- •Всв “Медицина”
- •01034, М. Київ, вул. Стрілецька, 28.
- •09117, М. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4.
- •Вчення про медсестринство у внутрішній медицині
- •Основні історичні етапи розвитку внутрішньої медицини
- •Принципи організації і методи надання лікувально-профілактичної допомоги пацієнтам
- •Поняття про хворобу, її етіологію, періоди, стадії, діагностику, клінічний т медсестринський діагноз, перебіг, прогноз, лікування, профілактику
- •Методи обстеження пацієнта медичною сестрою
- •Об’єктивні методи обстеження
- •Мал. 2. Пальпація лімфатичних вузлів: а — шийних; б — підщелепних; в — надключичних; г — пахвових; ґ— пахових
- •Правила особистої гігієни та безпеки медсестри, яка проводить обстеження пацієнта
- •Медичні працівники зобов’язані бути:
- •Лабораторні методи дослідження
- •Мал. 29. Дослідження шлункового соку
- •Мал. Зо. Дослідження дуоденального вмісту
- •Т Перкусія Пальпація. Естові завдання
- •Відповіді
- •Ведення пацієнтів із патологією органів дихання, професійними хворобами і отруєннями анатомофізіологічні особливості органів дихання
- •Основні клінічні симптоми хвороб органів дихання
- •Гострий бронхіт
- •Хронічний бронхіт
- •Основні проблеми пацієнта в стадії ремісії Наявні: Потенційні:
- •Бронхоектатична хвороба
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Емфізема легенів
- •Бронхіальна астма
- •Пневмонія
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Рак легенів
- •Пневмосклероз
- •Туберкульоз легенів
- •Основні проблеми пацієнта Наявні:
- •Плеврит
- •Тестові завдання
- •Відповіді
- •Професійні хвороби
- •Пневмоконіоз
- •Вібраційна хвороба
- •Основні клінічні ознаки
- •Основні проблеми пацієнта
- •Професійні інтоксикації
- •Отруєння свинцем
- •Основні проблеми пацієнта
- •Потенційні:
- •Наявні: Потенційні:
- •Отруєння фосфорорганічними сполуками
- •Отруєння хлорорганічними сполуками (пестицидами)
- •Отруєння ртутьорганічними сполуками
- •Отруєння сполуками миш’яку
- •Наявні: Потенційні:
- •Тестові завдання
- •Відповіді
- •Ведення пацієнтів із хворобами серцево-судинної системи анатомо-фізіологічні особливості серцево-судинної системи
- •Основні клінічні симптоми хвороб серцево-судинної системи
- •Ішемічна хвороба серця
- •Стенокардія
- •Провокаційна проба з гіпервентиляцією легенів. Проводять зранку натщесерце в положенні лежачи. Пацієнт глибоко дихає з частотою 30—40 дихальних рухів за
- •Інфаркт міокарда
- •Гостра судинна недостатність
- •Серцева недостатність
- •Артеріальна гіпертензія
- •Гіпертонічний криз
- •Атеросклероз
- •Кардіоміопатії
- •Дилятаційна кардіоміопатія
- •Рестриктивна кардіоміопатія
- •Легеневе серце
- •Класифікація легеневого серця (вооз, 1961)
- •За етіологією 2. За перебігом
- •За станом компенсації
- •Легенева недостатність (адаптовано згідно з наказом моз України № 499, 2003)
- •Набуті вади серця
- •Недостатність мітрального клапана
- •Мітральний стеноз
- •Аортальна недостатність
- •Аортальний стеноз
- •Септичний ендокардит
- •Додаткові методи діагностики
- •Міокардит неревматичного походження
- •Класифікація міокардиту (прийнята VI, VII Національним конгресом кардіологів України (2000, 2004)
- •Гострий: IV. Поширеність:
- •Міокардіофіброз VII. Серцева недостатність
- •Перикардит
- •Тестові завдання
- •Вимірювання at е. Визначення глюкози крові.
- •Відповіді
- •Ведення пацієнтів із ревматичними і системними хворобами сполучної тканини, алергійними захворюваннями дифузні захворювання сполучної тканини і хвороби суглобів
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Ревматична хвороба
- •Ревмокардит.
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Ревматоїдний артрит
- •Колагенози
- •Системний червоний вовчак
- •Мал. 34. Ураження шкіри при счв
- •Клініко-лабораторна характеристика ступенів активності запального процесу при счв
- •Системна склеродермія
- •Характер перебігу
- •Стадія розвитку
- •Ступінь активності
- •Клініко-морфологічна характеристика
- •Дерматоміозит
- •Додаткових критерії.
