- •Всв “Медицина”
- •01034, М. Київ, вул. Стрілецька, 28.
- •09117, М. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4.
- •Вчення про медсестринство у внутрішній медицині
- •Основні історичні етапи розвитку внутрішньої медицини
- •Принципи організації і методи надання лікувально-профілактичної допомоги пацієнтам
- •Поняття про хворобу, її етіологію, періоди, стадії, діагностику, клінічний т медсестринський діагноз, перебіг, прогноз, лікування, профілактику
- •Методи обстеження пацієнта медичною сестрою
- •Об’єктивні методи обстеження
- •Мал. 2. Пальпація лімфатичних вузлів: а — шийних; б — підщелепних; в — надключичних; г — пахвових; ґ— пахових
- •Правила особистої гігієни та безпеки медсестри, яка проводить обстеження пацієнта
- •Медичні працівники зобов’язані бути:
- •Лабораторні методи дослідження
- •Мал. 29. Дослідження шлункового соку
- •Мал. Зо. Дослідження дуоденального вмісту
- •Т Перкусія Пальпація. Естові завдання
- •Відповіді
- •Ведення пацієнтів із патологією органів дихання, професійними хворобами і отруєннями анатомофізіологічні особливості органів дихання
- •Основні клінічні симптоми хвороб органів дихання
- •Гострий бронхіт
- •Хронічний бронхіт
- •Основні проблеми пацієнта в стадії ремісії Наявні: Потенційні:
- •Бронхоектатична хвороба
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Емфізема легенів
- •Бронхіальна астма
- •Пневмонія
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Рак легенів
- •Пневмосклероз
- •Туберкульоз легенів
- •Основні проблеми пацієнта Наявні:
- •Плеврит
- •Тестові завдання
- •Відповіді
- •Професійні хвороби
- •Пневмоконіоз
- •Вібраційна хвороба
- •Основні клінічні ознаки
- •Основні проблеми пацієнта
- •Професійні інтоксикації
- •Отруєння свинцем
- •Основні проблеми пацієнта
- •Потенційні:
- •Наявні: Потенційні:
- •Отруєння фосфорорганічними сполуками
- •Отруєння хлорорганічними сполуками (пестицидами)
- •Отруєння ртутьорганічними сполуками
- •Отруєння сполуками миш’яку
- •Наявні: Потенційні:
- •Тестові завдання
- •Відповіді
- •Ведення пацієнтів із хворобами серцево-судинної системи анатомо-фізіологічні особливості серцево-судинної системи
- •Основні клінічні симптоми хвороб серцево-судинної системи
- •Ішемічна хвороба серця
- •Стенокардія
- •Провокаційна проба з гіпервентиляцією легенів. Проводять зранку натщесерце в положенні лежачи. Пацієнт глибоко дихає з частотою 30—40 дихальних рухів за
- •Інфаркт міокарда
- •Гостра судинна недостатність
- •Серцева недостатність
- •Артеріальна гіпертензія
- •Гіпертонічний криз
- •Атеросклероз
- •Кардіоміопатії
- •Дилятаційна кардіоміопатія
- •Рестриктивна кардіоміопатія
- •Легеневе серце
- •Класифікація легеневого серця (вооз, 1961)
- •За етіологією 2. За перебігом
- •За станом компенсації
- •Легенева недостатність (адаптовано згідно з наказом моз України № 499, 2003)
- •Набуті вади серця
- •Недостатність мітрального клапана
- •Мітральний стеноз
- •Аортальна недостатність
- •Аортальний стеноз
- •Септичний ендокардит
- •Додаткові методи діагностики
- •Міокардит неревматичного походження
- •Класифікація міокардиту (прийнята VI, VII Національним конгресом кардіологів України (2000, 2004)
- •Гострий: IV. Поширеність:
- •Міокардіофіброз VII. Серцева недостатність
- •Перикардит
- •Тестові завдання
- •Вимірювання at е. Визначення глюкози крові.
- •Відповіді
- •Ведення пацієнтів із ревматичними і системними хворобами сполучної тканини, алергійними захворюваннями дифузні захворювання сполучної тканини і хвороби суглобів
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Ревматична хвороба
- •Ревмокардит.
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Ревматоїдний артрит
- •Колагенози
- •Системний червоний вовчак
- •Мал. 34. Ураження шкіри при счв
- •Клініко-лабораторна характеристика ступенів активності запального процесу при счв
- •Системна склеродермія
- •Характер перебігу
- •Стадія розвитку
- •Ступінь активності
- •Клініко-морфологічна характеристика
- •Дерматоміозит
- •Додаткових критерії.
- •Системний васкуліт
- •Класифікація
- •Діагностичні критерії первинного системного васкуліту наведено в табл. 20.
