- •Всв “Медицина”
- •01034, М. Київ, вул. Стрілецька, 28.
- •09117, М. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4.
- •Вчення про медсестринство у внутрішній медицині
- •Основні історичні етапи розвитку внутрішньої медицини
- •Принципи організації і методи надання лікувально-профілактичної допомоги пацієнтам
- •Поняття про хворобу, її етіологію, періоди, стадії, діагностику, клінічний т медсестринський діагноз, перебіг, прогноз, лікування, профілактику
- •Методи обстеження пацієнта медичною сестрою
- •Об’єктивні методи обстеження
- •Мал. 2. Пальпація лімфатичних вузлів: а — шийних; б — підщелепних; в — надключичних; г — пахвових; ґ— пахових
- •Правила особистої гігієни та безпеки медсестри, яка проводить обстеження пацієнта
- •Медичні працівники зобов’язані бути:
- •Лабораторні методи дослідження
- •Мал. 29. Дослідження шлункового соку
- •Мал. Зо. Дослідження дуоденального вмісту
- •Т Перкусія Пальпація. Естові завдання
- •Відповіді
- •Ведення пацієнтів із патологією органів дихання, професійними хворобами і отруєннями анатомофізіологічні особливості органів дихання
- •Основні клінічні симптоми хвороб органів дихання
- •Гострий бронхіт
- •Хронічний бронхіт
- •Основні проблеми пацієнта в стадії ремісії Наявні: Потенційні:
- •Бронхоектатична хвороба
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Емфізема легенів
- •Бронхіальна астма
- •Пневмонія
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Рак легенів
- •Пневмосклероз
- •Туберкульоз легенів
- •Основні проблеми пацієнта Наявні:
- •Плеврит
- •Тестові завдання
- •Відповіді
- •Професійні хвороби
- •Пневмоконіоз
- •Вібраційна хвороба
- •Основні клінічні ознаки
- •Основні проблеми пацієнта
- •Професійні інтоксикації
- •Отруєння свинцем
- •Основні проблеми пацієнта
- •Потенційні:
- •Наявні: Потенційні:
- •Отруєння фосфорорганічними сполуками
- •Отруєння хлорорганічними сполуками (пестицидами)
- •Отруєння ртутьорганічними сполуками
- •Отруєння сполуками миш’яку
- •Наявні: Потенційні:
- •Тестові завдання
- •Відповіді
- •Ведення пацієнтів із хворобами серцево-судинної системи анатомо-фізіологічні особливості серцево-судинної системи
- •Основні клінічні симптоми хвороб серцево-судинної системи
- •Ішемічна хвороба серця
- •Стенокардія
- •Провокаційна проба з гіпервентиляцією легенів. Проводять зранку натщесерце в положенні лежачи. Пацієнт глибоко дихає з частотою 30—40 дихальних рухів за
- •Інфаркт міокарда
- •Гостра судинна недостатність
- •Серцева недостатність
- •Артеріальна гіпертензія
- •Гіпертонічний криз
- •Атеросклероз
- •Кардіоміопатії
- •Дилятаційна кардіоміопатія
- •Рестриктивна кардіоміопатія
- •Легеневе серце
- •Класифікація легеневого серця (вооз, 1961)
- •За етіологією 2. За перебігом
- •За станом компенсації
- •Легенева недостатність (адаптовано згідно з наказом моз України № 499, 2003)
- •Набуті вади серця
- •Недостатність мітрального клапана
- •Мітральний стеноз
- •Аортальна недостатність
- •Аортальний стеноз
- •Септичний ендокардит
- •Додаткові методи діагностики
- •Міокардит неревматичного походження
- •Класифікація міокардиту (прийнята VI, VII Національним конгресом кардіологів України (2000, 2004)
- •Гострий: IV. Поширеність:
- •Міокардіофіброз VII. Серцева недостатність
- •Перикардит
- •Тестові завдання
- •Вимірювання at е. Визначення глюкози крові.
