Отруєння хлорорганічними сполуками (пестицидами)

Етіологія. Хлорорганічні сполуки застосовують у сільському господарстві для боротьби зі шкідниками зернових, овочевих, польових культур і плодових дерев. їх застосовують у вигляді аерозолів, розчинів. Вони довго зберігаються у навколишньо­му середовищі. В організм людини проникають головним чином через органи дихан­ня, травний тракт, шкіру. Більшість виводиться з організму нирками, ацетон — через травний тракт і грудні залози (грудне молоко).

Прояви токсичного впливу хлорорганічних сполук залежать від шляху проникнення отрути. У разі потрапляння в організм через органи дихання це проявляється нежитем, почервонінням слизових оболонок очей і зіва, носовими кровотечами, кашлем.

Якщо така сполука потрапляє в організм через травний тракт, з’являються нудота, блювання, біль у животі, рідинні випорожнення. У разі потрапляння на шкіру вини­кають дерматит, екзема.

Клінічні прояви гострої інтоксикації з’являються одразу після потрапляння от­рути в організм людини. Спостерігають різку слабість у ногах, біль голови, запаморо­чення, нудоту, блювання, підвищення температури тіла до 39 °С, інколи загальмо- ваність, посіпування м’язів рук і ніг, тремор. Відтак приєднуються задишка, ціаноз, серцева недостатність, атаксія, напади клонічних і тонічних судом, розлади психіки, порушення зору. Інколи розвиваються астматичний бронхіт, трахеїт.

Хронічна інтоксикація хлорорганічними сполуками розвивається непомітно. Спочатку з’являються біль голови, запаморочення, безсоння, зниження апетиту, швидка втомлюваність, дратівливість, пізніше — тремтіння кінцівок, біль уздовж не­рвових стовбурів, емоційна лабільність, підвищена пітливість. Часто хворих турбу­ють сухий кашель, прискорене серцебиття, біль у ділянці серця. Можливий розвиток нейроциркуляторної дистонії за гіпотонічним типом. Межі серця розширені ліворуч, тони ослаблені.

Ускладнення. Хронічне отруєння супроводжується розвитком бронхіту, гастри­ту, гепатиту, порушенням функції нирок.

Додаткові методи обстеження і роль медичної сестри в їх проведенні

При гострій інтоксикації у периферичній крові виявляють лейкопенію, відносний лімфоцитоз, збільшену ШОЕ, у сечі — білок.

При хронічній інтоксикації свинцем у загальному аналізі крові — лейкоцитоз, збільшена ШОЕ, зниження концентрації гемоглобіну, зменшення кількості еритро­цитів.

У загальному аналізі сечі — білок,	еритроцити, циліндри.
Основні проблеми пацієнта
Наявні:	Потенційні:
♦ швидка втомлюваність;	❖ задишка;
❖ адинамія;	❖ напади клонічних і тонічних судом;
❖ зниження працездатності;	❖ порушення зору.
❖ погіршення апетиту;
❖ дратівливість;
❖ сухий кашель.
Планування медсестринських втручань
Основні проблеми пацієнта	Медсестринські втручання
Наявні
Швидка втомлюваність,	Провести бесіду з пацієнтом. Пояснити всі
адинамія, зниження працездатності,	його відчуття, переконати, що стан
погіршення апетиту	поліпшиться, якщо він дотримуватиметься режиму лікування, виконуватиме всі поради лікаря Спрямувати допомогу пацієнтові на змен­шення хворобливих відчуттів

Основні проблеми пацієнта	Медсестринські втручання
Сухий кашель	Виконувати всі призначення лікаря Застосовувати олійні інгаляції Навчити пацієнта проводити дихальну гімнастику і контролювати її виконання Забезпечувати часте провітрювання палати
Потенційні
Задишка	Навчити пацієнта правильному диханню Проводити оксигенотерапію (3 рази на добу) Застосовувати бронхолітичні препарати (за призначенням лікаря) Застосовувати протеолітичні препарати (за призначенням лікаря) Продовжувати дихальну гімнастику, посту­ральний дренаж

Лікування. У разі гострого отруєння хлорорганічними сполуками потерпілого евакуюють із забрудненого середовища. Негайно очищують шкіру, промивають сли­зові оболонки 2 % розчином натрію гідрокарбонату або ізотонічним розчином натрію хлориду. У разі нежитю і чхання у ніс закапують 2—3 % розчин ефедрину гідрохло- риду. При виснажливому кашлю хворому дають випити тепле молоко з 2 % розчином натрію гідрокарбонату (1/4 чайної ложки на одну склянку молока) або напій з луж­ною мінеральною водою (Поляна, Поляна Квасова, Лужанська). Усередину призна­чають кодеїн, лібексин, лазолван, бромгексин, налагоджують інгаляцію киснем.

Внутрішньовенно вводять 20 мл 40 % розчину глюкози і 500 мг аскорбінової кис­лоти, внутрішньом’язово — тіаміну хлорид, кокарбоксилазу, кальцію глюконат. Цим хворим протипоказані препарати морфіну.

Лікування хронічного отруєння хлорорганічними сполуками повинне бути симп­томатичним. Призначають харчування, збагачене ліпотропними речовинами (сир), солями кальцію і вітамінами. Призначають рибофлавін, ціанокобаламін, глюкозу з аскорбіновою і нікотиновою кислотами, біогенні стимулятори (алое, плазмол, ФіБС тощо), ліпотропні речовини.

Для запобігання алергійним проявам призначають антигістамінні препарати (ди­медрол, супрастин, фенкарол, тавегіл). Надалі рекомендують санаторно-курортне лікування (Ялта, Одеса, Любінь Великий, Немирів Львівської області).