Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:

• біль у правому підребер’ї, гіркий ❖ страх перед повторним загострен- присмак у роті; ням хвороби.

• нудота, блювання;

• п

  353

  ідвищення температури тіла.

Планування медсестринських втручань

Основні проблеми пацієнта	Медсестринські втручання
Наявні
Біль у правому підребер’ї	Хворого потрібно заспокоїти, укласти в ліжко Визначити симптоми Кера, Трекова—Ортнера; якщо вони позитивні, це підтверджує діагноз хронічного холециститу в стадії загострення Викликати лікаря і під його наглядом увести спазмолітики (но-шпу, папаверин, атропіну сульфат) Якщо є впевненість у відсутності симптомів перитоніту, покласти теплу грілку на ділянку правого підребер’я

12. 10-619

Основні проблеми пацієнта	Медсестринські втручання
Гіркий присмак у роті, нудота, блювання	Рекомендувати дієту № 5 за Певзнером; показана переважно молочно-рослинна їжа За появи нудоти і блювання дати гарячий чай, призначити валідол, церукал, вживати заходів відповідно до таких під час блювання
Підвищення температури тіла	Пояснити пацієнтові, що температура тіла нор­малізується як тільки зменшиться запальний процес Рекомендувати багато теплого питва
Потенційні
Страх перед повторним загостренням хвороби	У доступній формі пояснити пацієнтові про чин­ники, які спричинюють загострення процесу Порекомендувати дотримуватися порад лікаря, дієти, повністю відмовитися від алкоголю, куріння, уникати надмірних фізичних і психічних навантажень

Лікування при хронічному холециститі охоплює:

• лікувальний режим;

• лікувальне харчування;

• усунення больового синдрому в період загострення;

• раціональне застосування жовчогінних засобів;

• дезінтоксикаційну терапію в період загострення;

• нормалізацію функції вегетативної нервової системи;

• імуномодулювальну терапію;

• фізіотерапевтичне лікування;

• лікування мінеральними водами;

• санаторно-курортне лікування.

Лікувальний режим.У період загострення хвороби пацієнта госпіталізують у спе­ціалізоване гастроентерологічне або загальнотерапевтичне відділення, якщо є силь­ний больовий синдром, ознаки механічної жовтяниці або деструктивного холецисти­ту — у хірургічне відділення. У період загострення рекомендують постільний режим, але не суворий, упродовж 7—10 днів.

Лікувальне харчування.У перші 1—2 дні фази загострення призначають пити тільки теплу воду, відвар шипшини, мінеральну воду типу поляна або поляна купель невеликими порціями до 3—6 склянок на день. Надалі дають протерту їжу: каші (вівсяна, рисова), киселі, желе, нежирний сир, відварену рибу, змелене відварене м’я­со, білі сухарі. їжу вживають 5—6 разів на день. Добрий ефект дають розвантажу­вальні дні:

• сирно-кефірний (900 г кефіру на 6 уживань, 300 г домашнього сиру на 3 вжи­вання, 50—100 г цукру);

• фруктовий (1,5—2 кг зрілих яблук на 6 уживань, особливо у разі схильності до гнильних процесів у кишках);

• рисово-компотний (1,5 л компоту з 1,5 кг свіжих фруктів на 6 уживань і рисова каша, зварена на воді з 50 г рису; кашу ділять на 2 вживання).

Після усунення загострення хронічного холециститу призначають дієту № 5. Хар­чування має бути частим — 5—6 разів на добу, що сприяє ліпшому відтоку жовчі. Ре­комендують супи (молочні, фруктові, овочеві), нежирні сорти м’яса (кролятина, ку­рятина, телятина, індичатина) і риби (хек, окунь, судак, лящ) у відвареному вигляді або приготовані на парі; вимочений оселедець, 1—2 яєць на день, білкові омлети

2. 3 рази на день.

Для усунення больового синдрому в період загостренняпризначають М-холіно- літики: 1 мл 0,1 % розчину атропіну сульфату або 1 мл 0,2 % розчину платифіліну гідротартрату чи 1 мл 0,1 % розчину хлорозилу підшкірно або внутрішньом’язово (останній удвічі ефективніший за атропіну сульфат і метацин).