- •Відповіді
- •Ведення пацієнтів із ревматичними і системними хворобами сполучної тканини, алергійними захворюваннями дифузні захворювання сполучної тканини і хвороби суглобів
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Ревматична хвороба
- •Ревмокардит.
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Ревматоїдний артрит
- •Колагенози
- •Системний червоний вовчак
- •Мал. 34. Ураження шкіри при счв
- •Клініко-лабораторна характеристика ступенів активності запального процесу при счв
- •Системна склеродермія
- •Характер перебігу
- •Стадія розвитку
- •Ступінь активності
- •Клініко-морфологічна характеристика
- •Дерматоміозит
- •Додаткових критерії.
- •Системний васкуліт
- •Класифікація
- •Діагностичні критерії первинного системного васкуліту наведено в табл. 20.
- •Вузликовий періартеріїт
- •Вузликовий періартеріїт
- •Деформівний остеоартроз
- •Класифікація остеоартрозу (остеоартриту), адаптована за в.О. Насоновою, м.Г. Астапенко (1989), затверджена узгоджувальною комісією з класифікації ревматичних хвороб (2002)
- •Клінічні форми:
- •Переважна локалізація:
- •Рентгенологічна стадія (за Келгреном):
- •Реактивний синовіт:
- •Функціональна недостатність суглобів:
- •Тестові завдання
- •Відповіді
- •Імунні захворювання
- •Історія розвитку імунології
- •Розвиток імунології в Україні
- •Захист організму від патогенів
- •Основні поняття клінічної імунології
- •Клінічні синдроми дисфункції імунної системи
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Алергійні захворювання
- •Класифікація імунних реакцій Типи імунних реакцій (адаптовано за r. Coombs, p. Gell, 1968)
- •Полінози
- •Кропив’янка
- •Набряк Квінке
- •Медикаментозна алергія
- •Анафілактичний шок
- •Сироваткова хвороба
- •Основні проблеми пацієнта
- •Тестові завдання
- •Ведення пацієнтів із хворобами органів травлення анатомофізіологічні особливості травної системи
- •Основні клінічні симптоми хвороб органів травлення
- •Гострий гастрит
- •Основні проблеми пацієнта
- •Хронічний гастрит
- •Класифікація хронічного гастриту, адаптована за Сіднейською системою (1990) з модифікаціями (Хьюстон, 1994) та уточненнями (мкх-10)
- •Основні проблеми пацієнта
- •Наявні:
- •Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки (пептична виразка)
- •Класифікація виразкової хвороби (пептичної виразки) шлунка і дванадцятипалої кишки, адаптована згідно з рекомендаціями в.Г. Передерія зі співавторами (1997) та мкх-10
- •6. За перебігом:
- •1. За наявності Helicobacter pylori:
- •За локалізацією:
- •За розмірами виразкового дефекту:
- •Стадії:
- •Ускладнення:
- •Симптоматичні виразки:
- •Клінічні варіанти:
- •Мал. 44. Вигляд виразки шлунка через фіброгастроскоп
- •Мал. 45. Обсіменіння виразки Нр. Фіброгастроскопія Дослідження секреторної функції шлунка
- •Основні проблеми пацієнта
- •Потенційні:
- •Основні групи лікарських препаратів, що їх застосовують у лікуванні хворого з виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки
- •Лікування при гелікобактерних пептичних виразках шлунка і дванадцятипалої кишки
- •Рак шлунка
- •Екзогенні чинники Ендогенні чинники
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Роль медичної сестри в диспансерному спостеріганні
- •Хронічний ентерит
- •Класифікація хронічного ентериту, адаптована за Парфьоновим (1981), Григор’євим, Яковенко (1993), Фролькісом (1996)
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Хронічний коліт
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Класифікація нвк, адаптована за Івашкіним (2002)
- •Місцеві
- •Системні
