Класифікація нвк, адаптована за Івашкіним (2002)

1. Форми НВК

   1. Проктит,проктосигмоїдит.

   2. Лівобічний коліт.

   3. Субтотальний коліт.

   4. Тотальний коліт.

5. За наявністю ускладнень

   1. Неускладнений.

   2. Ускладнений:

      1. Місцеві ускладнення:

• перфорації;

2. За перебігом

   1. Гострий.

   2. Рецидивний.

   3. Безперервний.

3. За ступенем тяжкості

   1. Легкий.

   2. Середньої тяжкості.

   3. Тяжкий.

4. За активністю запалення (за даними ендоскопії)

   1. Мінімальна.

   2. Помірна.

   3. Виражена.

• кровотечі;

• стриктури;

• псевдополіпоз;

• кишкові нориці;

• малігнізація.

1. Системні усладнення:

• гепатит;

• холангіт;

• стоматит;

• вузлова еритема;

• поліартрит;

• гангренозна піодермія;

• епісклерит.

Основні клінічні ознаки

• Діареяз домішкою крові, слизу, гною. Кількість випорожнень — до 20 разів на добу, а в разі тяжкого перебігу — до 40 разів, переважно вночі та зранку. У калі багатьох хворих виявляють велику кількість крові, інколи дефекація відбу­вається майже чистою кров’ю. Тому хворі втрачають від 100 до 300 мл крові за добу. Калові маси містять велику кількість гною та слизу і мають неприємний смердючий запах.

• Біль у животіє постійним симптомом НВК, нападоподібного характеру, ло­калізується переважно в ділянці сигмоподібної, поперечної ободової і прямої кишок, посилюється перед дефекацією та зменшується після неї. Споживання продуктів харчування посилює біль і спричинює пронос, що змушує хворих відмовлятися від їжі. Характерною ознакою є болючість живота під час паль­пації над вказаними вище ділянками товстої кишки.

• Інтоксикаційний синдромхарактерний для тяжкого перебігу НВК, прояв­ляється різкою слабістю, адинамією, підвищенням температури тіла (інколи до 38—39 °С), схудненням, погіршенням або відсутністю апетиту, нудотою, роз­витком депресії, емоційною лабільністю, дратівливістю.

• Дистрофічний синдромхарактеризується значним схудненням, блідістю і су­хістю шкіри, випадінням волосся, зміною нігтів.

Ускладнення

Місцеві

• Перфорація товстої кишки— одне з найчастіших ускладнень, трапляється у 19 % хворих. Характеризується раптовим болем у животі, напруженням м’язів передньої черевної стінки, тахікардією, різким погіршенням стану па­цієнта і виявленням вільного газу в черевній порожнині під час оглядової рент­геноскопії.

• Кишкова кровотеча— кров у калі є постійно, але про кровотечу як ускладнен­ня говорять тоді, коли кров виділяється згустками. Клінічними ознаками киш-

кової кровотечі є виражена загальна слабість, запаморочення, блідість шкірних покривів, тахікардія, зниження AT.

• Стриктури товстої кишки— розвиток відбувається переважно після 5 років захворювання. Уражують стінку товстої кишки довжиною до 2—3 см, з’яв­ляється клінічна картина кишкової непрохідності різного ступеня вираженості.

• Запальні поліпи— спостерігають у 35—38 % хворих. Діагноз підтверджується результатами іригоскопії, колоноскопії та біопсії з подальшим гістологічним дослідженням.

• Рак товстої кишки.НВК є передраковим захворюванням. Найбільший ризик розвитку раку товстої кишки в пацієнтів із тривалістю захворювання понад 7 років (при тотальному ураженні) і понад 15 років (у разі лівобічної локаліза­ції процесу). Основним у діагностиці є колоноскопія з прицільною біопсією слизової оболонки товстої кишки.