- •Всв “Медицина”
- •01034, М. Київ, вул. Стрілецька, 28.
- •09117, М. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4.
- •Вчення про медсестринство у внутрішній медицині
- •Основні історичні етапи розвитку внутрішньої медицини
- •Принципи організації і методи надання лікувально-профілактичної допомоги пацієнтам
- •Поняття про хворобу, її етіологію, періоди, стадії, діагностику, клінічний т медсестринський діагноз, перебіг, прогноз, лікування, профілактику
- •Методи обстеження пацієнта медичною сестрою
- •Об’єктивні методи обстеження
- •Мал. 2. Пальпація лімфатичних вузлів: а — шийних; б — підщелепних; в — надключичних; г — пахвових; ґ— пахових
- •Правила особистої гігієни та безпеки медсестри, яка проводить обстеження пацієнта
- •Медичні працівники зобов’язані бути:
- •Лабораторні методи дослідження
- •Мал. 29. Дослідження шлункового соку
- •Мал. Зо. Дослідження дуоденального вмісту
- •Т Перкусія Пальпація. Естові завдання
- •Відповіді
- •Ведення пацієнтів із патологією органів дихання, професійними хворобами і отруєннями анатомофізіологічні особливості органів дихання
- •Основні клінічні симптоми хвороб органів дихання
- •Гострий бронхіт
- •Хронічний бронхіт
- •Основні проблеми пацієнта в стадії ремісії Наявні: Потенційні:
- •Бронхоектатична хвороба
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Емфізема легенів
- •Бронхіальна астма
- •Пневмонія
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Рак легенів
- •Пневмосклероз
- •Туберкульоз легенів
- •Основні проблеми пацієнта Наявні:
- •Плеврит
- •Тестові завдання
- •Відповіді
- •Професійні хвороби
- •Пневмоконіоз
- •Вібраційна хвороба
- •Основні клінічні ознаки
- •Основні проблеми пацієнта
- •Професійні інтоксикації
- •Отруєння свинцем
- •Основні проблеми пацієнта
- •Потенційні:
- •Наявні: Потенційні:
- •Отруєння фосфорорганічними сполуками
- •Отруєння хлорорганічними сполуками (пестицидами)
- •Отруєння ртутьорганічними сполуками
- •Отруєння сполуками миш’яку
- •Наявні: Потенційні:
- •Тестові завдання
- •Відповіді
- •Ведення пацієнтів із хворобами серцево-судинної системи анатомо-фізіологічні особливості серцево-судинної системи
- •Основні клінічні симптоми хвороб серцево-судинної системи
- •Ішемічна хвороба серця
- •Стенокардія
- •Провокаційна проба з гіпервентиляцією легенів. Проводять зранку натщесерце в положенні лежачи. Пацієнт глибоко дихає з частотою 30—40 дихальних рухів за
- •Інфаркт міокарда
- •Гостра судинна недостатність
- •Серцева недостатність
- •Артеріальна гіпертензія
- •Гіпертонічний криз
- •Атеросклероз
- •Кардіоміопатії
- •Дилятаційна кардіоміопатія
- •Рестриктивна кардіоміопатія
- •Легеневе серце
- •Класифікація легеневого серця (вооз, 1961)
- •За етіологією 2. За перебігом
- •За станом компенсації
- •Легенева недостатність (адаптовано згідно з наказом моз України № 499, 2003)
- •Набуті вади серця
- •Недостатність мітрального клапана
- •Мітральний стеноз
- •Аортальна недостатність
- •Аортальний стеноз
- •Септичний ендокардит
- •Додаткові методи діагностики
- •Міокардит неревматичного походження
- •Класифікація міокардиту (прийнята VI, VII Національним конгресом кардіологів України (2000, 2004)
- •Гострий: IV. Поширеність:
- •Міокардіофіброз VII. Серцева недостатність
- •Перикардит
- •Тестові завдання
- •Вимірювання at е. Визначення глюкози крові.
- •Відповіді
- •Ведення пацієнтів із ревматичними і системними хворобами сполучної тканини, алергійними захворюваннями дифузні захворювання сполучної тканини і хвороби суглобів
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Ревматична хвороба
- •Ревмокардит.