- •Перебіг
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Хронічний панкреатит
- •Основні проблеми пацієнта
- •Обоє ’язкові: Факультативні:
- •Хронічний гепатит
- •Класифікація, адаптована: Лос-Анджелес (1994) з доповненнями V. Desmetзі співавторами (1995)
- •Ступені активності хронічного гепатиту (адаптовані за k.G. Knodellзі співавт., 1981, с.Д. Подимовою, 1998)
- •Цироз печінки
- •Мал. 52. Дрібновузловий цироз печінки
- •За морфологічною характеристикою
- •Мал. 53. Великовузловий цироз печінки
- •За активністю і швидкістю прогресування
- •За клінічними ознаками
- •Ступені тяжкості цирозу печінки (за критеріями Уайльда—Турко, 1964 у модифікації п’ю, 1973)
- •Мал. 54.Розчухи на шкірі у хворого на цироз печінки
- •Мал. 56. Асцит, набряклі підшкірні вени живота («голова медузи»), випнутий пупок при цирозі печінки (адаптовано за р. Хеггліним, 1965)
- •Мал. 57. «Судинні зірочки» у хворого на цироз печінки
- •Хронічний холецистит
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Жовчнокам’яна хвороба
- •Основні проблеми пацієнта
- •Потенційні:
- •Наявні: Потенційні:
- •Пухлини печінки
- •Дискінезія жовчного міхура
- •О Потенційні: ❖ можливе загострення процесу.
- •П Медсестринські втручання ланування медсестринських втручань
- •Тестові завдання
- •Основні клінічні симптоми захворювань нирок і сечовивідних шляхів
- •Дослідження сечі
- •Методи дослідження сечі
- •Гострий гломерулонефрит
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Хронічний гломерулонефрит
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Гострий пієлонефрит
- •Хронічний пієлонефрит
- •Основні проблеми пацієнта
- •Потенційні:
- •Хронічні хвороби нирок Сечокам’яна хвороба
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Г естози
- •Лікування еклампсії за Строгановим
- •Амілоїдоз нирок
- •Тестові завдання
- •Відповіді
- •Ведення пацієнтів із хворобами системи крові анатомо-фізіологічні особливості системи крові і органів кровотворення
- •Система крові складається з: центральних органів кровотворення:
- •Загальний аналіз крові у нормі
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Основні проблеми пацієнта
- •Основні проблеми пацієнта
- •Фолієводефіцитна анемія
- •Г емобластози
- •Лейкемія
- •Гостра лейкемія (лейкоз)
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Хронічна лейкемія
- •Хронічна лімфоїдна лейкемія
- •Основні проблеми пацієнта
- •Розгорнута і термінальна стадія захворювання
- •Хронічна мієлоїдна лейкемія
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Геморагічні захворювання
- •Порушенням функції зсідання крові (коагулопатп).
- •Тромбоцитопенія
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Геморагічний васкуліт
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •1 Роль медичної сестри у лікуванні пацієнтів див. Видання «Основи сестринської справи».
Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
б
шлункова кровотеча; анемія (постгеморагічна); перфорація;
перитоніт, нагноєння пухлини.
іль (може бути виражений по-різно- ❖ му) постійний, сильний, нестерпний, ❖ не характерні періодичність, сезон- ❖ ність; ❖малі ознаки Савицького:
немотивована загальна слабість;
нездужання;
адинамія;
швидка втомлюваність;
зниження працездатності;
втрата апетиту;
відраза до м’яса.
нудота;
блювання;
підвищення температури тіла (до суб- фебрильної) — зумовлене надходженням токсичних, пірогенних речовин із пухлини в кров;
дисфагія (у разі локалізації пухлини в кардіальній частині);
страх смерті;
страх перед проведенням інструментальних методів дослідження.
