Тестові завдання

1. Пацієнт скаржиться на біль у ділянці надчерев’я, який виникає через 15—ЗО хв після вживання їжі, зменшується після блювання. Для якого захворю­вання характерний такий больовий синдром?

1. Виразкової хвороби шлунка

2. Хронічного гепатиту

3. Жовчнокам’яної хвороби

4. Дискінезії жовчовивідних шляхів

5. Виразкової хвороби дванадцятипалої кишки.

2. Яку контрастну речовину використовують для рентгенологічного дослід­ження шлунка?

1. Біліграфін D. Холевід

2. Розчин калію йодиду Е. Іопагност.

3. Барієву суміш

3. Пацієнт скаржиться на погіршення апетиту, нудоту, блювання щойно вжи­тою їжею, відчуття тяжкості, розпирання і біль у ділянці надчерев’я. Цей стан пов’язує із спожитою напередодні гострою їжею. Для якого захворювання ха­рактерні такі явища?

1. Раку шлунка D. Хронічного панкреатиту

2. Виразкової хвороби Е. Цирозу печінки.

3. Гострого гастриту

4. Пацієнта госпіталізовано в гастроентерологічне відділення зі скаргами на біль у правому підребер’ї, що виникає після вживання жирної їжі, іррадіює в праве плече, гіркоту в роті, періодичне блювання з домішкою жовчі. Під час пальпації живота визначають болючість у проекції жовчного міхура. Ці симпто­ми характерні для:

1. Холециститу D. Панкреатиту

2. Гастриту Е. Гепатиту.

3. Коліту

5. У пацієнта з виразковою хворобою шлунка раптом виник інтенсивний біль у ділянці надчерев’я. Якою буде тактика палатної медичної сестри в цій ситуа­ції?

1. Терміново викликати лікаря

2. Увести 2 мл 50 % розчину анальгіну

3. Покласти міхур з льодом на ділянку живота

4. Промити шлунок

5. Дати випити 0,5 % розчин новокаїну.

6. У пацієнта після фізичного перевантаження виник напад болю в правому підребер’ї, який іррадіює в праве плече, нудота, блювання (яке не принесло по-

легшення), здуття живота. Язик сухий, обкладений. Шкіра і склери жовтяничні. Для якого захворювання характерні такі явища?

1. Гострого апендициту D. Гострого панкреатиту

2. Шлункової кровотечі Е. Жовчної кольки.

3. Сечокам’яної хвороби

7. Пацієнт скаржиться на загальну слабість, запаморочення, шум у вухах, за­дишку, прискорене серцебиття, блювання кавовою гущею, випорожнення дьог- теподібного характеру. В амнезі — виразкова хвороба шлунка. Яке ускладнення у пацієнта?

1. Перентрація виразки D. Жовчна колька

2. Перформація виразки Е. Легенева кровотеча.

3. Шлункова кровотеча

8. Що є найімовірнішою причиною виразкової хвороби?

1. Спадковість D. Астенічна будова тіла

2. Helicobacterpylori Е. Зловживання алкоголем.

3. Порушення харчування

9. Який симптом є найтиповішим для виразкової хвороби дванадцятипалої кишки?

1. Біль натще і через 1,5—3 год після їди

2. Відрижка повітрям, їжею, зригування

3. Нудота

4. Блювання

5. Закрепи.

10. До ускладнень виразкової хвороби належать:

1. Перформація

2. Кровотеча з розширених вен стравоходу

3. Закрепи

4. Печінкова колька

5. Ентероколіт.

11. Яку дієту призначають пацієнтам із хронічним гепатитом?

1. №7 D. №15

2. № 10 Е. № 5.

3. № 1

12. У хворого підозрюють виразкову хворобу шлунка. Який з інструменталь­них методів обстеження буде найінформативнішим?

1. Фракційне зондування D. УЗД

2. Фіброезофагогастродуоденоскопія Е. Колоноскопія.

3. Іригоскопія

13. Хворий звернувся до лікаря зі скаргами на слабість, знижений апетит, свербіж шкіри, біль у правому підребер’ї. В анамнезі — вірусний гепатит В.

Об’єктивно: іктеричність шкіри і слизових оболонок, печінка на 5 см нижче реб­рової дуги, край її гладенький, болючий. Яке захворювання можна запідозрити?

1. Хронічний панкреатит D. Хронічний гепатит

2. Хронічний холецистит Е. Пілоростеноз.

3. Хронічний гастрит

14. Найінформативніший метод обстеження при підозрі на рак шлунка:

1. Дуоденальне зондування D. Шлункове зондування

2. Рентгеноскопія шлунка Е. Фіброгастроскопія з біопсією.

3. Ph-метрія

15. Хворий скаржиться на свербіж шкіри, кровоточивість, жовтяницю, збіль­шення живота. Під час обстеження виявлено: судинні зірочки на шкірі, еритему долонь, ксантоми, асцит, у крові білірубінемія, збільшення ліпідів. Для якого за­хворювання характерні такі ознаки?

1. Цирозу печінки D. Виразкової хвороби

2. Панкреатиту Е. Жовчнокам’яної хвороби.

3. Хронічного гепатиту

16. Пацієнт лікується в гастроентерологічному відділенні з приводу неспе­цифічного виразкового коліту. Який із діагностичних методів є найінформа- тивнішим для підтвердження діагнозу?

1. Ректороманоскопія D. Іригоскопія.

2. Рентгенографія шлунка Е.

3. Фіброколоноскопія

17. У хворого хронічний гастрит із секреторною недостатністю. Яка по­тенційна хвороба у пацієнта?

1. Рак шлунка D. Холецистит

2. Виразка шлунка Е. Панкреатит.