- •Системний васкуліт
- •Класифікація
- •Діагностичні критерії первинного системного васкуліту наведено в табл. 20.
- •Вузликовий періартеріїт
- •Вузликовий періартеріїт
- •Деформівний остеоартроз
- •Класифікація остеоартрозу (остеоартриту), адаптована за в.О. Насоновою, м.Г. Астапенко (1989), затверджена узгоджувальною комісією з класифікації ревматичних хвороб (2002)
- •Клінічні форми:
- •Переважна локалізація:
- •Рентгенологічна стадія (за Келгреном):
- •Реактивний синовіт:
- •Функціональна недостатність суглобів:
- •Тестові завдання
- •Відповіді
- •Імунні захворювання
- •Історія розвитку імунології
- •Розвиток імунології в Україні
- •Захист організму від патогенів
- •Основні поняття клінічної імунології
- •Клінічні синдроми дисфункції імунної системи
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Алергійні захворювання
- •Класифікація імунних реакцій Типи імунних реакцій (адаптовано за r. Coombs, p. Gell, 1968)
- •Полінози
- •Кропив’янка
- •Набряк Квінке
- •Медикаментозна алергія
- •Анафілактичний шок
- •Сироваткова хвороба
- •Основні проблеми пацієнта
- •Тестові завдання
- •Ведення пацієнтів із хворобами органів травлення анатомофізіологічні особливості травної системи
- •Основні клінічні симптоми хвороб органів травлення
- •Гострий гастрит
- •Основні проблеми пацієнта
- •Хронічний гастрит
- •Класифікація хронічного гастриту, адаптована за Сіднейською системою (1990) з модифікаціями (Хьюстон, 1994) та уточненнями (мкх-10)
- •Основні проблеми пацієнта
- •Наявні:
- •Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки (пептична виразка)
- •Класифікація виразкової хвороби (пептичної виразки) шлунка і дванадцятипалої кишки, адаптована згідно з рекомендаціями в.Г. Передерія зі співавторами (1997) та мкх-10
- •6. За перебігом:
- •1. За наявності Helicobacter pylori:
- •За локалізацією:
- •За розмірами виразкового дефекту:
- •Стадії:
- •Ускладнення:
- •Симптоматичні виразки:
- •Клінічні варіанти:
- •Мал. 44. Вигляд виразки шлунка через фіброгастроскоп
- •Мал. 45. Обсіменіння виразки Нр. Фіброгастроскопія Дослідження секреторної функції шлунка
- •Основні проблеми пацієнта
- •Потенційні:
- •Основні групи лікарських препаратів, що їх застосовують у лікуванні хворого з виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки
- •Лікування при гелікобактерних пептичних виразках шлунка і дванадцятипалої кишки
- •Рак шлунка
- •Екзогенні чинники Ендогенні чинники
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Роль медичної сестри в диспансерному спостеріганні
- •Хронічний ентерит
- •Класифікація хронічного ентериту, адаптована за Парфьоновим (1981), Григор’євим, Яковенко (1993), Фролькісом (1996)
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Хронічний коліт
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Класифікація нвк, адаптована за Івашкіним (2002)
- •Місцеві
- •Системні
- •Перебіг
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Хронічний панкреатит
- •Основні проблеми пацієнта
- •Обоє ’язкові: Факультативні:
- •Хронічний гепатит
- •Класифікація, адаптована: Лос-Анджелес (1994) з доповненнями V. Desmetзі співавторами (1995)
- •Ступені активності хронічного гепатиту (адаптовані за k.G. Knodellзі співавт., 1981, с.Д. Подимовою, 1998)
- •Цироз печінки
- •Мал. 52. Дрібновузловий цироз печінки
- •За морфологічною характеристикою
- •Мал. 53. Великовузловий цироз печінки
- •За активністю і швидкістю прогресування
- •За клінічними ознаками
- •Ступені тяжкості цирозу печінки (за критеріями Уайльда—Турко, 1964 у модифікації п’ю, 1973)
- •Мал. 54.Розчухи на шкірі у хворого на цироз печінки
- •Мал. 56. Асцит, набряклі підшкірні вени живота («голова медузи»), випнутий пупок при цирозі печінки (адаптовано за р. Хеггліним, 1965)
- •Мал. 57. «Судинні зірочки» у хворого на цироз печінки
- •Хронічний холецистит
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Жовчнокам’яна хвороба
- •Основні проблеми пацієнта
- •Потенційні:
- •Наявні: Потенційні:
- •Пухлини печінки
- •Дискінезія жовчного міхура
- •О Потенційні: ❖ можливе загострення процесу.