Планування медсестринських втручань
Основні проблеми пацієнта |
Медсестринські втручання |
Наявні |
|
Адинамія, швидка втомлюваність, зниження працездатності, втрата апетиту, періодична нудота, блювання |
Провести бесіду з пацієнтом. З’ясувати всі його відчуття, переконати, що стан поліпшиться, якщо він дотримуватиметься режиму лікування, виконуватиме всі поради лікаря Спрямувати допомогу пацієнтові на зменшення хворобливих відчуттів |
Страх, тривога перед гастроскопією |
Переконати в необхідності виконання цієї процедури, доступно пояснити методику її проведення, заспокоїти пацієнта За призначенням лікаря за потреби дати пацієнтові заспокійливі засоби |
Пацієнти, які перебувають на постільному режимі |
|
Виражений інтенсивний біль, втрата апетиту, нудота, блювання |
Дати пацієнтові знеболювальні (у тому числі й наркотичні за призначенням лікаря) Правша використання наркотичних засобів Наркотичні засоби зберігаються в сейфі чи залізній шафі. На внутрішній поверхні дверцят сейфа чи шафи роблять напис А Ключі від шафи А зберігають лише особи, які призначені наказом по лікувальному закладу У відділеннях, що мають наркотичні речовини, останні підлягають кількісному обліку в спеціальному журналі: пронумерованому, прошнурованому, завіреному печаткою і підписом головного лікаря Для кожного лікарського препарату списку А в журналі відводять окрему сторінку Облік медикаментів веде старша медична сестра, в якої є прошитий зошит за підписом головного лікаря з печаткою, в якому відмічають їх кількість та відпускання палатним медичним сестрам На посту в медсестри препарати списку А мають зберігатися в сейфі. Має бути журнал, в якому є записи про те, хто і коли передав і прийняв ключі від сейфа, про наявні лікарські препарати, які є в ньому, і кількість їх Наркотичні анальгетики вводять лише за призначенням лікаря і в його присутності |
Основні проблеми пацієнта |
Медсестринські втручання |
Мал. 47.Годування пацієнта через зонд |
Про виконану ін’єкцію роблять запис (зазначають назву препарату, його концентрацію у відсотках, кількість і час уведення) у медичній картці і спеціальному листку призначень наркотичних препаратів. Під цим записом ставлять свій підпис лікар, який був присутній під час уведення препарату, і медична сестра, яка його вводила Порожні ампули від наркотичних препаратів не викидають, а передають разом із невикористаними ампулами і ключами від сейфа медичній сестрі, яка приймає чергування. При цьому перевіряють відповідність запису в «Журналі обліку наркотичних препаратів» про наявність повних і порожніх ампул За порушення правил обліку і зберігання лікарських препаратів списку А медичний персонал притягується до кримінальної відповідальності Годування пацієнта (мал. 47) Для цього упоперек ліжка ставлять столик. Тяжкохворих медична сестра годує сама. Пацієнтові надають напівсидячого положення, трохи піднявши підголовник або підклавши під спину кілька подушок. Шию і груди прикривають клейонкою чи фартухом. Медична сестра лівою рукою трохи піднімає голову пацієнта разом із подушкою, а правою підносить йому до рота ложку або поїльник з їжею. Вливати в рот їжу насильно, якщо пацієнт не ковтає, не можна, оскільки їжа, яка потрапляє в дихальні шляхи, може спричинити тяжкі ускладнення. Году- ють пацієнтів малими порціями, з достатніми паузами, щоб вони мали можливість добре прожувати і не похлинутися. Якщо пацієнтові важко жувати, йому дають рідинну або протерту їжу. Не слід давати гарячі страви. Не можна дмухати в тарілку чи склянку, щоб остудити їжу, бо з рота виділяються дрібні краплі слини. Куштувати їжу можна окремою ложкою, а не тією, з якої пацієнт їстиме. Стежити, щоб пацієнт полоскав рот після їди. |
Основні проблеми пацієнта |
Медсестринські втручання |
|
