- •Всв “Медицина”
- •01034, М. Київ, вул. Стрілецька, 28.
- •09117, М. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4.
- •Вчення про медсестринство у внутрішній медицині
- •Основні історичні етапи розвитку внутрішньої медицини
- •Принципи організації і методи надання лікувально-профілактичної допомоги пацієнтам
- •Поняття про хворобу, її етіологію, періоди, стадії, діагностику, клінічний т медсестринський діагноз, перебіг, прогноз, лікування, профілактику
- •Методи обстеження пацієнта медичною сестрою
- •Об’єктивні методи обстеження
- •Мал. 2. Пальпація лімфатичних вузлів: а — шийних; б — підщелепних; в — надключичних; г — пахвових; ґ— пахових
- •Правила особистої гігієни та безпеки медсестри, яка проводить обстеження пацієнта
- •Медичні працівники зобов’язані бути:
- •Лабораторні методи дослідження
- •Мал. 29. Дослідження шлункового соку
- •Мал. Зо. Дослідження дуоденального вмісту
- •Т Перкусія Пальпація. Естові завдання
- •Відповіді
- •Ведення пацієнтів із патологією органів дихання, професійними хворобами і отруєннями анатомофізіологічні особливості органів дихання
- •Основні клінічні симптоми хвороб органів дихання
- •Гострий бронхіт
- •Хронічний бронхіт
- •Основні проблеми пацієнта в стадії ремісії Наявні: Потенційні:
- •Бронхоектатична хвороба
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Емфізема легенів
- •Бронхіальна астма
- •Пневмонія
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Рак легенів
- •Пневмосклероз
- •Туберкульоз легенів
- •Основні проблеми пацієнта Наявні:
- •Плеврит
- •Тестові завдання
- •Відповіді
- •Професійні хвороби
- •Пневмоконіоз
- •Вібраційна хвороба
- •Основні клінічні ознаки
- •Основні проблеми пацієнта
- •Професійні інтоксикації
- •Отруєння свинцем
- •Основні проблеми пацієнта
- •Потенційні:
- •Наявні: Потенційні:
- •Отруєння фосфорорганічними сполуками
- •Отруєння хлорорганічними сполуками (пестицидами)
- •Отруєння ртутьорганічними сполуками
- •Отруєння сполуками миш’яку
- •Наявні: Потенційні:
- •Тестові завдання
- •Відповіді
- •Ведення пацієнтів із хворобами серцево-судинної системи анатомо-фізіологічні особливості серцево-судинної системи
- •Основні клінічні симптоми хвороб серцево-судинної системи
- •Ішемічна хвороба серця
- •Стенокардія
- •Провокаційна проба з гіпервентиляцією легенів. Проводять зранку натщесерце в положенні лежачи. Пацієнт глибоко дихає з частотою 30—40 дихальних рухів за
- •Інфаркт міокарда
- •Гостра судинна недостатність
- •Серцева недостатність
- •Артеріальна гіпертензія
- •Гіпертонічний криз
- •Атеросклероз
- •Кардіоміопатії
- •Дилятаційна кардіоміопатія
- •Рестриктивна кардіоміопатія
- •Легеневе серце
- •Класифікація легеневого серця (вооз, 1961)
- •За етіологією 2. За перебігом
- •За станом компенсації
- •Легенева недостатність (адаптовано згідно з наказом моз України № 499, 2003)
- •Набуті вади серця
- •Недостатність мітрального клапана
- •Мітральний стеноз
- •Аортальна недостатність
- •Аортальний стеноз
- •Септичний ендокардит
- •Додаткові методи діагностики
- •Міокардит неревматичного походження
- •Класифікація міокардиту (прийнята VI, VII Національним конгресом кардіологів України (2000, 2004)
- •Гострий: IV. Поширеність:
- •Міокардіофіброз VII. Серцева недостатність
- •Перикардит
- •Тестові завдання
- •Вимірювання at е. Визначення глюкози крові.
- •Відповіді
- •Ведення пацієнтів із ревматичними і системними хворобами сполучної тканини, алергійними захворюваннями дифузні захворювання сполучної тканини і хвороби суглобів
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Ревматична хвороба
- •Ревмокардит.
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Ревматоїдний артрит
- •Колагенози
- •Системний червоний вовчак
- •Мал. 34. Ураження шкіри при счв
- •Клініко-лабораторна характеристика ступенів активності запального процесу при счв
- •Системна склеродермія
- •Характер перебігу
- •Стадія розвитку
- •Ступінь активності
- •Клініко-морфологічна характеристика
- •Дерматоміозит
- •Додаткових критерії.
- •Системний васкуліт
- •Класифікація
- •Діагностичні критерії первинного системного васкуліту наведено в табл. 20.
