: «Сміливі завжди мають щастя». Батько розповів мені цікаву історію, що коли Іван Якович був на завданні у розвідці, він зі своєю групою нарвався на засідку. І коли вони відступали, дідусь намагався захистити свою групу від смерті. Так героїчно він загинув, рятуючи життя іншим. Іван Якович був нагороджений медаллю «За відвагу», «За бойові заслуги».

Коли розпочалася Велика Вітчизняна Війна Василю Яковичу було 17 років. Його батько і брат уже воювали. І тоді Василь невідомо яким способом дописав собі 1 рік, щоб його взяли на фронт. Пройшов війну повністю. Був мінометником. Нагороджений двома медалями «За бойові заслуги», медаллю «За відвагу», два ордени Слави, орден Червоної Зірки, орден Великої Вітчизняної Війни.

Подружжя Шейко Олексій Михайлович та Шейко (Вакула) Поліна Яківна

Олексій Михайлович народився 4 квітня 1929 р. в селі Шийківка, Харківської області. Все своє життя працював бухгалтером у колгоспі. Його задачі бухгалтера були: вчасно і правильно оплачувати державні податки, звітувати перед державними органами і власниками компанії, організовувати роботу з клієнтами і партнерами організації, стежити за фінансовим станом підприємства і так далі. Дуже полюбляв свою роботу, чесно виконував свої обов'язки, Був нагороджений грамотами та подяками, медаллю « Ветеран праці». Помер коли мені було 7 років.

Поліна Яківна народилася 20 червня 1927 р. в с. Павликівка. Все своє життя пропрацювала вчителем російської мови та літератури. Вчитель — людина, яка навчає інших людей (своїх учнів), передає їм певні знання про життя. У вузькому розумінні — спеціаліст, який проводить навчальну та виховну роботу з учнями в загальноосвітніх школах  різних типів. Дуже любила дітей, виховала 4 синів. Була нагороджена подяками та грамотами як кращий вчитель району. Бабуся сильно хворіла, тому коли вона померла я був зовсім маленький.

Висновок

Багато несподіваних і цікавих відкриттів я зробив для себе, займаючись вивченням історії своєї сім’ї. Мої родичі були чесними, порядними людьми, здатними любити і пронести цю любов через усе своє життя. У роки Великої Вітчизняної війни моя сім'я встала на захист нашої Батьківщини. Вони воювали на фронтах. Звільнення країн східної Європи. За це були нагороджені медалями та орденами. Після війни з усією родиною переживали важкі часи. Я дуже пишаюся тим, що я є нащадком їхнього роду. Я пишаюся, що мав таких сміливих, хоробрих, відчайдушних, дідусів, які боролися за нашу країну. Вони не боялися віддати своє життя заради Батьківщини. Мої бабусі також відіграли важливу роль у контексті історії України.

Мої родичи пережили дуже складні часи. Для мене вони є героями, на яких я хочу бути схожим. Надалі я планую продовжити вивчення мого родоводу, бо родина дає нам виховання, опору в житті, відкриває дорогу в майбутнє. Складаючи родовід, я зрозумів, що всі люди родичі близькі, далекі, кровні, некровні, якщо ми це будемо знати і розуміти, ми будемо жити в світі.