Якщо пацієнт не спроможний зробити це самостійно, медична сестра сама обробляє порожнину рота: промиває зі шприца Жане, гумового балончика, застосовуючи антисептичний розчин фура- циліну 1:5000, 2 % розчин натрію гідрокарбонату, відвар ромашки тощо. Якщо природне годування неможливе, застосовують штучне:
6 разів на день вливають у неї підігріту рідинну їжу. Поступово разову кількість їжі збільшують до 250—500 мл, а кількість уведень зменшують до 3—4. Потрібно стежити за чистотою країв нориці і після кожного вливання їжі шкіру довкола неї промивати, змащувати пастою Лассара, накладати суху стерильну пов’язку Допомога пацієнтові під час блювання Повернути пацієнта в ліжку набік і зафіксувати його в такому положенні за допомогою подушок. Якщо положення пацієнта змінити неможливо, повернути набік його голову для запобігання аспірації блювотними масами, тобто потрапляння їх у дихальні шляхи |
Основні проблеми пацієнта |
Медсестринські втручання |
|
Покласти під голову клейонку і рушник Поставити до рота пацієнта ниркоподібний лоток Здійснити туалет порожнини рота після закінчення блювання за допомогою тупфера і корнцанга, використовуючи один із антисептичних розчинів (2 % натрію гідрокарбонату, 0,01 % калію перманганату). Запам’ятайте! Найтяжчим ускладненням блювання є аспірація шлункового вмісту, що може призвести до рефлекторного зупинення дихання, розвитку аспіраційної пневмонії. Потрібно негайно відкачати блювотні маси з дихальних шляхів за допомогою електровідсмоктувача і стерильного носового катетера або гумового балончика |
Потенційні |
|
Можлива шлунково- кишкова кровотеча |
У разі появи блювання кавовою гущею терміново сповістити про це лікаря і під його наглядом уживати заходів, спрямованих на зупинення кровотечі, відповідно до дій під час шлункової кровотечі Негайно викликати лікаря! Укласти пацієнта в ліжко, голову повернути набік, під голову покласти клейонку і рушник Поставити до рота пацієнта ниркоподібний лоток Підняти ножний кінець ліжка Максимально усунути психічні подразники Покласти на ділянку надчерев’я міхур з льодом Заборонити пити, їсти, розмовляти Дати дихати киснем через трансназальний катетер (в умовах стаціонару) Виміряти AT Визначити основні параметри пульсу Підготувати потрібні антикоагулянти і систему для внутрішньовенного краплинного введення інфузійних розчинів Підготувати все необхідне для визначення групи крові та резус-фактора (в умовах стаціонару) |
Основні проблеми пацієнта |
Медсестринські втручання |
У III період розвитку метастазів можливе утворення пролежнів Мал. 48.Допомога пацієнтові з пролежнями |
Догляд за шкірою (мал. 48):
Навчити членів родини техніки правильного переміщення пацієнта |
Лікування хворих на рак шлунка хірургічне і медикаментозне. Радикальним методом лікування є субтотальна резекція шлунка. Що раніше виявлено ракову пухлину, то ефективнішим буде оперативне втручання.
Якщо процес задавнений, призначають симптоматичне лікування — переливання крові, знеболювальні (ненаркотичні і наркотичні анальгетики), спазмолітичні засоби, препарати заліза. Застосовують і патогенетичну терапію, що сповільнює ріст пухлини. Часом застосовують променеву терапію.
Застосовують низку хіміопрепаратів (тіофосфамід, бензотеф, 5-фторурацил, він- бластин).
Профілактика раку шлунка передбачає санітарно-просвітницьку роботу серед населення, акцентувати увагу на раціональному харчуванні, боротьбі з курінням, алкоголізмом, із забрудненням навколишнього середовища тощо.
Відтак потрібно організовувати систематичні комплексні онкологічні огляди населення віком від 35 років (для виявлення ранніх стадій раку шлунка, передракових захворювань). Подбати про диспансерне спостерігання за особами з передраковими станами (хронічна виразка шлунка, хронічний гастрит типу В, поліп шлунка). Направити хворих із поліпами шлунка, хронічною пептичною виразкою, які не піддаються консервативному лікуванню, на оперативне лікування. Після операції показане комплексне лікування, організація раціонального харчування, здорового способу життя.
