- •Всв “Медицина”
- •01034, М. Київ, вул. Стрілецька, 28.
- •09117, М. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4.
- •Вчення про медсестринство у внутрішній медицині
- •Основні історичні етапи розвитку внутрішньої медицини
- •Принципи організації і методи надання лікувально-профілактичної допомоги пацієнтам
- •Поняття про хворобу, її етіологію, періоди, стадії, діагностику, клінічний т медсестринський діагноз, перебіг, прогноз, лікування, профілактику
- •Методи обстеження пацієнта медичною сестрою
- •Об’єктивні методи обстеження
- •Мал. 2. Пальпація лімфатичних вузлів: а — шийних; б — підщелепних; в — надключичних; г — пахвових; ґ— пахових
- •Правила особистої гігієни та безпеки медсестри, яка проводить обстеження пацієнта
- •Медичні працівники зобов’язані бути:
- •Лабораторні методи дослідження
- •Мал. 29. Дослідження шлункового соку
- •Мал. Зо. Дослідження дуоденального вмісту
- •Т Перкусія Пальпація. Естові завдання
- •Відповіді
- •Ведення пацієнтів із патологією органів дихання, професійними хворобами і отруєннями анатомофізіологічні особливості органів дихання
- •Основні клінічні симптоми хвороб органів дихання
- •Гострий бронхіт
- •Хронічний бронхіт
- •Основні проблеми пацієнта в стадії ремісії Наявні: Потенційні:
- •Бронхоектатична хвороба
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Емфізема легенів
- •Бронхіальна астма
- •Пневмонія
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Рак легенів
- •Пневмосклероз
- •Туберкульоз легенів
- •Основні проблеми пацієнта Наявні:
- •Плеврит
- •Тестові завдання
- •Відповіді
- •Професійні хвороби
- •Пневмоконіоз
- •Вібраційна хвороба
- •Основні клінічні ознаки
- •Основні проблеми пацієнта
- •Професійні інтоксикації
- •Отруєння свинцем
- •Основні проблеми пацієнта
- •Потенційні:
- •Наявні: Потенційні:
- •Отруєння фосфорорганічними сполуками
- •Отруєння хлорорганічними сполуками (пестицидами)
- •Отруєння ртутьорганічними сполуками
- •Отруєння сполуками миш’яку
- •Наявні: Потенційні:
- •Тестові завдання
- •Відповіді
- •Ведення пацієнтів із хворобами серцево-судинної системи анатомо-фізіологічні особливості серцево-судинної системи
- •Основні клінічні симптоми хвороб серцево-судинної системи
- •Ішемічна хвороба серця
- •Стенокардія
- •Провокаційна проба з гіпервентиляцією легенів. Проводять зранку натщесерце в положенні лежачи. Пацієнт глибоко дихає з частотою 30—40 дихальних рухів за
- •Інфаркт міокарда
- •Гостра судинна недостатність
- •Серцева недостатність
- •Артеріальна гіпертензія
- •Гіпертонічний криз
- •Атеросклероз
- •Кардіоміопатії
- •Дилятаційна кардіоміопатія
- •Рестриктивна кардіоміопатія
- •Легеневе серце
- •Класифікація легеневого серця (вооз, 1961)
- •За етіологією 2. За перебігом
- •За станом компенсації
- •Легенева недостатність (адаптовано згідно з наказом моз України № 499, 2003)
- •Набуті вади серця
- •Недостатність мітрального клапана
- •Мітральний стеноз
- •Аортальна недостатність
- •Аортальний стеноз
- •Септичний ендокардит
- •Додаткові методи діагностики
- •Міокардит неревматичного походження
- •Класифікація міокардиту (прийнята VI, VII Національним конгресом кардіологів України (2000, 2004)
- •Гострий: IV. Поширеність:
- •Міокардіофіброз VII. Серцева недостатність
- •Перикардит
- •Тестові завдання
- •Вимірювання at е. Визначення глюкози крові.
