Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:

• біль у поперековій ділянці; ❖ страх хронізації хвороби.

• набряки;

• зміна кольору сечі (гематурія).

Планування медсестринських втручань

Основні проблеми пацієнта	Медсестринські втручання
Наявні
Біль у поперековій ділянці	Забезпечити пацієнтові комфортні умови у ліжку (комфортна, суха, тепла постіль) Проконтролювати вживання лікарських препа­ратів, призначених лікарем Допомогти пацієнтові дотримуватися особистої гігієни
Набряки	Підтримати пацієнта психологічно, пояснити, що ці явища тимчасові Проконтролювати вживання лікарських препа­ратів, призначених лікарем Контроль за добовим діурезом і водним балансом Пояснити важливість дотримання дієти № 7а
Потенційні
Страх хронізації хвороби	Переконати хворого, що, дотримуючись порад лікаря і медичної сестри, йому можна не боятися хронізації хвороби Пояснити пацієнтові, що він має своєчасно прохо­дити профілактичні огляди

У разі тяжкого перебігу ГГН може ускладнитися еклампсією, гострою недос­татністю кровообігу і ГНН.

У разі сприятливого перебігу ГГН одужання настає в перші 2—3 міс. У разі трива­лого перебігу (більше аніж 3—4 міс.) хворі одужують у 2—3 рази рідше, особливо при стійкому гіпертензивному і нефротичному синдромі.

Профілактика ГГН охоплює лікування при гострих і хронічних вогнищах інфекції (каріозні зуби, хронічний тонзиліт, гайморит). Хворим слід уникати фізичних пере­вантажень, переохолоджень, перебування у вологих приміщеннях. Протягом 3 років після перенесеного ГГН жінкам не рекомендують вагітніти. Методами профілактики є загартовування організму, здоровий спосіб життя, відмова від шкідливих звичок.

Хронічний гломерулонефрит

Хронічний гломерулонефрит (ХГН) характеризується тривалим перебігом, по­ліморфізмом клінічних проявів та поступовим утягненням у патологічний процес усіх структурних елементів нирки при невпинно прогресивному перебігу з перехо­дом у хронічну ниркову недостатність.

Етіологія. ХГН часто є наслідком невилікованого або своєчасно не діагностова­ного ГГН. Причиною ХГН є:

• стрептококова та інші види інфекції;

• повторні переохолодження;

• особлива дія вологого холоду;

• несприятливі умови праці й побуту;

• зловживання алкоголем.

Класифікація

Варіанти ХГН:

• із сечовим синдромом;

• із нефротичним синдромом.

Стадії ХГН:

• догіпертензивна;

• гіпертензивна.

Типи:

• швидкопрогресивний — термінальна ниркова недостатність виникає через

5. 8 міс. від початку захворювання;

• прискорено прогресивний — призводить до термінальної ниркової недостат­ності через 2—5 років;

• повільно прогресивний — призводить до термінальної ниркової недостатності не швидше аніж через 10 років від початку захворювання.

Клінічна картина. Симптоми захворювання та їх вираженість залежать від його клінічної форми, перебігу і функції нирок. Швидкий перебіг ХГН завжди призводить до ХНН. У разі загострення захворювання клінічна картина ХГН нагадує клінічну картину ГГН: з’являються набряки, гіпертензія (якщо у фазі ремісії їх не було), на­ростає сечовий синдром. У решти випадків загострення характеризується лише на­ростанням протеїнурії, гематурії і циліндрурії.

Нефротичний варіант перебігу ХГН.Найхарактернішими ознаками нефротично- го синдрому є масивна протеїнурія (понад — 3—5 г на добу), гіпо-, диспротеїнемія, гіперліпідемія (гіперхолестеринемія) і набряки. Із цих симптомів найбільше клінічне значення має протеїнурія, оскільки набряків може не бути або вони маловиражені, особливо у пацієнтів, яких лікували глюкокортикоїдами. Протеїнурія перевищує 3,0 г/л, часом досягаючи 90 г/л і більше. Добова втрата білка із сечею становить від 5 до 60 г на добу і більше.

ATпідвищується зазвичай при появі симптомів ХНН.

На ЕКГ — зниження вольтажу, ознаки дистрофії міокарда.

З боку периферичної крові — збільшення ШОЕ до ЗО—60 мм/год, незначна анемія.

Уміст креатиніну, сечовини до формування ХНН не підвищується.

При гіпертензивній стадії ХГН провідним клінічним симптомом є підвищення AT, який підвищується поступово, стаючи все вищим і стійкішим. Хворі скаржаться на біль голови, запаморочення, погіршення зору, біль у ділянці серця типу стено­кардії.

Швидкопрогресивний гломерулонефрит.Розвиток хвороби гострий, розвивається нефротичний синдром із високою злоякісною гіпертензією. У хворого наростають ниркова недостатність, розлади гемокоагуляції, геморагічний діатез.