- •Вузликовий періартеріїт
- •Вузликовий періартеріїт
- •Деформівний остеоартроз
- •Класифікація остеоартрозу (остеоартриту), адаптована за в.О. Насоновою, м.Г. Астапенко (1989), затверджена узгоджувальною комісією з класифікації ревматичних хвороб (2002)
- •Клінічні форми:
- •Переважна локалізація:
- •Рентгенологічна стадія (за Келгреном):
- •Реактивний синовіт:
- •Функціональна недостатність суглобів:
- •Тестові завдання
- •Відповіді
- •Імунні захворювання
- •Історія розвитку імунології
- •Розвиток імунології в Україні
- •Захист організму від патогенів
- •Основні поняття клінічної імунології
- •Клінічні синдроми дисфункції імунної системи
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Алергійні захворювання
- •Класифікація імунних реакцій Типи імунних реакцій (адаптовано за r. Coombs, p. Gell, 1968)
- •Полінози
- •Кропив’янка
- •Набряк Квінке
- •Медикаментозна алергія
- •Анафілактичний шок
- •Сироваткова хвороба
- •Основні проблеми пацієнта
- •Тестові завдання
- •Ведення пацієнтів із хворобами органів травлення анатомофізіологічні особливості травної системи
- •Основні клінічні симптоми хвороб органів травлення
- •Гострий гастрит
- •Основні проблеми пацієнта
- •Хронічний гастрит
- •Класифікація хронічного гастриту, адаптована за Сіднейською системою (1990) з модифікаціями (Хьюстон, 1994) та уточненнями (мкх-10)
- •Основні проблеми пацієнта
- •Наявні:
- •Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки (пептична виразка)
- •Класифікація виразкової хвороби (пептичної виразки) шлунка і дванадцятипалої кишки, адаптована згідно з рекомендаціями в.Г. Передерія зі співавторами (1997) та мкх-10
- •6. За перебігом:
- •1. За наявності Helicobacter pylori:
- •За локалізацією:
- •За розмірами виразкового дефекту:
- •Стадії:
- •Ускладнення:
- •Симптоматичні виразки:
- •Клінічні варіанти:
- •Мал. 44. Вигляд виразки шлунка через фіброгастроскоп
- •Мал. 45. Обсіменіння виразки Нр. Фіброгастроскопія Дослідження секреторної функції шлунка
- •Основні проблеми пацієнта
- •Потенційні:
- •Основні групи лікарських препаратів, що їх застосовують у лікуванні хворого з виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки
- •Лікування при гелікобактерних пептичних виразках шлунка і дванадцятипалої кишки
- •Рак шлунка
- •Екзогенні чинники Ендогенні чинники
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Роль медичної сестри в диспансерному спостеріганні
- •Хронічний ентерит
- •Класифікація хронічного ентериту, адаптована за Парфьоновим (1981), Григор’євим, Яковенко (1993), Фролькісом (1996)
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Хронічний коліт
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Класифікація нвк, адаптована за Івашкіним (2002)
- •Місцеві
- •Системні
- •Перебіг
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Хронічний панкреатит
- •Основні проблеми пацієнта
- •Обоє ’язкові: Факультативні:
- •Хронічний гепатит
- •Класифікація, адаптована: Лос-Анджелес (1994) з доповненнями V. Desmetзі співавторами (1995)
- •Ступені активності хронічного гепатиту (адаптовані за k.G. Knodellзі співавт., 1981, с.Д. Подимовою, 1998)
- •Цироз печінки
- •Мал. 52. Дрібновузловий цироз печінки
- •За морфологічною характеристикою
- •Мал. 53. Великовузловий цироз печінки
- •За активністю і швидкістю прогресування
- •За клінічними ознаками
- •Ступені тяжкості цирозу печінки (за критеріями Уайльда—Турко, 1964 у модифікації п’ю, 1973)
- •Мал. 54.Розчухи на шкірі у хворого на цироз печінки
- •Мал. 56. Асцит, набряклі підшкірні вени живота («голова медузи»), випнутий пупок при цирозі печінки (адаптовано за р. Хеггліним, 1965)
- •Мал. 57. «Судинні зірочки» у хворого на цироз печінки
- •Хронічний холецистит
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Жовчнокам’яна хвороба
- •Основні проблеми пацієнта
- •Потенційні:
- •Наявні: Потенційні:
- •Пухлини печінки
- •Дискінезія жовчного міхура
- •О Потенційні: ❖ можливе загострення процесу.