- •Відповіді
- •Ведення пацієнтів із ревматичними і системними хворобами сполучної тканини, алергійними захворюваннями дифузні захворювання сполучної тканини і хвороби суглобів
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Ревматична хвороба
- •Ревмокардит.
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Ревматоїдний артрит
- •Колагенози
- •Системний червоний вовчак
- •Мал. 34. Ураження шкіри при счв
- •Клініко-лабораторна характеристика ступенів активності запального процесу при счв
- •Системна склеродермія
- •Характер перебігу
- •Стадія розвитку
- •Ступінь активності
- •Клініко-морфологічна характеристика
- •Дерматоміозит
- •Додаткових критерії.
- •Системний васкуліт
- •Класифікація
- •Діагностичні критерії первинного системного васкуліту наведено в табл. 20.
- •Вузликовий періартеріїт
- •Вузликовий періартеріїт
- •Деформівний остеоартроз
- •Класифікація остеоартрозу (остеоартриту), адаптована за в.О. Насоновою, м.Г. Астапенко (1989), затверджена узгоджувальною комісією з класифікації ревматичних хвороб (2002)
- •Клінічні форми:
- •Переважна локалізація:
- •Рентгенологічна стадія (за Келгреном):
- •Реактивний синовіт:
- •Функціональна недостатність суглобів:
- •Тестові завдання
- •Відповіді
- •Імунні захворювання
- •Історія розвитку імунології
- •Розвиток імунології в Україні
- •Захист організму від патогенів
- •Основні поняття клінічної імунології
- •Клінічні синдроми дисфункції імунної системи
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Алергійні захворювання
- •Класифікація імунних реакцій Типи імунних реакцій (адаптовано за r. Coombs, p. Gell, 1968)
- •Полінози
- •Кропив’янка
- •Набряк Квінке
- •Медикаментозна алергія
- •Анафілактичний шок
- •Сироваткова хвороба
- •Основні проблеми пацієнта
- •Тестові завдання
- •Ведення пацієнтів із хворобами органів травлення анатомофізіологічні особливості травної системи
- •Основні клінічні симптоми хвороб органів травлення
- •Гострий гастрит
- •Основні проблеми пацієнта
- •Хронічний гастрит
- •Класифікація хронічного гастриту, адаптована за Сіднейською системою (1990) з модифікаціями (Хьюстон, 1994) та уточненнями (мкх-10)
- •Основні проблеми пацієнта
- •Наявні:
- •Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки (пептична виразка)
- •Класифікація виразкової хвороби (пептичної виразки) шлунка і дванадцятипалої кишки, адаптована згідно з рекомендаціями в.Г. Передерія зі співавторами (1997) та мкх-10
- •6. За перебігом:
- •1. За наявності Helicobacter pylori:
- •За локалізацією:
- •За розмірами виразкового дефекту:
- •Стадії:
- •Ускладнення:
- •Симптоматичні виразки:
- •Клінічні варіанти:
- •Мал. 44. Вигляд виразки шлунка через фіброгастроскоп
- •Мал. 45. Обсіменіння виразки Нр. Фіброгастроскопія Дослідження секреторної функції шлунка
- •Основні проблеми пацієнта
- •Потенційні:
- •Основні групи лікарських препаратів, що їх застосовують у лікуванні хворого з виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки
- •Лікування при гелікобактерних пептичних виразках шлунка і дванадцятипалої кишки
- •Рак шлунка
- •Екзогенні чинники Ендогенні чинники
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Роль медичної сестри в диспансерному спостеріганні
- •Хронічний ентерит
- •Класифікація хронічного ентериту, адаптована за Парфьоновим (1981), Григор’євим, Яковенко (1993), Фролькісом (1996)
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Хронічний коліт
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Класифікація нвк, адаптована за Івашкіним (2002)
- •Місцеві
- •Системні
- •Перебіг
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Хронічний панкреатит
- •Основні проблеми пацієнта
- •Обоє ’язкові: Факультативні:
- •Хронічний гепатит
- •Класифікація, адаптована: Лос-Анджелес (1994) з доповненнями V. Desmetзі співавторами (1995)
- •Ступені активності хронічного гепатиту (адаптовані за k.G. Knodellзі співавт., 1981, с.Д. Подимовою, 1998)
- •Цироз печінки
- •Мал. 52. Дрібновузловий цироз печінки
- •За морфологічною характеристикою
- •Мал. 53. Великовузловий цироз печінки
- •За активністю і швидкістю прогресування
- •За клінічними ознаками
- •Ступені тяжкості цирозу печінки (за критеріями Уайльда—Турко, 1964 у модифікації п’ю, 1973)
- •Мал. 54.Розчухи на шкірі у хворого на цироз печінки
- •Мал. 56. Асцит, набряклі підшкірні вени живота («голова медузи»), випнутий пупок при цирозі печінки (адаптовано за р. Хеггліним, 1965)
- •Мал. 57. «Судинні зірочки» у хворого на цироз печінки
- •Хронічний холецистит
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Жовчнокам’яна хвороба
- •Основні проблеми пацієнта
- •Потенційні:
- •Наявні: Потенційні:
- •Пухлини печінки
- •Дискінезія жовчного міхура
- •О Потенційні: ❖ можливе загострення процесу.
