Алергійні захворювання

Алергійні захворювання — імунопатологічна реакція організму на речовини ан­тигенної природи (алергени), яка супроводжується порушенням структури і функції власних клітин організму. Іншими словами, алергія — це комплекс порушень, які ви­никають в організмі людини у відповідь на алергени.

Алергени поділяють на екзогенні (зовнішні) й ендогенні (внутрішні). Екзогенні алергени потрапляють в організм із навколишнього середовища.

Зовнішні алергени включають:

• побутові — домашній пил (подушки, перини, матраци, килими, м’які меблі);

• епідермальні — частки шкіри (лупа, волосся) і шерсть тварин (котів, собак);

• пилкові — пилок трав, квітів, дерев (амброзія, полин, тюльпан, береза, тополя, каштан, вільха);

• харчові (молоко, яйця, риба, цитрусові, ягоди, помідори, сир, ковбаса, пиво, ананаси, шоколад);

• хімічні (парфуми, лаки, фарби);

• медикаментозні (антибіотики, ацетилсаліцилова кислота, інгібітори АПФ, Р-адреноблокатори);

• професійні (пластмаса, платина, каучук, ртуть).

Ендогенні алергени утворюються в самому організмі під впливом фізичних чин­ників (холоду, тепла, іонізувального випромінювання) чи хімічних речовин.

Класифікація імунних реакцій Типи імунних реакцій (адаптовано за r. Coombs, p. Gell, 1968)

Тип реакції гіперчутливості	Типова клінічна форма
І. Алергійна реакція негайного типу Реагіновий тип ушкодження тканин	Анафілактичний шок (на введення пеніціліну, сироватки), кропив’янка, поліноз, бронхіальна астма
II. Цитотоксичні чи цитолітичні реакції Цитотоксичний тип ушкодження тканин	Посттрансфузійні реакції, резус-несуміс- ність, аутоімунна гемолітична анемія, ре­акція на медикаменти і метаболіти
III. Підвищена чутливість напівсповільненого типу Ушкодження імунними комплексами	Сироваткова хвороба, системний черво­ний вовчак, ревматоїдний артрит, екзо­генний алергійний альвеоліт, ідіопатич- ний фіброзивний альвеоліт, місцеві не­крози, деструкції
IV. Алергійна реакція сповільненого типу	Деякі варіанти інфекційно-алергійної бронхіальної астми, риніту, туберкульоз, бруцельоз, лепра, сифіліс, реакція від­торгнення трансплантату

У розвитку будь-якої алергійної реакції виокремлюють 3 стадії:

1. — імунологічна, розпізнавання алергену і формування клітин імунної відповіді організму (лімфоцитів або антитіл).

2. — патохімічна, дія біологічно активних медіаторів алергії;

3. — патофізіологічна, стадія клінічних проявів.

Алергійні реакції за часом появи їх після контактування з алергеном поділяють на реакції негайного і сповільненого типу. Реакції негайного типу розвиваються через 15—20 хв, сповільненого — через 1—2 доби.

При алергійних реакціях негайного типу розвивається гостре імунне запалення, для якого характерні альтеративно-ексудативні зміни з утворенням фіброзно-гемо­рагічного ексудату. До алергійних реакцій негайного типу належить анафілактичний шок, бронхіальна астма, кропив’янка, набряк Квінке, поліноз, сироваткова хвороба.

Алергійна реакція сповільненого типу перебігає за участю сенсибілізованих лім­фоцитів і макрофагів у вигляді гранульоматозного некротичного запалення. До алер­гійних реакцій сповільненого типу належать реакція Манту, реакція відторгнення трансплантату, а також реакції, що виникають при сифілісі, грибкових і паразитар­них захворюваннях.