Ефективні також міотропні спазмолітики — 2 мл 2 % розчину папаверину гідро- хлориду або 2 мл 0,25 % розчину фенікаберану внутрішньом’язово. Для цього мож­на застосувати анальгін — 2 мл 50 % розчину внутрішньовенно або внутрішньо­м’язово.

У разі стійкого болю внутрішньовенно краплинно вводять 2—4 мл 0,25 % розчину дроперидолу у 200 мл 0,9 % ізотонічного розчину натрію хлориду.

При болю в ділянці правого підребер’я, зумовленого застоєм жовчі в жовчному міхурі (гіпотонічна дискінезія), показані сліпі зондування — тюбажі, коли хворий уранці натщесерце вживає всередину 20—25 г ксиліту або сорбіту в 100—150 мл теп­лої води, після чого вкладається на правий бік з теплою грілкою. Процедуру можна повторяти 2 рази на тиждень; курс лікування — 6—8 процедур. Замість ксиліту чи сорбіту можна використати 2 столові ложки оливкової або соняшникової олії.

Дуоденальні тюбажі протипоказані при калькульозному холециститі або в разі підозри на наявність каменя в жовчовивідних шляхах.

Антибактеріальну терапію призначають у разі підозри на бактеріальну природу захворювання. Результати клінічних і лабораторних досліджень підтверджують ак­тивність запального процесу в жовчному міхурі.

Вибір антибактеріального препарату визначається:

• видом збудника, якого виявлено в жовчі, і чутливістю його до антибактеріаль­ного препарату;

• результатами лікування антибактеріальними препаратами при попередніх за­гостреннях хронічного холециститу;

• здатністю антибактеріальних препаратів проникати в жовч;

• ступенем руйнування препарату в печінці та його гепатотоксичністю.

При гострому холециститі призначають еритроміцин, ампіцилін, бісептол, фура- золідон тощо. Для усунення больового синдрому парентерально вводять спазмо­літики: папаверин (2 мл 2 % розчину), но-шпу (2 мл 2 % розчину), галідор (2 мл 2,5 % розчину), церукал (по 1—2 мл), атропін (1 мл 0,1 % розчину), платифілін (2 мл 0,2 % розчину), еуфілін (5 мл 2,4 % розчину). При вираженому больовому синдромі до

спазмолітиків додають анальгетики: анальгін (2 мл 50 % розчину), баралгін (5 мл), триган (2 мл), промедол (1 мл 2 % розчину), фентаніл (1 мл), дроперидол (2—4 мл). Одночасно призначають димедрол, супрастин, реланіум парентерально.

У лікуванні хронічного некалькульозного холециститу застосовують жовчогінні засоби: холеретики (стимулюють утворення жовчі — алохол, дехолін, холензим, оксафенамід, фламін, холагон, кукурудзяні стовпчики з приймочками тощо), хо- лекінетики (стимулюють виділення жовчі — сорбіт, ксиліт, холосас, карловарська сіль, обліпихова олія тощо). Слід пам’ятати, що більшість жовчогінних препаратів справляють комбіновану дію (холестил, ровахол, циквалон тощо). Під час затихання загострення на ділянку правого підребер’я прикладають грілку, гарячі компреси з відвару вівса, льону, аплікації парафіну, озокериту, пелоїду, призначають УВЧ, діа­термію, електрофорез новокаїну тощо. У фазі ремісії хворому на хронічний некаль- кульозний холецистит особливо корисні регулярні заняття ЛФК, санаторно-курорт- не лікування (Моршин, Трускавець, Миргород, Одеса—Куяльник, Товтри, курорти Закарпаття).

Прогноз при хронічному холециститі сприятливий.

Профілактика. Раціональне харчування, заняття фізичною культурою, запо­бігання й лікування кишкового дисбактеріозу, розладів травлення, глистяних і пара­зитарних інвазій, невротичних і обмінних розладів, усунення вогнищ інфекцій.