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Ревматоїдний артрит
- •Колагенози
- •Системний червоний вовчак
- •Мал. 34. Ураження шкіри при счв
- •Клініко-лабораторна характеристика ступенів активності запального процесу при счв
- •Системна склеродермія
- •Характер перебігу
- •Стадія розвитку
- •Ступінь активності
- •Клініко-морфологічна характеристика
- •Дерматоміозит
- •Додаткових критерії.
- •Системний васкуліт
- •Класифікація
- •Діагностичні критерії первинного системного васкуліту наведено в табл. 20.
- •Вузликовий періартеріїт
- •Вузликовий періартеріїт
- •Деформівний остеоартроз
- •Класифікація остеоартрозу (остеоартриту), адаптована за в.О. Насоновою, м.Г. Астапенко (1989), затверджена узгоджувальною комісією з класифікації ревматичних хвороб (2002)
- •Клінічні форми:
- •Переважна локалізація:
- •Рентгенологічна стадія (за Келгреном):
- •Реактивний синовіт:
- •Функціональна недостатність суглобів:
- •Тестові завдання
- •Відповіді
- •Імунні захворювання
- •Історія розвитку імунології
- •Розвиток імунології в Україні
- •Захист організму від патогенів
- •Основні поняття клінічної імунології
- •Клінічні синдроми дисфункції імунної системи
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Алергійні захворювання
- •Класифікація імунних реакцій Типи імунних реакцій (адаптовано за r. Coombs, p. Gell, 1968)
- •Полінози
- •Кропив’янка
- •Набряк Квінке
- •Медикаментозна алергія
- •Анафілактичний шок
- •Сироваткова хвороба
- •Основні проблеми пацієнта
- •Тестові завдання
- •Ведення пацієнтів із хворобами органів травлення анатомофізіологічні особливості травної системи
- •Основні клінічні симптоми хвороб органів травлення
- •Гострий гастрит
- •Основні проблеми пацієнта
- •Хронічний гастрит
- •Класифікація хронічного гастриту, адаптована за Сіднейською системою (1990) з модифікаціями (Хьюстон, 1994) та уточненнями (мкх-10)
- •Основні проблеми пацієнта
- •Наявні:
- •Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки (пептична виразка)
- •Класифікація виразкової хвороби (пептичної виразки) шлунка і дванадцятипалої кишки, адаптована згідно з рекомендаціями в.Г. Передерія зі співавторами (1997) та мкх-10
- •6. За перебігом:
- •1. За наявності Helicobacter pylori:
- •За локалізацією:
- •За розмірами виразкового дефекту:
- •Стадії:
- •Ускладнення:
- •Симптоматичні виразки:
- •Клінічні варіанти:
- •Мал. 44. Вигляд виразки шлунка через фіброгастроскоп
- •Мал. 45. Обсіменіння виразки Нр. Фіброгастроскопія Дослідження секреторної функції шлунка
- •Основні проблеми пацієнта
- •Потенційні:
- •Основні групи лікарських препаратів, що їх застосовують у лікуванні хворого з виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки
- •Лікування при гелікобактерних пептичних виразках шлунка і дванадцятипалої кишки
- •Рак шлунка
- •Екзогенні чинники Ендогенні чинники
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Роль медичної сестри в диспансерному спостеріганні
- •Хронічний ентерит
- •Класифікація хронічного ентериту, адаптована за Парфьоновим (1981), Григор’євим, Яковенко (1993), Фролькісом (1996)
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Хронічний коліт
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Класифікація нвк, адаптована за Івашкіним (2002)
- •Місцеві
- •Системні
- •Перебіг
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Хронічний панкреатит
- •Основні проблеми пацієнта
- •Обоє ’язкові: Факультативні:
- •Хронічний гепатит
- •Класифікація, адаптована: Лос-Анджелес (1994) з доповненнями V. Desmetзі співавторами (1995)
- •Ступені активності хронічного гепатиту (адаптовані за k.G. Knodellзі співавт., 1981, с.Д. Подимовою, 1998)
- •Цироз печінки
- •Мал. 52. Дрібновузловий цироз печінки
- •За морфологічною характеристикою
- •Мал. 53. Великовузловий цироз печінки
- •За активністю і швидкістю прогресування
- •За клінічними ознаками
- •Ступені тяжкості цирозу печінки (за критеріями Уайльда—Турко, 1964 у модифікації п’ю, 1973)
- •Мал. 54.Розчухи на шкірі у хворого на цироз печінки
- •Мал. 56. Асцит, набряклі підшкірні вени живота («голова медузи»), випнутий пупок при цирозі печінки (адаптовано за р. Хеггліним, 1965)
- •Мал. 57. «Судинні зірочки» у хворого на цироз печінки
- •Хронічний холецистит
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Жовчнокам’яна хвороба
- •Основні проблеми пацієнта
- •Потенційні:
- •Наявні: Потенційні:
- •Пухлини печінки
- •Дискінезія жовчного міхура
- •О Потенційні: ❖ можливе загострення процесу.