- •Вузликовий періартеріїт
- •Вузликовий періартеріїт
- •Деформівний остеоартроз
- •Класифікація остеоартрозу (остеоартриту), адаптована за в.О. Насоновою, м.Г. Астапенко (1989), затверджена узгоджувальною комісією з класифікації ревматичних хвороб (2002)
- •Клінічні форми:
- •Переважна локалізація:
- •Рентгенологічна стадія (за Келгреном):
- •Реактивний синовіт:
- •Функціональна недостатність суглобів:
- •Тестові завдання
- •Відповіді
- •Імунні захворювання
- •Історія розвитку імунології
- •Розвиток імунології в Україні
- •Захист організму від патогенів
- •Основні поняття клінічної імунології
- •Клінічні синдроми дисфункції імунної системи
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Алергійні захворювання
- •Класифікація імунних реакцій Типи імунних реакцій (адаптовано за r. Coombs, p. Gell, 1968)
- •Полінози
- •Кропив’янка
- •Набряк Квінке
- •Медикаментозна алергія
- •Анафілактичний шок
- •Сироваткова хвороба
- •Основні проблеми пацієнта
- •Тестові завдання
- •Ведення пацієнтів із хворобами органів травлення анатомофізіологічні особливості травної системи
- •Основні клінічні симптоми хвороб органів травлення
- •Гострий гастрит
- •Основні проблеми пацієнта
- •Хронічний гастрит
- •Класифікація хронічного гастриту, адаптована за Сіднейською системою (1990) з модифікаціями (Хьюстон, 1994) та уточненнями (мкх-10)
- •Основні проблеми пацієнта
- •Наявні:
- •Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки (пептична виразка)
- •Класифікація виразкової хвороби (пептичної виразки) шлунка і дванадцятипалої кишки, адаптована згідно з рекомендаціями в.Г. Передерія зі співавторами (1997) та мкх-10
- •6. За перебігом:
- •1. За наявності Helicobacter pylori:
- •За локалізацією:
- •За розмірами виразкового дефекту:
- •Стадії:
- •Ускладнення:
- •Симптоматичні виразки:
- •Клінічні варіанти:
- •Мал. 44. Вигляд виразки шлунка через фіброгастроскоп
- •Мал. 45. Обсіменіння виразки Нр. Фіброгастроскопія Дослідження секреторної функції шлунка
- •Основні проблеми пацієнта
- •Потенційні:
- •Основні групи лікарських препаратів, що їх застосовують у лікуванні хворого з виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки
- •Лікування при гелікобактерних пептичних виразках шлунка і дванадцятипалої кишки
- •Рак шлунка
- •Екзогенні чинники Ендогенні чинники
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Роль медичної сестри в диспансерному спостеріганні
- •Хронічний ентерит
- •Класифікація хронічного ентериту, адаптована за Парфьоновим (1981), Григор’євим, Яковенко (1993), Фролькісом (1996)
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Хронічний коліт
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Класифікація нвк, адаптована за Івашкіним (2002)
- •Місцеві
- •Системні
- •Перебіг
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Хронічний панкреатит
- •Основні проблеми пацієнта
- •Обоє ’язкові: Факультативні:
- •Хронічний гепатит
- •Класифікація, адаптована: Лос-Анджелес (1994) з доповненнями V. Desmetзі співавторами (1995)
- •Ступені активності хронічного гепатиту (адаптовані за k.G. Knodellзі співавт., 1981, с.Д. Подимовою, 1998)
- •Цироз печінки
- •Мал. 52. Дрібновузловий цироз печінки
- •За морфологічною характеристикою
- •Мал. 53. Великовузловий цироз печінки
- •За активністю і швидкістю прогресування
- •За клінічними ознаками
- •Ступені тяжкості цирозу печінки (за критеріями Уайльда—Турко, 1964 у модифікації п’ю, 1973)
- •Мал. 54.Розчухи на шкірі у хворого на цироз печінки
- •Мал. 56. Асцит, набряклі підшкірні вени живота («голова медузи»), випнутий пупок при цирозі печінки (адаптовано за р. Хеггліним, 1965)
- •Мал. 57. «Судинні зірочки» у хворого на цироз печінки
- •Хронічний холецистит
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Жовчнокам’яна хвороба
- •Основні проблеми пацієнта
- •Потенційні:
- •Наявні: Потенційні:
- •Пухлини печінки
- •Дискінезія жовчного міхура
- •О Потенційні: ❖ можливе загострення процесу.