- •П Медсестринські втручання ланування медсестринських втручань
- •Тестові завдання
- •Основні клінічні симптоми захворювань нирок і сечовивідних шляхів
- •Дослідження сечі
- •Методи дослідження сечі
- •Гострий гломерулонефрит
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Хронічний гломерулонефрит
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Гострий пієлонефрит
- •Хронічний пієлонефрит
- •Основні проблеми пацієнта
- •Потенційні:
- •Хронічні хвороби нирок Сечокам’яна хвороба
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Г естози
- •Лікування еклампсії за Строгановим
- •Амілоїдоз нирок
- •Тестові завдання
- •Відповіді
- •Ведення пацієнтів із хворобами системи крові анатомо-фізіологічні особливості системи крові і органів кровотворення
- •Система крові складається з: центральних органів кровотворення:
- •Загальний аналіз крові у нормі
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Основні проблеми пацієнта
- •Основні проблеми пацієнта
- •Фолієводефіцитна анемія
- •Г емобластози
- •Лейкемія
- •Гостра лейкемія (лейкоз)
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Хронічна лейкемія
- •Хронічна лімфоїдна лейкемія
- •Основні проблеми пацієнта
- •Розгорнута і термінальна стадія захворювання
- •Хронічна мієлоїдна лейкемія
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Геморагічні захворювання
- •Порушенням функції зсідання крові (коагулопатп).
- •Тромбоцитопенія
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Геморагічний васкуліт
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •1 Роль медичної сестри у лікуванні пацієнтів див. Видання «Основи сестринської справи».
Основні проблеми пацієнта
Наявні: Потенційні:
біль (тяжкість у надчеревній ділянці); ❖ страх переходу гострого процесу
нудота, блювання; в хронічний.
неприємний присмак у роті;
підвищення температури тіла.
Планування медсестринських втручань
Основні проблеми пацієнта |
Медсестринські втручання |
Наявні |
|
Блювання а |
Допомога пацієнтові, який у стані притомності: Повідомити лікаря (якщо пацієнт у стаціонарі) Посадити пацієнта (якщо дозволяє його стан) Забезпечити посудом для збирання блювотних мас Одягнути пацієнтові фартух Підтримати голову пацієнта, поклавши свою долоню на лоб (мал. 36, а, б) Спостерігати за кількістю, кольором блювотних мас Після закінчення блювання дати пацієнтові води прополоскати порожнину рота Допомогти пацієнтові вимити лице і руки Для припинення блювання дати пацієнтові м’ятні краплі, холодну, підкислену лимонною кислотою воду, 0,5 % розчин новокаїну |
Основні проблеми пацієнта |
Медсестринські втручання |
б |
Створити пацієнтові комфортні умови (зменшити освітлення, шум і температуру в приміщенні) Спробувати заспокоїти пацієнта Давати пояснення з приводу його стану за будь-яких обставин Показати блювотні маси лікарю Зібрати блювотні маси в банку (ємністю 250 мл), закрити кришкою, за призначенням лікаря написати направлення і відправити матеріал у лабораторію Вимити свої руки милом і витерти рушником |
Мал. 36. Допомога під час блювання |
Допомога пацієнтові, який у непритомному стані: Повернути в ліжку на бік і зафіксувати його в такому положенні за допомогою подушки (для запобігання потраплянню блювотних мас у дихальні шляхи) Під голову покласти клейонку і рушник Підставити до рота ниркоподібний лоток на випадок повторного блювання (мал. 36, в) Після закінчення блювання провести туалет порожнини рота антисептичними розчинами |
Основні проблеми пацієнта |
Медсестрипські втручання |
.■Я':.. . ■■ jfj/ґ Ц^Н^Вн ■« шВн^^ Мал. 37.Промивання шлунка |
Промивання шлунка (мал. 3 7) Надягти водонепроникні фартухи медсестрі і пацієнтові Увести товстий зонд у шлунок Під’єднати до зонда лійку, опустити її на рівні розташування шлунка У лійку налити 1 л води Повільно підняти лійку вгору, як тільки вода досягне вічка, опустити лійку до рівня колін Вилити промивні води в приготовлену стерильну посудину (для дослідження за призначенням лікаря) Процедуру повторювати до чистих промивних вод По закінченні процедури від’єднати і вийняти зонд, обгорнувши його серветкою Забруднені предмети занурити в посудину з дезінфекційним розчином Те саме зробити з фартухами Зняти рукавички Оформити направлення і промивні води відправити в лабораторію |