- •П Медсестринські втручання ланування медсестринських втручань
- •Тестові завдання
- •Основні клінічні симптоми захворювань нирок і сечовивідних шляхів
- •Дослідження сечі
- •Методи дослідження сечі
- •Гострий гломерулонефрит
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Хронічний гломерулонефрит
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Гострий пієлонефрит
- •Хронічний пієлонефрит
- •Основні проблеми пацієнта
- •Потенційні:
- •Хронічні хвороби нирок Сечокам’яна хвороба
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Г естози
- •Лікування еклампсії за Строгановим
- •Амілоїдоз нирок
- •Тестові завдання
- •Відповіді
- •Ведення пацієнтів із хворобами системи крові анатомо-фізіологічні особливості системи крові і органів кровотворення
- •Система крові складається з: центральних органів кровотворення:
- •Загальний аналіз крові у нормі
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Основні проблеми пацієнта
- •Основні проблеми пацієнта
- •Фолієводефіцитна анемія
- •Г емобластози
- •Лейкемія
- •Гостра лейкемія (лейкоз)
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Хронічна лейкемія
- •Хронічна лімфоїдна лейкемія
- •Основні проблеми пацієнта
- •Розгорнута і термінальна стадія захворювання
- •Хронічна мієлоїдна лейкемія
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Геморагічні захворювання
- •Порушенням функції зсідання крові (коагулопатп).
- •Тромбоцитопенія
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Геморагічний васкуліт
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •1 Роль медичної сестри у лікуванні пацієнтів див. Видання «Основи сестринської справи».
Стенокардія
Стенокардія — захворювання, що характеризується нападами болю за грудниною, який минає і виникає після фізичних та емоційних перевантажень чи інших чинників, що призводять до підвищення метаболічних потреб міокарда. Біль при стенокардії стисного нападоподібного характеру виникає за певних умов — під час ходіння, після потрапляння з теплого приміщення на холод, локалізується за грудниною, віддає в ліве плече, ліву руку, ліву половину обличчя, шиї, минає через 1—2 хв після приймання нітрогліцерину.
Напад стенокардії вперше описав у 1772 р. англійський лікар У. Геберден у статті «SomeAccountofDisorderofBreast» («Деякий звіт про дихальні розлади»). Він назвав цей синдром «anginapectoris» («грудна жаба»), помилково вважаючи його наслідком розладу дихання, а не діяльності серця.
Клінічна картина. Біль стисного характеру, пекучий локалізується за грудниною, у лівій половині грудної клітки. Іррадіює в ліве плече, ліву лопатку, ліву руку, ліву половину шиї. Тривалість болю становить 2—5—10 (до 30) хв, зникає після вживання нітрогліцерину. Об’єктивно: хворий блідий, шкіра вкрита холодним потом, пульс слабкий, тахікардія. Зміни на ЕКГ: ішемічний зубець Т(високий, загострений), депресія сегмента ST(нижче від ізолінії).
Стабільна стенокардія напруження.Діагноз стабільної стенокардії напруження можна підтвердити тільки шляхом проведення велоергометри або черезстравохідної електрокардіостимуляції.
