Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МС У ВНУТР МЕД (Книга).docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
4.6 Mб
Скачать

Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:

  • б

    шлункова кровотеча; анемія (постгеморагічна); перфорація;

    перитоніт, нагноєння пухлини.

    іль (може бути виражений по-різно- ❖ му) постійний, сильний, нестерпний, ❖ не характерні періодичність, сезон- ❖ ність; ❖

  • малі ознаки Савицького:

  • немотивована загальна слабість;

  • нездужання;

  • адинамія;

  • швидка втомлюваність;

  • зниження працездатності;

  • втрата апетиту;

  • відраза до м’яса.

  • нудота;

  • блювання;

  • підвищення температури тіла (до суб- фебрильної) — зумовлене надходжен­ням токсичних, пірогенних речовин із пухлини в кров;

  • дисфагія (у разі локалізації пухлини в кардіальній частині);

  • страх смерті;

  • страх перед проведенням інструмен­тальних методів дослідження.

Планування медсестринських втручань

Основні проблеми пацієнта

Медсестринські втручання

Наявні

Адинамія, швидка втомлю­ваність, зниження працездат­ності, втрата апетиту, періодична нудота, блювання

Провести бесіду з пацієнтом. З’ясувати всі його відчуття, переконати, що стан поліпшиться, якщо він дотримуватиметься режиму лікування, виконуватиме всі поради лікаря Спрямувати допомогу пацієнтові на зменшення хворобливих відчуттів

Страх, тривога перед гастроскопією

Переконати в необхідності виконання цієї про­цедури, доступно пояснити методику її прове­дення, заспокоїти пацієнта За призначенням лікаря за потреби дати пацієнтові заспокійливі засоби

Пацієнти, які перебувають на постільному режимі

Виражений інтенсивний біль, втрата апетиту, нудота, блювання

Дати пацієнтові знеболювальні (у тому числі й наркотичні за призначенням лікаря)

Правша використання наркотичних засобів Наркотичні засоби зберігаються в сейфі чи залізній шафі. На внутрішній поверхні дверцят сейфа чи шафи роблять напис А Ключі від шафи А зберігають лише особи, які призначені наказом по лікувальному закладу У відділеннях, що мають наркотичні речовини, останні підлягають кількісному обліку в спеціальному журналі: пронумерованому, про­шнурованому, завіреному печаткою і підписом головного лікаря

Для кожного лікарського препарату списку А в журналі відводять окрему сторінку Облік медикаментів веде старша медична сест­ра, в якої є прошитий зошит за підписом голов­ного лікаря з печаткою, в якому відмічають їх кількість та відпускання палатним медичним сестрам

На посту в медсестри препарати списку А ма­ють зберігатися в сейфі. Має бути журнал, в якому є записи про те, хто і коли передав і прийняв ключі від сейфа, про наявні лікарські препарати, які є в ньому, і кількість їх Наркотичні анальгетики вводять лише за при­значенням лікаря і в його присутності

Основні проблеми пацієнта

Медсестринські втручання

Мал. 47.Годування пацієнта через зонд

Про виконану ін’єкцію роблять запис (зазнача­ють назву препарату, його концентрацію у відсотках, кількість і час уведення) у медичній картці і спеціальному листку призначень нарко­тичних препаратів. Під цим записом ставлять свій підпис лікар, який був присутній під час уведення препарату, і медична сестра, яка його вводила

Порожні ампули від наркотичних препаратів не викидають, а передають разом із невикориста­ними ампулами і ключами від сейфа медичній сестрі, яка приймає чергування. При цьому пе­ревіряють відповідність запису в «Журналі обліку наркотичних препаратів» про наявність повних і порожніх ампул

За порушення правил обліку і зберігання лікар­ських препаратів списку А медичний персонал притягується до кримінальної відповідальності Годування пацієнта (мал. 47)

Для цього упоперек ліжка ставлять столик. Тяжкохворих медична сестра годує сама. Пацієнтові надають напівсидячого положення, трохи піднявши підголовник або підклавши під спину кілька подушок. Шию і груди прикрива­ють клейонкою чи фартухом. Медична сестра лівою рукою трохи піднімає голову пацієнта разом із подушкою, а правою підносить йому до рота ложку або поїльник з їжею. Вливати в рот їжу насильно, якщо пацієнт не ковтає, не мож­на, оскільки їжа, яка потрапляє в дихальні шля­хи, може спричинити тяжкі ускладнення. Году- ють пацієнтів малими порціями, з достатніми паузами, щоб вони мали можливість добре про­жувати і не похлинутися. Якщо пацієнтові важ­ко жувати, йому дають рідинну або протерту їжу. Не слід давати гарячі страви. Не можна дмухати в тарілку чи склянку, щоб остудити їжу, бо з рота виділяються дрібні краплі слини. Куштувати їжу можна окремою ложкою, а не тією, з якої пацієнт їстиме. Стежити, щоб пацієнт полоскав рот після їди.