- •П Медсестринські втручання ланування медсестринських втручань
- •Тестові завдання
- •Основні клінічні симптоми захворювань нирок і сечовивідних шляхів
- •Дослідження сечі
- •Методи дослідження сечі
- •Гострий гломерулонефрит
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Хронічний гломерулонефрит
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Гострий пієлонефрит
- •Хронічний пієлонефрит
- •Основні проблеми пацієнта
- •Потенційні:
- •Хронічні хвороби нирок Сечокам’яна хвороба
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Г естози
- •Лікування еклампсії за Строгановим
- •Амілоїдоз нирок
- •Тестові завдання
- •Відповіді
- •Ведення пацієнтів із хворобами системи крові анатомо-фізіологічні особливості системи крові і органів кровотворення
- •Система крові складається з: центральних органів кровотворення:
- •Загальний аналіз крові у нормі
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Основні проблеми пацієнта
- •Основні проблеми пацієнта
- •Фолієводефіцитна анемія
- •Г емобластози
- •Лейкемія
- •Гостра лейкемія (лейкоз)
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Хронічна лейкемія
- •Хронічна лімфоїдна лейкемія
- •Основні проблеми пацієнта
- •Розгорнута і термінальна стадія захворювання
- •Хронічна мієлоїдна лейкемія
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Геморагічні захворювання
- •Порушенням функції зсідання крові (коагулопатп).
- •Тромбоцитопенія
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Геморагічний васкуліт
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •1 Роль медичної сестри у лікуванні пацієнтів див. Видання «Основи сестринської справи».
Основні проблеми пацієнта
Наявні: Потенційні:
свербіж шкіри; ❖ непритомність;
висип на тілі. ❖ страх виникнення наступного загострення.
Планування медсестринських втручань
Основні проблеми пацієнта |
Медсестринські втручання |
Наявні |
|
Свербіж шкіри |
У бесіді з пацієнтом з’ясувати, що він знає про алергійні захворювання Пояснити пацієнтові необхідність дотримання гіпоалергенної дієти Стежити за дотриманням пацієнтом дієти Обтерти шкіру розчином оцту Проконтролювати приймання медикаментозних препаратів, призначених лікарем |
Потенційні |
|
Страх виникнення наступного загострення |
Розповісти хворому про причини загострення Ознайомити пацієнта з гіпоалергенною дієтою Дати можливість ознайомитися з літературою про алергійні захворювання Пояснити пацієнтові важливість своєчасного відвідування лікаря-алерголога та отримання протирецидивного лікування |
Хворі з алергійними захворюваннями мають перебувати на диспансерному обліку в алерголога. Обстеження слід проходити 1—2 рази на рік.
Профілактика загострень полягає у ретельному збиранні анамнезу, визначенні причинних алергенів, спостеріганні за хворим у разі введення нових медикаментів. Медична сестра має попередити хворого про можливість розвитку перехресної алергії, особливо між антибіотиками, препаратами йоду, вітамінами групи В, супрас- тином і еуфіліном, новокаїном і сульфаніламідними препаратами.
Тестові завдання
Хвора М., 33 років, скаржиться на ниючий біль у дрібних суглобах кисті й стоп, підвищення температури тіла до 37,6 °С, загальну слабість. Хворіє 4 роки, загострення хвороби бувають під час похолодання. Об’єктивно: припухлість дрібних суглобів кистей і стоп, болісність під час пальпації. Шкіра над суглобами гіперемована, гаряча на дотик, активні й пасивні рухи обмежені. Визначте можливу потенційну проблему:
Розвиток колапсу
Нудота, блювання
Втрата спроможності до самообслуговування
Розвиткок ГНН
Втрата апетиту.
У терапевтичне відділення госпіталізовано хворого, 55 років, зі скаргами на біль у дрібних суглобах рук, стоп, ранкову скутість, періодичне підвищення температури тіла і ниючий біль у ділянці серця, обмеження рухів у суглобах. Для якого захворювання характерні ці симптоми?
Ревматоїдного артриту D. Деформівного остеоартрозу
Ревматизму Е. Склеродермії.
Остеохондрозу
Під час обстеження пацієнта на наявність ревматоїдного артриту медична сестра виявила проблему: біль у суглобах. На біль у яких суглобах найчастіше скаржиться пацієнт?
У великих суглобах нижніх кінцівок D. У кульшових суглобах
У дрібних суглобах кистей і стоп Е. У плечових суглобах.
У великих суглобах верхніх кінцівок
Пацієнтка Н., 36 років, проходить лікування в ревматологічному відділенні, скаржиться на біль у дрібних суглобах кистей і стоп, ранкову скутість, деформацію суглобів. Під час огляду — кисті у вигляді ластів моржа. Для якого захворювання характерна ця клінічна ознака?
Ревматоїдного артриту D. Деформівного остеоартрозу
Ревматичного поліартриту Е. Системного червоного вовчака.