Основні проблеми пацієнта |
Медсестринські втручання |
Нудота |
Постільний режим, спокій Дати пацієнтові ковток холодної води, розчин новокаїну чи содової води, м’ятні краплі, шматочок льоду Увести церукал (реглан) за призначенням лікаря |
Біль у надчеревній ділянці |
На ділянку шлунка покласти теплу грілку, дати спазмолітики (но-шпу, беластезин та ін.) Дати випити теплого чаю чи настою із шипшини або рисового відвару Дієтотерапія: спочатку — слизові несолоні супи. Хворий повинен споживати їх невеликими порціями кожні 2—3 год. У наступні дні дають сухарі з білого хліба, киселі, м’ясне суфле, фруктове желе. Потім переводять на дієту № 1 за Певзнером. Перехід до нормального харчування здійснюють упродовж 2 тиж. |
Потенційні |
|
Процес може набути затяжного характеру |
Пояснити пацієнтові необхідність дотримання дієтичного режиму Ознайомити пацієнта з дієтою в разі захворювання на гострий гастрит Дати пацієнтові можливість ознайомитися з літературою про захворювання шлунка і принципи лікувального харчування Порекомендувати не поспішати переходити на звичайне харчування, утриматися від спиртних напоїв, важкого фізичного навантаження протягом 10—15 днів |
Лікування при гострому екзогенному гастриті розпочинають із промивання шлунка, яке здійснюють теплою водою або 0,5 % розчином харчової соди за допомогою товстого зонда. У разі легкого перебігу шлунок промивають шляхом уживання води і наступного штучного блювання: натискують двома пальцями на корінь язика (це хворий спроможний зробити сам).
Упродовж перших двох діб слід утримуватися від їжі, але споживати достатню кількість рідини. Після припинення блювання хворому дають теплий чай, воду з лимоном, теплий настій із шипшини, рисового або вівсяного відвару. Якщо блювання не припиняється і є ознаки зневоднення, внутрішньовенно вводять 500—1000 мл 5 % розчину глюкози, 20—30 мл 10 % розчину натрію хлориду. Призначають церукал (реглан).
З появою симптомів колапсу вводять кордіамін (2 мл внутрішньом’язово), кофеїн (10 % розчин 1—2 мл підшкірно), строфантин (0,05 % розчин 0,5—0,75 мл внутрішньовенно) при тахікардії.
На ділянку шлунка кладуть теплу грілку. Дієту розширюють поступово. Спочатку призначають слизисті несолоні супи, які хворий повинен споживати невеликими порціями кожні 2—3 год. У наступні дні додають сухарі з білого хліба, киселі, м’ясне суфле, риб’ячі та курячі кнелі, фруктове желе.
Згодом пацієнта переводять на дієту № 1 за Певзнером. Перехід до нормального харчування здійснюють упродовж двох тижнів. Медикаментозне лікування гострого гастриту зводиться до призначення перед їдою вісмуту по 0,5—1 г 3 рази на добу, аскорбінової кислоти — 250—500 мг на добу всередину, вітамінів групи В, фесталу, панзинорму, креону під час їди. Якщо гострий гастрит спричинений інфікованою їжею, доцільно застосувати антибактеріальні препарати (ампіцилін, амоксицилін, кларитроміцин, фуразолідон, ентеросептол).
При гострому ендогенному гастриті лікують основне захворювання, на тлі якого він розвинувся. При цьому хворому доцільно споживати їжу, запропоновану лікувальною дієтою за Певзнером.
Профілактика. Розрізняють профілактику громадську й індивідуальну. Громадська профілактика — санітарний нагляд за продуктами харчування на шляху до їх споживання. Особливу увагу приділити продуктам, які не піддаються попередньому термічному обробленню: м’ясний і рибний холодець, паштети, деякі сорти ковбас, торти, домашній сир. Важливо, щоб працівники харчоблоків, закладів громадського харчування неухильно дотримувалися правил особистої гігієни. Проводити періодичні профілактичні огляди, обстеження на бацилоносійство. Індивідуальна профілактика полягає в раціональному харчуванні, чому і має навчити пацієнта медична сестра: розповість про принципи дієтотерапії, навчить дотримуватися гігієни харчування (уникати переїдання, не споживати сумнівні страви), дотримуватися правил особистої гігієни.