Основні проблеми пацієнта

Медсестринські втручання

Якщо пацієнт не спроможний зробити це само­стійно, медична сестра сама обробляє порожнину рота: промиває зі шприца Жане, гумового балон­чика, застосовуючи антисептичний розчин фура- циліну 1:5000, 2 % розчин натрію гідрокарбона­ту, відвар ромашки тощо. Якщо природне году­вання неможливе, застосовують штучне:

  • через зонд. Медична сестра готує стерильний тонкий зонд, стетоскоп, шприц, лійку, вазелін або гліцерин, 3-—4 склянки їжі. Пояснює па­цієнтові хід процедури. Кінець зонда змащу­ють вазеліном і вводять через носові ходи в шлунок. До вільного кінця зонда приєднують лійку або шприц Жане і вливають рідинну їжу повільно, не поспішаючи (вводять 50—150 мл їжі). Наприкінці вводять чисту воду або чай, щоб промити зонд від залишків їжі, потім зонд затискують на 1 год. У проміжках між году­ванням зонд має бути відкритим для деком­пресії шлунка. За необхідності зонд залиша­ють у шлунку на кілька днів, його зовнішній кінець фіксують до шкіри щоки пластирем.

  • через операційну норицю. Підготувати їжу і пацієнта до годування. У норицю вводять зонд, на нього надягають лійку і невеликими порціями, притримуючись природної швид­кості споживання їжі (по 150—200 мл), 5—

6 разів на день вливають у неї підігріту рідин­ну їжу. Поступово разову кількість їжі збіль­шують до 250—500 мл, а кількість уведень зменшують до 3—4. Потрібно стежити за чис­тотою країв нориці і після кожного вливання їжі шкіру довкола неї промивати, змащувати пастою Лассара, накладати суху стерильну по­в’язку

Допомога пацієнтові під час блювання Повернути пацієнта в ліжку набік і зафіксувати його в такому положенні за допомогою подушок. Якщо положення пацієнта змінити неможливо, повернути набік його голову для запобігання аспірації блювотними масами, тобто потрапляння їх у дихальні шляхи

Основні проблеми пацієнта

Медсестринські втручання

Покласти під голову клейонку і рушник Поставити до рота пацієнта ниркоподібний лоток Здійснити туалет порожнини рота після закінчен­ня блювання за допомогою тупфера і корнцанга, використовуючи один із антисептичних розчинів (2 % натрію гідрокарбонату, 0,01 % калію пер­манганату).

Запам’ятайте! Найтяжчим ускладненням блю­вання є аспірація шлункового вмісту, що може призвести до рефлекторного зупинення дихання, розвитку аспіраційної пневмонії. Потрібно негай­но відкачати блювотні маси з дихальних шляхів за допомогою електровідсмоктувача і стерильно­го носового катетера або гумового балончика

Потенційні

Можлива шлунково- кишкова кровотеча

У разі появи блювання кавовою гущею терміново сповістити про це лікаря і під його наглядом уживати заходів, спрямованих на зупинення кровотечі, відповідно до дій під час шлункової кровотечі

Негайно викликати лікаря!

Укласти пацієнта в ліжко, голову повернути набік, під голову покласти клейонку і рушник Поставити до рота пацієнта ниркоподібний лоток Підняти ножний кінець ліжка Максимально усунути психічні подразники Покласти на ділянку надчерев’я міхур з льодом Заборонити пити, їсти, розмовляти Дати дихати киснем через трансназальний кате­тер (в умовах стаціонару)

Виміряти AT

Визначити основні параметри пульсу Підготувати потрібні антикоагулянти і систему для внутрішньовенного краплинного введення інфузійних розчинів

Підготувати все необхідне для визначення групи крові та резус-фактора (в умовах стаціонару)

Основні проблеми пацієнта

Медсестринські втручання

У III період розвитку метастазів можливе утворення пролежнів

Мал. 48.Допомога пацієнтові з пролежнями

Догляд за шкірою (мал. 48):

  • пацієнти змушені лежати в ліжку, тому потрібно створити їм комфортні умови. Ліжко має бути зручним і м’яким, адже кровообіг у шкірі таких пацієнтів сповільнений, що і при­зводить до виникнення пролежнів (мал. 48);

  • медична сестра має дбати, щоб на простирадлі не було складок; під сідниці пацієнтові по­класти гумовий круг, зверху прикривши його серветкою; спину потрібно протирати кам­форним спиртом, водою з оцтом чи шампу­нем;

  • під спину і голову підкласти кілька подушок Змінювати положення пацієнта в ліжку через кожні 2 год

Навчити членів родини техніки правильного пе­реміщення пацієнта

Лікування хворих на рак шлунка хірургічне і медикаментозне. Радикальним ме­тодом лікування є субтотальна резекція шлунка. Що раніше виявлено ракову пухли­ну, то ефективнішим буде оперативне втручання.

Якщо процес задавнений, призначають симптоматичне лікування — переливання крові, знеболювальні (ненаркотичні і наркотичні анальгетики), спазмолітичні засоби, препарати заліза. Застосовують і патогенетичну терапію, що сповільнює ріст пухли­ни. Часом застосовують променеву терапію.

Застосовують низку хіміопрепаратів (тіофосфамід, бензотеф, 5-фторурацил, він- бластин).

Профілактика раку шлунка передбачає санітарно-просвітницьку роботу серед населення, акцентувати увагу на раціональному харчуванні, боротьбі з курінням, ал­коголізмом, із забрудненням навколишнього середовища тощо.

Відтак потрібно організовувати систематичні комплексні онкологічні огляди на­селення віком від 35 років (для виявлення ранніх стадій раку шлунка, передракових захворювань). Подбати про диспансерне спостерігання за особами з передраковими станами (хронічна виразка шлунка, хронічний гастрит типу В, поліп шлунка). Напра­вити хворих із поліпами шлунка, хронічною пептичною виразкою, які не піддаються консервативному лікуванню, на оперативне лікування. Після операції показане ком­плексне лікування, організація раціонального харчування, здорового способу життя.