Склеродермії
Заходи первинної профілактики ревматизму:
Лікування пеніциліном D. Лікування протиревматичними препаратами
Загартовування організму Е. Лікування гормонами.
Лікування біциліном
На який час накладають напівспиртовий зігрівальний компрес у разі ревматоїдного артриту?
Набгод D. НаЮгод
На ЗО хв Е. На 14 год.
На 2 год
Якому препарату віддають перевагу під час лікування ревматизму?
Пеніциліну D. Канаміцину
Тетрацикліну Е. Стрептоміцину.
Олететрину
Який чинник сетіологічним для ревматизму?
Мікобактерії D. Гонокок
Стафілокок Е. [^-Гемолітичний стрептокок.
Пневмокок
Хворий М., 22 років, скаржиться на порушення функції суглобів, припухлість їх, почервоніння шкіри, місцеве підвищення температури, легкий характер ураження. Ознаки якого захворювання медична сестра запідозрить?
Ревматизму D. Ревматоїдного артриту
Гонорейного артриту Е. Деформівного артрозу.
Туберкульозного артриту
Який препарат застосовують для вторинної профілактики ревматизму?
Ампіокс D. Біцилін-5
Пеніцилін Е. Стрептоміцин.
Ампіцилін
У хворої М., 25 років, після пологів виникли скарги на висип на обличчі. Об’єктивно: еритематозний висип на спинці носа і вилицях у вигляді метелика. Температура тіла — 38 °С. Клінічний аналіз крові: лейкоцитоз, ШОЕ — ЗО мм/год. Клінічна картина захворювання характерна для:
Системного червоного вовчака D. Вузликового періартеріїту
Ревматизму Е. Кропив’янки.
Системної склеродермії
Яку основну групу лікарських препаратів застосовують при ревматизмі?
НПЗП D. Бронхолітики
Сульфаніламіди Е. Нітрати.
Нітрофурани
У пацієнта К., 32 років, виник анафілактичний шок. Який препарат потрібно негайно ввести?
Еуфілін D. Корглікон
Димедрол Е. Адреналін.
Строфантин
У хворої А., ЗО років, після вживання великої кількості цитрусових виник щільний набряк на обличчі, губах без свербежу, біль голови, гавкучий кашель. Температура тіла — 37,2 °С, пульс — 76 за хвилину, АТ —120/70 мм рт. ст. Для якого захворювання це характерно?
Кропив’янки D. Медикаментозного дерматиту
Сироваткової хвороби Е. Набряку Квінке.
Анафілактичного шоку
Пацієнт К., 32 років, лікується в терапевтичному відділенні з приводу пневмонії. У зв’язку з неефективністю попередньої терапії лікар призначив новий антибіотик — цефазолін. Раптово пацієнт став блідим, з’явився ціаноз губ, утруднене дихання; пульс ниткоподібний, AT— 85/60 мм рт. ст. Яке ускладнення виникло?
Анафілактичний шок D. Колапс;
Набряк легенів Е. Набряк Квінке.
Напад ядухи
У пацієнта, 45 років, після введення пеніциліну різко погіршився стан: виникло запаморочення, відчуття страху смерті, жар, пульсивний біль голови, біль у грудях стисного характеру, нудота, блювання. Пацієнт вкрився холодним липким потом. Медсестра визначила, що у пацієнта:
Кропив’янка D. Анафілактичний шок
Набряк Квінке Е. Сінна гарячка.
Сироваткова хвороба
Пацієнта вжалила в губу бджола. Скаржиться на ядуху, нудоту, гавкучий кашель. Під час огляду: обличчя набрякле, шкіра блідо-ціанотична, дихання утруднене, осиплість голосу, ATу нормі. У хворого можна запідозрити:
Напад бронхіальної астми D. Анафілактичний шок
Гострий алергійний риніт Е. Кропив’янку.
Набряк Квінке
Який препарат насамперед застосовують при лікуванні хворого на анафілактичний шок?
Супрастин D. Адреналін
Димедрол Е. Кальцію хлорид.
Дибазол
Після прогулянки в парку у хворого заклало ніс, він почав чхати, виникла сльозотеча. З анамнезу відомо, що ці симптоми повторюються у хворого в один і той же період року. Яке захворювання можна запідозрити?
Кропив’янку D. Анафілактичний шок
Поліноз Е. Сироваткову хворобу.
Набряк Квінке
|
|
Відповіді |
|
|
1. |
— С |
8. —Е |
15. |
— А |
2. |
— А |
9. —А |
16. |
— D |
3. |
— В |
10. —D |
17. |
— С |
4. |
— А |
11. — А |
18. |
— D |
5. |
— В |
12. —А |
19. |
— В |
6. |
— А |
13. — Е |
|
|
7. |
— А |
14. —Е |
|
|