- •П Медсестринські втручання ланування медсестринських втручань
- •Тестові завдання
- •Основні клінічні симптоми захворювань нирок і сечовивідних шляхів
- •Дослідження сечі
- •Методи дослідження сечі
- •Гострий гломерулонефрит
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Хронічний гломерулонефрит
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Гострий пієлонефрит
- •Хронічний пієлонефрит
- •Основні проблеми пацієнта
- •Потенційні:
- •Хронічні хвороби нирок Сечокам’яна хвороба
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Г естози
- •Лікування еклампсії за Строгановим
- •Амілоїдоз нирок
- •Тестові завдання
- •Відповіді
- •Ведення пацієнтів із хворобами системи крові анатомо-фізіологічні особливості системи крові і органів кровотворення
- •Система крові складається з: центральних органів кровотворення:
- •Загальний аналіз крові у нормі
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Основні проблеми пацієнта
- •Основні проблеми пацієнта
- •Фолієводефіцитна анемія
- •Г емобластози
- •Лейкемія
- •Гостра лейкемія (лейкоз)
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Хронічна лейкемія
- •Хронічна лімфоїдна лейкемія
- •Основні проблеми пацієнта
- •Розгорнута і термінальна стадія захворювання
- •Хронічна мієлоїдна лейкемія
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Геморагічні захворювання
- •Порушенням функції зсідання крові (коагулопатп).
- •Тромбоцитопенія
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Геморагічний васкуліт
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •1 Роль медичної сестри у лікуванні пацієнтів див. Видання «Основи сестринської справи».
Основні проблеми пацієнта
Наявні:
порушення сну;
слабість, млявість;
Потенційні:
свинцевий менінгіт;
атрофія м’язів, порушення функцій кистей;
Наявні: Потенційні:
біль у животі; ❖ артеріальна гіпертензія;
блювання; ❖ порушення серцевого ритму і провідності.
біль у ділянці серця.
Планування медсестринських втручань
Основні проблеми пацієнта |
Медсестринські втручання |
Біль у животі |
На ділянку шлунка покласти теплу грілку, дати спазмолітики (но-шпу, беластезин та ін.) Провести бесіду про необхідність дотримання дієтичного харчування |
Блювання |
Повідомити лікаря (якщо пацієнт у стаціонарі) Посадовити пацієнта (якщо він у стані притомності) Забезпечити посудом для збирання блювотних мас Надягнути пацієнтові фартух Підтримати голову пацієнта, поклавши долоню йому на лоб Спостерігати за кількістю, кольором блювотних мас Після блювання дати пацієнтові води прополоскати ротову порожнину Допомогти вимити лице і руки Для припинення блювання дати м’ятні краплі, підкислену лимонною кислотою воду Створити пацієнтові комфортні умови Спробувати заспокоїти пацієнта Давати пояснення з приводу його стану за будь-яких обставин Показати блювотні маси лікареві За потреби зібрати блювотні маси в банку (ємністю 250 мл), закрити кришкою, написати направлення і відправити матеріал у лабораторію (за призначенням лікаря) Вимити руки з милом, витерти рушником |
Лікування. Насамперед припинити контакт зі свинцем (перевести пацієнта на іншу роботу), а також провести заходи, спрямовані на мобілізацію свинцю з депо і виведення його з організму. Сприяють активному виведенню свинцю тетацин-кальцій у формі таблеток або 10 % розчину по 20 мл для внутрішньовенного введення. Найефективнішим препаратом, який швидко усуває напад свинцевої кольки, є пентацин, його вводять внутрішньовенно повільно по 20 мл. Широко застосовують D-пеніци-
ламін. Лікування поєднують з вітамінотерапією, транквілізаторами. З фізіотерапевтичних процедур рекомендують хвойні ванни, чотирикамерні ванни із сіркою, масаж.
Хворим зі свинцевою інтоксикацією рекомендують курортне лікування із застосуванням сірководневих ванн (Любінь Великий, Немирів Львівської області).
Профілактика. Проводять механізацію і герметизацію виробничого процесу, раціонально обладнують вентиляцію й очищують забруднене випарами і пилом свинцю повітря перед викидом його в атмосферу.
Працівники, які працюють в умовах можливого контакту зі свинцем і його сполуками, 1 раз на рік повинні проходити медичні огляди. Для профілактики їм рекомендують споживати пектини, які містяться в плодах і коренеплодах (яблука тощо), щоденно приймати вітамін С протягом 1 міс. не рідше ніж 2 рази на рік.
Отруєння фосфорорганічними сполуками
Етіологія. Фосфорорганічні сполуки використовують для боротьби зі шкідниками бавовнику, плодових дерев, зернових і декоративних культур, деякі з них — для знищення мух, комарів. Найчастіше застосовують байтекс, бутифос, карбофос, хлорофос. В організм людини ці сполуки потрапляють головним чином через органи дихання, травний тракт і шкіру. Вони здатні також проникати в організм через не- ушкоджену шкіру, не спричинюючи місцевих змін.
Фосфорорганічні сполуки пригнічують активність ферментів, які належать до ес- тераз, зокрема до холінестерази. Як наслідок, у крові і тканинах накопичується ацетилхолін, який зумовлює порушення передачі нервового збудження до клітини робочого органа.
