- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України харківський машинобудівний коледж Циклова комісія технології зварювального виробництва
- •6.3 Методичні рекомендації для виконання курсового проекту
- •Анотація
- •Структура курсового проекту
- •1 Титутильний лист
- •2 Завдання на курсове проектування
- •Тема 1 Розрахунок конструктивних елементів та перевірка на міцність зварної підкранової балки.
- •Тема 2 Розрахунок конструктивних елементів та перевірка на міцність зварної колони промислової будівлі.
- •Тема 3 Розрахунок конструктивних елементів та перевірка на міцність кранового моста
- •Тема 4 Розрахунок конструктивних елементів та перевірка на міцність листових конструкцій
- •6.1.1 Визначення розрахункових навантажень, які діють на балку
- •6.1.2 Визначення розрахункових зусиль
- •6.1.3 Визначення висоти балки та вибір типу перетину
- •6.1.4 Підбір перетину балки
- •6.1.5 Перевірка міцності, жорсткості та витривалості балки
- •6.1.6 Перевірка загальної стійкості балки
- •6.1.7 Перевірка місцевої стійкості балки
- •6.1.8 Розрахунок зварних з’єднань балки
- •6.1.9 Розрахунок опорних ребер балки
- •6.2 Методичні рекомендації для виконанню курсового проекту за темою 2
- •6.2.1 Розрахунок перетину за першим варіантом
- •6.2.2 Підбір перетину за другим варіантом
- •6.2.3 Розрахунок планок
- •6.2.4 Розрахунок зварних швів за другим варіантом
- •6.2.5 Порівняння двох варіантів розрахунку
- •6.2.6 Розрахунок та конструювання бази колони
- •6.2.7 Розрахунок та конструювання оголовка колони
- •6.3 Методичні рекомендації для виконанню курсового проекту за темою 3
- •6.3.1 Визначення розрахункових зусиль і моментів з урахуванням можливого поєднання навантажень
- •6.3.2 Вибір перетину елементів ферм
- •6.3.3 Розрахунок зварних з’єднань
- •6.3.4 Рекомендації по конструюванню
- •7 Графік виконання курсового проекту
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток д
- •Харківський машинобудівний коледж
- •Курсовий проект
- •Література
6.1.4 Підбір перетину балки
Необхідний момент опору перетину балки, Wтр, см3 визначається за формулою
Wтр
=
.
(11)
Визначаючи потрібний момент опору перетину підкранової балки розрахунковий опір зменшують на 15 – 25 МПа [2]. Це пов’язано з тим, що на балку діють горизонтальні сили гальмування, викликаючи в верхньому поясі додаткові напруги від цих сил.
Підбір перетину симетричної двотаврової балки виконується наступним чином.
Необхідний момент інерції перетину, Ітр, см4, визначається за формулою
Ітр
=
.
(12)
Визначається момент інерції стінки балки, Іст, см4
Іст
=
,
(13)
де hст – висота стінки балки.
При обчисленні Іст приймається hст = 0,95 h
Визначається необхідний момент інерції двох поясів.
Іп = Ітр - Іст. (14)
Необхідна площа перетину одного поясу, Ап, см2 визначається за формулою
Ап
=
,
(15)
де h1 – відстань між центрами важкості поясів, які приймаються рівними h1 = (0,95 – 0,98) h.
Товщина поясу tп назначають в межах 8 – 40мм, але не менш товщини стінки та не більше трьох її товщин [2].
Для сталі Ст3 повна ширина поясу повинна відповідати умовам
bп
30tп.
(16)
Для низьколегованої сталі
bп
30 tп
,
(17)
де R – розрахунковий опір сталі, МПа.
Ширину та товщину поясу слід назначати у відповідності з ГОСТом на універсальну сталь.
Ширину поясу за конструктивним зображенням не слід приймати менш 180мм.
Підкранові балки прольотом 6м під крани полегшеного та нормального режиму роботи вантажопідйомністю від 5 до 30 т звичайно роблять без гальмівних балок. В інших випадках, для сприйняття сил поперечного перетину, для гальмування роблять спеціальні горизонтальні конструкції – балки або ферми.
Гальмівні балки (рисунок 3) більшою частиною виготовляють зі сталі, які складаються з листа гальмівної балки 3, підкранової балки 1, верхнього поясу підкранової балки 2 та поясу гальмівної балки 4. Лист гальмівної балки виготовляють товщиною 6 – 10мм, пояс зі швелера або кутка.
1 – підкранова балка;
2 – верхній пояс підкранової балки;
3 – гальмівний лист;
4 – пояс гальмівної балки.
Рисунок 3 – Перетин балки
Для зручності проходу ширина гальмівної балки повинна бути не менш 750 мм. Номер швелера для гальмівних балок під крани вантажопідйомністю від 5 до 50 т можна приймати від №20 до №30.
При двох підкранових балках гальмівний лист з’єднує верхні пояси обох балок (рисунок 4).
Рисунок 4 – Схема з’єднання двох підкранових балок
