
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України харківський машинобудівний коледж Циклова комісія технології зварювального виробництва
- •6.3 Методичні рекомендації для виконання курсового проекту
- •Анотація
- •Структура курсового проекту
- •1 Титутильний лист
- •2 Завдання на курсове проектування
- •Тема 1 Розрахунок конструктивних елементів та перевірка на міцність зварної підкранової балки.
- •Тема 2 Розрахунок конструктивних елементів та перевірка на міцність зварної колони промислової будівлі.
- •Тема 3 Розрахунок конструктивних елементів та перевірка на міцність кранового моста
- •Тема 4 Розрахунок конструктивних елементів та перевірка на міцність листових конструкцій
- •6.1.1 Визначення розрахункових навантажень, які діють на балку
- •6.1.2 Визначення розрахункових зусиль
- •6.1.3 Визначення висоти балки та вибір типу перетину
- •6.1.4 Підбір перетину балки
- •6.1.5 Перевірка міцності, жорсткості та витривалості балки
- •6.1.6 Перевірка загальної стійкості балки
- •6.1.7 Перевірка місцевої стійкості балки
- •6.1.8 Розрахунок зварних з’єднань балки
- •6.1.9 Розрахунок опорних ребер балки
- •6.2 Методичні рекомендації для виконанню курсового проекту за темою 2
- •6.2.1 Розрахунок перетину за першим варіантом
- •6.2.2 Підбір перетину за другим варіантом
- •6.2.3 Розрахунок планок
- •6.2.4 Розрахунок зварних швів за другим варіантом
- •6.2.5 Порівняння двох варіантів розрахунку
- •6.2.6 Розрахунок та конструювання бази колони
- •6.2.7 Розрахунок та конструювання оголовка колони
- •6.3 Методичні рекомендації для виконанню курсового проекту за темою 3
- •6.3.1 Визначення розрахункових зусиль і моментів з урахуванням можливого поєднання навантажень
- •6.3.2 Вибір перетину елементів ферм
- •6.3.3 Розрахунок зварних з’єднань
- •6.3.4 Рекомендації по конструюванню
- •7 Графік виконання курсового проекту
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток д
- •Харківський машинобудівний коледж
- •Курсовий проект
- •Література
6.1.5 Перевірка міцності, жорсткості та витривалості балки
Після підбору перетину балки визначають її фактичні геометричні характеристики (момент інерції, моменти опору та інш.) і перевіряють балку на міцність та жорсткість.
Перевірка нормальних напруг у верхньому поясі підкранової балки при наявності суцільної гальмівної балки виконуються за формулою
=
,
(18)
де М – розрахунковий момент від вертикального навантаження;
МТ – розрахунковий момент від горизонтальних поперечних гальмових сил;
WxнТ – момент опору нетто для верхнього волокна балки з урахуванням ослаблення перетину верхнього поясу отворами для болтів, які прикріплюють кранову рейку до балки за допомогою планок;
WТ– момент опору відносно вертикальної нейтральної осі гальмівної балки, яка складається з верхнього пояса підкранової балки, горизонтального листа та поясу гальмівної балки (див. рисунок 3), а при відсутності гальмівної балки – момент опору тільки верхнього поясу підкранової балки.
Перевірка дотичних напружень на опорі в центрі ваги перетину виконується за формулою
,
(19)
де Q0 – максимальна розрахункова поперечна сила;
Sx – статистичний момент половини площини перетину балки відносно нейтральної осі Х –Х;
Іх – момент інерції перетину відносно осі Х –Х без урахування послаблення верхнього поясу отворами;
Rср – розрахунковий опір сталі зрізу.
Перетин
підібрано правильно, якщо обчислене за
формулою 16 значення відрізняється від
значення mR в межах
5
%.
Якщо М та Q мають в одному перетині достатньо більші значення, то перевіряють еквівалентні напруги на верхній крайці вертикальної стінки
,
(20)
,
(21)
,
(22)
де Sn – статичний момент площини поясу відносно центру ваги перетину балки;
Q – поперечна сила в перетині, що перевіряється.
Перевірка міцності перетину балки при місцевому тиску колеса крана виконується за формулою
,
(23)
де n1 – коефіцієнт умов роботи
для балок в умовах и важкого режиму роботи:
1,5 - якщо кран має жорсткий підвіс вантажу,
1,3 – якщо кран має гнучкий підвіс вантажу;
для інших підкранових балок приймається - 1,1.
F – розрахункове зосереджене навантаження (без урахування коефіцієнта динамічності, але з урахуванням коефіцієнта перенавантаження);
t – товщина стінки балки;
L - умовна довжина розподілу тиску зосередженого навантаження.
Величина L визначається за формулою
L
= 3,25
,
(24)
де Іп′ - сума моментів інерції поясу балки та кранового мосту рейки відносно власних осей (якщо рейку приварено до поясу, то Іп′ - загальний момент інерції рейки та поясу відносно осі, яка проходить через їх загальний центр ваги).
В якості кранових рейок приймаються рейки спеціального профілю КР (кранова рейка) за ГОСТом 4121 – 76, звичайні залізничні рейки або прямокутні бруски. Зварювання рейки з балкою допускається тільки для кранів полегшеного режиму роботи [2]. Спеціальні кранові рейки прикріплюються болтами за допомогою планок.
Основні параметри деяких кранових рейок за ГОСТом 4121 – 76 надано в таблиці 4, додаток А. #ДА
Жорсткість балки перевіряється за величиною відносно прогину. Максимальний прогин балки може бути визначений за формулою
fмакс
=
,
(25)
де Мн – момент від вертикальних нормальних навантажень (без
урахування коефіцієнта перевантаження та коефіцієнта динамічності).
Величина відносного прогину не повинна перевищувати допустимого,
встановленого нормами (див. таблицю 3, додаток А) #ДА
Підкранові балки з кількістю циклів навантажень 104 і більше розраховуються на витривалість [5]. Розрахунок на витривалість виконується за формулою
,
(26)
де Ru – розрахунковий опір втоми, який використовується в залежності від часового опору сталі та груп елементів конструкції;
-
коефіцієнт, який враховує кількість
циклів навантажень;
-
коефіцієнт, який визначається в залежності
від виду зовнішнього стану та коефіцієнту
асіметрації напружень
(27)
Розрахунковий опір Ru та коефіцієнт визначаються за таблицями 8 - 11 [5].
Коефіцієнт визначається за формулою
=
0,064 (
)2
– 0,5(
)
+ 1,75, (28)
де nц – кількість циклів напружень (за кількість циклів навантажень число підйомів вантажу за термін служби крана відповідно технологічним вимогам експлуатації).
Розрахунок на витривалість виконується за вказівкою керівника проекту.