- •П Медсестринські втручання ланування медсестринських втручань
- •Тестові завдання
- •Основні клінічні симптоми захворювань нирок і сечовивідних шляхів
- •Дослідження сечі
- •Методи дослідження сечі
- •Гострий гломерулонефрит
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Хронічний гломерулонефрит
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Гострий пієлонефрит
- •Хронічний пієлонефрит
- •Основні проблеми пацієнта
- •Потенційні:
- •Хронічні хвороби нирок Сечокам’яна хвороба
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Г естози
- •Лікування еклампсії за Строгановим
- •Амілоїдоз нирок
- •Тестові завдання
- •Відповіді
- •Ведення пацієнтів із хворобами системи крові анатомо-фізіологічні особливості системи крові і органів кровотворення
- •Система крові складається з: центральних органів кровотворення:
- •Загальний аналіз крові у нормі
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Основні проблеми пацієнта
- •Основні проблеми пацієнта
- •Фолієводефіцитна анемія
- •Г емобластози
- •Лейкемія
- •Гостра лейкемія (лейкоз)
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Хронічна лейкемія
- •Хронічна лімфоїдна лейкемія
- •Основні проблеми пацієнта
- •Розгорнута і термінальна стадія захворювання
- •Хронічна мієлоїдна лейкемія
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Геморагічні захворювання
- •Порушенням функції зсідання крові (коагулопатп).
- •Тромбоцитопенія
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •Геморагічний васкуліт
- •Основні проблеми пацієнта Наявні: Потенційні:
- •1 Роль медичної сестри у лікуванні пацієнтів див. Видання «Основи сестринської справи».
Мал. Зо. Дослідження дуоденального вмісту
відміняють ліки, що містять панкреатичні ферменти. Вечеря повинна бути легкою. При закрепах рекомендують очисну клізму перед сном. Велике значення має психологічна підготовка пацієнта.