Велоергометрія.За добу до виконання проби хворому забороняють уживати нітрати, (J-адреноблокатори, антагоністи кальцію та серцеві глікозиди. Пробу проводять уранці через 1,5—2 год після сніданку у провітреному приміщенні за температури повітря 18—20 °С. Початкове навантаження — 25—30 Вт, яке надалі поетапно збільшують на 25—30 Вт з відпочинком між навантаженнями (3 хв — навантаження, 5 хв — відпочинок).
Критерієм ішемії може бути і підвищення (елевація) сегмента ST,особливо у поєднанні з гострокінцевим зубцем Т(спрямованим догори або донизу). Постійна депресія сегмента ST< 1 мм свідчить про фіксовану обструкцію вінцевої артерії атеросклеротичною бляшкою.
Протипоказаннями до велоергометри є гострий ІМ (менше ніж 30 днів від початку захворювання), нестабільна стенокардія, порушення мозкового кровообігу, тромбофлебіт, дихальна або серцева недостатність, стеноз аортального клапана, аневризма серця й аорти, виражена гіпертензія, тахікардія (більше ніж 100 за хвилину), аритмії, непритомності в анамнезі, гарячка.
Черезстравохідна електрична стимуляція серця (ЧСЕС)збільшує потребу міокарда в кисні на 75 %. Її використовують для підтвердження або заперечення діагнозу ІХС. Застосовують формулу «200 - вік». Провід-електрод уводять через носовий хід на глибину 40—45 см. Потім поступово підвищують частоту стимулювальних імпульсів на стінку стравоходу, починаючи з частоти 100 імпульсів за хвилину. Частоту ритму щохвилинно збільшують на 15 імпульсів за хвилину до появи даних на
ЕКГ, яку реєструють постійно, депресії сегмента ST(не менше ніж на 1 мм) не менше ніж у двох-трьох перших комплексах після припинення стимуляції. Максимальна частота стимуляції становить 150 імпульсів за хвилину впродовж 2 хв.
Якщо на ЕКГ на висоті навантаження віднаходять горизонтальну депресію сегмента STбільше ніж на 1 мм і/або з’являється напад стенокардії, пробу припиняють і вважають її позитивною.
Функціональні класи стенокардії напруження
ІФК — латентна стенокардія. Напад стенокардії виникає тільки в разі дуже сильного фізичного навантаження, що його хворий виконує швидко і тривало. Отже, це стенокардія високих навантажень. ЕКГ при цьому не змінюється. Порогове навантаження при велоергометри становить >125 Вт.
ФК стенокардії навантаження — легка стенокардія, виникає під час ходіння по рівній місцевості на відстань більше ніж 500 м або в разі піднімання сходами вище ніж на один поверх. Під час велоергометри порогове навантаження становить 75—100 Вт.
ФК — стенокардія середньої тяжкості. Хворий без нітрогліцерину не може пройти і 500 м або піднятися сходами на один поверх. Порогове навантаження становить 50 Вт і менше.
ФК — тяжка стенокардія, що виникає в разі мінімальних навантажень і навіть у спокої. Порогове навантаження не перевищує 25 Вт.
Коронарний синдром X, або хвороба дрібних вінцевих артерій.Діагноз підтверджують за допомогою холтерівського моніторування — цілодобової реєстрації ЕКГ.
Вазоспастична (варіантна, Прінцметала) стенокардія— типовий загруднинний біль, який з’являється в спокої. Часто буває кілька нападів, які повторюються в певні години доби. Після 1—2 атак біль здебільшого швидко вщухає, самопочуття пацієнта стає добрим, але це поліпшення тимчасове, бо біль з’являється знову, виникає страх смерті, панічний настрій. Напади повторюються, доки не закінчиться цикл. Такі цикли часто виникають уночі, у точно визначену годину. У період між нападами самопочуття хворого задовільне. Провокують вазоспастичну стенокардію куріння, безсоння, холодне вологе повітря.
Напад вазоспастичної стенокардії можна відтворити ергометриновою, холодовою і хлоретиловою пробами, гіпервентиляцією легенів. До них і вдається лікар під час розпізнавання цієї клінічної форми стенокардії.