Клінічна картина. Ранніми проявами отруєння є неспокій, слино- і сльозотеча, нудота, блювання, біль у животі, пронос, порушення зору. Під час огляду хворого відзначають збудження, посмикування м’язів або адинамію. Мовлення утруднене, зіниці звужені. Спостерігають фібриляцію м’язів язика і повік, нерегулярні поштов- хоподібні рухи очних яблук, тахікардію й артеріальну гіпертензію. Часто наростають явища серцевої недостатності.
Клінічна картина отруєння фосфорорганічними сполуками залежить від шляхів надходження отрути в організм. Якщо це відбувається через травний тракт, переважають нудота, блювання, кишкові розлади; у разі проникнення її крізь шкіру — місцеве посмикування м’язів.
Усі клінічні симптоми отруєння поділяють на мускариноподібні (нудота, блювання, спазм у животі, слинотеча, пронос, порушення дихання, стиснення в грудях, брадикардія, звуження зіниць, потовиділення), що їх вдається усунути за допомогою атропіну сульфату, нікотиноподібні (посмикування м’язів ока, інших м’язів обличчя, язика, а іноді м’язів усього тіла), і центральні (психічні розлади, порушення мовлення, атаксія, дезорієнтація, тремтіння, клонічні й тонічні судоми, на які не впливає атропіну сульфат).
Якщо в організм потрапляють великі дози отрути, до цих симптомів приєднуються різкий озноб, підвищення температури тіла до 40 °С, виражена слабість, депресія, біль голови, безсоння або сонливість, двоїння в очах, сплутаність думок, порушення ходи.
Під час об’єктивного дослідження визначають блідість шкіри, звуження зіниць, брадикардію, вологі хрипи в легенях, збільшення печінки, різку астенізацію. Спостерігають також виражені вегетативні розлади: профузне потіння, почастішання дихання, астматичні напади. Розрізняють 3 стадії тяжкого перебігу отруєння фосфорорганічними сполуками: збудження, судоми і паралічі.
Ускладнення. У тяжких випадках —- токсична енцефалопатія і, як наслідок, біль голови, запаморочення, зниження пам’яті, інтелекту, порушення сну (безсоння або жахливі сновидіння), паралічі.
Основні проблеми пацієнта
Наявні: Потенційні:
неспокій; ❖ астматичні напади;
слино- і сльозотеча; ❖ судоми;
нудота; ❖ паралічі.
блювання;
біль у животі;
пронос;
порушення зору.
Планування медсестринських втручань
Основні проблеми пацієнта |
Медсестринські втручання |
Наявні |
|
Слино- і сльозотеча |
Заспокоїти хворого Повідомити лікаря і проводити заходи, спрямовані на ліквідацію симптомів мускариноподібної дії, (відповідно до призначень лікаря):
Промити очі 1—2 % розчином натрію гідрокарбонату і закапати 0,1 % розчином атропіну сульфату |
Нудота, блювання |
Заспокоїти пацієнта, пояснити причини цих явищ, запевнити, що це швидко минеться Для зменшення відчуття нудоти дати кілька м’ятних крапель, ковток холодної лужної води Під час блювання — допомога і догляд відповідно до дій під час блювання |
Порушення зору |
Заспокоїти пацієнта, пояснити причини цих явищ, запевнити, що це швидко минеться Повідомити лікаря і проводити заходи відповідно до його призначень |
Основні проблеми пацієнта |
Медсестринські втручання |
Потенційні |
|
Судоми |
Запобігти падінню і травмуванню хворого Перевернути хворого на спину, вкласти на ліжко, якщо той ненароком упав Звільнити від стисного одягу Під голову покласти подушку або підтримувати її руками Для запобігання прикушуванню язика між корінними зубами покласти шпатель, загорнений у марлю, або край рушника, складений у кілька разів (у валик) Зубні протези спробувати вийняти, щоб хворий їх не вдихнув Голову повернути на бік, щоб слина не затікала в дихальні шляхи Дії медсестри повинні бути швидкими і спокійними, без метушні |
Лікування. У разі отруєння фосфорорганічними сполуками потерпілого евакуюють із забрудненої зони. Швидко обмити шкіру водою з милом, обробити її 2 % розчином натрію гідрокарбонату або 5—10 % розчином аміаку. Якщо отрута потрапила в очі, їх необхідно промити водою і закапати 30 % розчином сульфацил-натрію (альбуцид).
Антидотом цього отруєння є атропіну сульфат; 0,1 % розчин атропіну сульфату слід уводити підшкірно по 0,3—0,5 мл 3—4 рази на добу.
Ефективним є введення 15 % розчину дипіроксиму по 1 мл підшкірно з 2—3 мл
1 % розчину атропіну сульфату.
Одночасно проводять симптоматичну терапію.