3. Виразка дванадцятипалої кишки

18. Пацієнтку госпіталізовано зі скаргами на ріжучий, нестерпний біль у пра­вому підребер’ї з іррадіацією в праву половину грудної клітки, нудоту, повторне блювання, підвищену температуру тіла, здуття живота. Яка з проблем пацієнт­ки є пріоритетною і потребує негайного розв’язання?

1. Гарячка D. Біль

2. Нудота Е. Метеоризм.

3. Блюванння

19. У пацієнта, який лікується в гастроентерологічному відділенні з приводу виразкової хвороби шлунка, виник гострий кинджальний біль у ділянці надче­рев’я. Якими мають бути дії медичної сестри?

1. Заспокоїти пацієнта, викликати лікаря

2. Увести знеболювальні засоби, викликати лікаря

3. Зробити промивання шлунка, викликати лікаря

4. Поставити сифонну клізму, викликати лікаря

5. Покласти грілку на ділянку надчерев’я, викликати лікаря.

20. Пацієнта госпіталізовано в гастроентерологічне відділення зі скаргами на біль оперізувального характеру, блювання без попередньої нудоти, яке не при­носить полегшення, відчуття тяжкості, розпирання в ділянці надчерев’я, метео­ризм, переважно проноси, погіршення апетиту. Для якого захворювання харак­терні ці ознаки?

1. Холециститу D. Виразкової хвороби

2. Панкреатиту Е. Раку шлунка.

3. Гастриту

Відповіді

1.	— А	11.	— Е
2.	— С	12.	— В
3.	— С	13.	— D
4.	— А	14.	— Е
5.	— А	15.	— А
6.	— Е	16.	— С
7.	— С	17.	— А
8.	— В	18.	— D
9.	— А	19.	— А
10.	— А	20.	— В

ВЕДЕННЯ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХВОРОБАМИ НИРОК І СЕЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ

АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НИРОК І СЕЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ

Н

Мал. 60. Будова нирки: а — загальний вигляд; б — поздовжній розріз; 1 — кіркова речовина; 2 — мозкова речовина; З — ниркові ворота; 4 — ниркова миска; 5 — ниркові чашечки; 6 — сечовід

ирки — парний орган своєрідної бо- боподібної форми. Розрізняють верхній і нижній полюси, медіальний і латераль­ний краї, передню і задню поверхні нирки (мал. 60). На середині медіального краю розташовані ниркові ворота, в які входять ниркова артерія, нерви і з яких виходять ниркова вена і лімфатична протока. Тут же розташована і ниркова миска.

Маса кожної нирки дорослої людини в середньому становить 150—160 г. Основ­ною структурно-функціональною одини­цею нирки є нефрон (мал. 61). У нирках до­рослої людини в нормі налічується 2,0—

5. м

   

   Мал. 61. Будова нефрона:

   1 — клубочок; 2 — проксимальний відділ канальця; 3 — дистальний відділ канальця; 4 — петля Генле

   лн нефронів. Кожен нефрон скла­дається із судинного клубочка, капсули і ниркового канальця. Початкова частина нефрона складається з клубочка і капсули, що вкриває його (капсула Шумлянського—Боумена). Клубочком є судинний просвіт, який містить близько 50 ка­пілярних петель, що починаються від приносної (аферентної) артеріоли і збираються у виносну (еферентну) артеріолу. Капіляри клубочків вкриті ендотелієм із порами, крізь які відбувається ультрафільтрація сечі. У капілярах клубочків є ба­зальна мембрана. Спеціалізовані клітини внут­рішнього листка капсули нефрона, що їх назива­ють подоцитами, беруть участь у фільтрації крові.

Отже, подоцити разом з ендотеліем і базальною мембраною утворюють фільтраційний бар’єр.

Канальцеву частину нефрона поділяють на головний проксимальний відділ, петлю Генле, дистальний відділ, збірні ниркові трубочки.

Клітини канальців головного відділу забезпечу­ють реабсорбцію білка, води, глюкози, вітамінів, електролітів, амінокислот. Петля Генле присто­сована до пасивної резорбції.

Нирки мають власну ендокринну систему, до якої належать калікреїн-кінінова система, а також нейроендокринні клітини APUD-системи.

Через нирки, маса яких становить менше аніж 1/200 маси тіла, за хвилину прохо­дить 1/4 об’єму крові (до 1 л за хвилину або близько 1500 л за добу). Отже, кровопос­тачання нирок порівняно з іншими органами найбільш інтенсивне, власне високий нирковий тиск забезпечує процеси фільтрації.

Кінцевим результатом діяльності нирок є сеча — складна біологічна рідина. До її складу входить понад 150 хімічних речовин органічного і неорганічного походження. В організмі дорослої здорової людини протягом доби утворюється 1,0—1,5 л сечі (у чо­ловіків на 300—400 мл більше, аніж у жінок). Кількість сечі, що виводиться, залежить від кількості випитої рідини. Виділення сечі менше 500 мл і більше 2000 мл на добу слід розцінювати як патологічне явище. У нормі вдень сечі утворюється більше (приблизно 75—80 %), аніж вночі. При деяких патологічних станах можливо повне або майже повне (до 200—300 мл на добу) припинення виділення сечі (анурія) або значне зменшення (700—400 мл) сечовиділення (олігурія); іноді її кількість різко збільшується (поліурія). За добу з організму здорової людини із сечею виводиться 20—35 г сечовини, 0,5—1,4 г сечової кислоти, 1—2 г креатиніну, від 10 до 80—100 мг білка, 8—18 г натрію хлориду, до 5 г натрію, до 3 г калію, 100—300 мг кальцію, 60—120 мг магнію.