Зондування проводять уранці натще. Зонд стерилізують парою або кип’ятінням упродовж 45 хв (для усунення запаху гуми в киплячу воду можна додати кілька крапель ментолу). Заковтування зонда відбувається поетапно і триває близько 1,5 год. Про місцеперебування зонда судять за позначками, насесеними ще до введення. Перша позначка — відстань від різців до пупка — відповідає відстані від оливи до кар- діальної частини шлунка; друга — відстань від різців до часточки вуха — відповідає відстані до воротаря шлунка; третя — додається ширина долоні пацієнта — відповідає відстані до сосочка дванадцятипалої кишки (місце виходу загальної жовчної протоки в кишку). Пацієнта садовлять у крісло, при незначно нахиленій голові допе- реду вводять зонд, змочений теплою перевареною водою. Оливу кладуть на корінь язика і пропонують глибоко дихати із закритим ротом, а на висоті видиху робити ковтальні рухи. Щоб полегшити заковтування зонда і зменшити блювотний рефлекс під час проходження оливи через глотку, можна подавати через зонд воду, яку пацієнт мимовільно ковтає (одночасно заковтуючи і зонд). До другої мітки пацієнт заковтує зонд самостійно, ходячи по кімнаті. Щоб олива зонда пройшла через воротар шлунка, пацієнт лягає на правий бік, ноги згинає в колінах, під таз підкладають валик (або покладену на ребро подушку), а під праве підребер’я — теплу грілку, обгорнуту рушником. Пацієнт продовжує повільно заковтувати зонд до третьої мітки. Вільний кінець зонда опускають в одну з пробірок штатива, що стоїть нижче від рівня розташування пацієнта на спеціальному стільчику. Доки олива міститься в шлунку, може витікати мутний шлунковий сік, який має кислу реакцію (лакмусовий папірець червоніє). Після потрапляння зонда в дванадцятипалу кишку починається мимовільне виділення прозорої рідини золотисто-жовтого кольору, яка має лужну реакцію (лакмусовий папірець синіє) — це «порція А». У нормі виділяється 15—20 мл протягом 10—15 хв, містить жовч загальної жовчної протоки, панкреатичний і кишковий сік.
Якщо жовч не виділяється, потрібно уточнити місцеперебування зонда (він може скрутитися в шлунку і не пройти через воротар). За допомогою шприца в зонд уводять повітря. Якщо хворий відчуває надходження повітря зліва від пупка і бурчан-
ня — зонд у шлунку. Розташування оливи можна визначити рентгенологічно. Для зменшення спазму воротаря підшкірно вводять 1 мл 0,1 % розчину атропіну сульфату або через зонд — 100 мл теплого 2 % розчину натрію гідрокарбонату.
Після припинення виділення жовчі вводять холецистокінетик (подразник, що сприяє скороченню жовчного міхура). Через зонд можна ввести 30—50 мл 33 % розчину магнію сульфату, підігрітого до температури 38 °С, або 40 % розчину глюкози, рідше оливкову олію, яєчні жовтки, 10 % розчин сорбіту чи ксиліту. Парентерально можна застосувати холецистокінін чи пітуїтрин. Через деякий час (3—5 хв) після введення подразника із зонда починає надходити густа міхурна жовч темно-оливкового кольору — «порція В».
У нормі «порція В» виділяється протягом 20—30 хв у кількості 30—50 мл.
Про появу печінкової жовчі, «порції С», свідчить надходження прозорої рідини світло-лимонного кольору. Всі три порції рідини збирають в окремі пробірки. Після завершення зондування зонд обережно виймають. На пробірках роблять позначки (А,
В, С), а в супровідній документації вказують тривалість виділення кожної порції. В лабораторію матеріал відправляють одразу. Під час дослідження оцінюють кількість рідини в кожній порції, її колір, прозорість, консистенцію, мікроскопічний склад осаду. Інколи в мікропрепаратах жовчі виявляють лямблії, яйця глистів.
Дослідження промивних вод шлунка і блювотних мас
Лабораторне дослідження промивних вод шлунка і блювотних мас має важливе значення для діагностики отруєнь недоброякісними харчовими продуктами, грибами, алкоголем, лікарськими препаратами, токсичними речовинами.
Першою порцією рідини, яку вливають у шлунок за допомогою зонда (або хворий самостійно випиває у разі беззондового промивання), має бути чиста переварена вода. Рідину, що надійшла в лійку зі шлунка, виливають безпосередньо в суху скляну посудину, на яку прикріплюють етикетку-направлення і відправляють у лабораторію.
Взяття промивних вод у разі беззондового промивання шлунка таке саме, як і взяття блювотних мас: під підборіддя пацієнта підкладають сухий чистий лоток, в який надходять блювотні маси. Частину рідини з лотка відливають у лабораторний посуд.
Якщо необхідно провести бактеріологічне дослідження промивних вод і блювотних мас, посуд має бути стерильним, а матеріал доставляють у лабораторію негайно.
