- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України харківський машинобудівний коледж Циклова комісія технології зварювального виробництва
- •6.3 Методичні рекомендації для виконання курсового проекту
- •Анотація
- •Структура курсового проекту
- •1 Титутильний лист
- •2 Завдання на курсове проектування
- •Тема 1 Розрахунок конструктивних елементів та перевірка на міцність зварної підкранової балки.
- •Тема 2 Розрахунок конструктивних елементів та перевірка на міцність зварної колони промислової будівлі.
- •Тема 3 Розрахунок конструктивних елементів та перевірка на міцність кранового моста
- •Тема 4 Розрахунок конструктивних елементів та перевірка на міцність листових конструкцій
- •6.1.1 Визначення розрахункових навантажень, які діють на балку
- •6.1.2 Визначення розрахункових зусиль
- •6.1.3 Визначення висоти балки та вибір типу перетину
- •6.1.4 Підбір перетину балки
- •6.1.5 Перевірка міцності, жорсткості та витривалості балки
- •6.1.6 Перевірка загальної стійкості балки
- •6.1.7 Перевірка місцевої стійкості балки
- •6.1.8 Розрахунок зварних з’єднань балки
- •6.1.9 Розрахунок опорних ребер балки
- •6.2 Методичні рекомендації для виконанню курсового проекту за темою 2
- •6.2.1 Розрахунок перетину за першим варіантом
- •6.2.2 Підбір перетину за другим варіантом
- •6.2.3 Розрахунок планок
- •6.2.4 Розрахунок зварних швів за другим варіантом
- •6.2.5 Порівняння двох варіантів розрахунку
- •6.2.6 Розрахунок та конструювання бази колони
- •6.2.7 Розрахунок та конструювання оголовка колони
- •6.3 Методичні рекомендації для виконанню курсового проекту за темою 3
- •6.3.1 Визначення розрахункових зусиль і моментів з урахуванням можливого поєднання навантажень
- •6.3.2 Вибір перетину елементів ферм
- •6.3.3 Розрахунок зварних з’єднань
- •6.3.4 Рекомендації по конструюванню
- •7 Графік виконання курсового проекту
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток д
- •Харківський машинобудівний коледж
- •Курсовий проект
- •Література
6.2.7 Розрахунок та конструювання оголовка колони
Рисунок 8 – Схема конструкції оголовка
Товщину плити конструктивно призначається в межах 16 – 30мм [4] #Літ. Для визначення ширини та довжини верхньої плити оголовка (1) необхідно викреслити в масштабі перетин розмірами h та b, задаються конструктивно m = D = 30 – 50мм [4] #Літ.
Рисунок 9 – Схема визначення розмірів плити оголовка
Конструктивно визначається розмір, boh, мм, в залежності від ширини торця балки, що спирається
Визначається необхідна товщина ребра, tos, мм, виходячи з умов міцності на стиснення
tos
,
(66)
де V – опорна реакція однієї балки, так як колона працює на центральне стиснення під дією тиску, яке надається балками, кН, яке визначається за формулою 67.
V
=
(67)
Rp = Ru
Визначається висота ребра
hos
=
,
(68)
де n – число вертикальних швів. В проекті приймати n = 4
= 1см приймається Кf в залежності від tos
Перевіряється ребро на зріз за формулою
(69)
де Vm – коефіцієнт надійності по металу [2].
Для збільшення жорсткості вертикальних ребер оголовка та жорсткості стінки при великих навантаженнях встановлюють обрамлення з горизонтальних ребер поз. 3 рисунок 8.
6.3 Методичні рекомендації для виконанню курсового проекту за темою 3
6.3.1 Визначення розрахункових зусиль і моментів з урахуванням можливого поєднання навантажень
В процесі розрахунку зусиль та навантажень в елементах кранового моста враховуються постійні, рухомі та горизонтальні інерційні навантаження. До постійних навантажень відноситься: власна вага всіх елементів рами моста (головних балок або ферм, кінцевих балок, допоміжних горизонтальних та вертикальних ферм, площадок, сходинок), вага елементів механізму пересування моста, електрообладнання, рейок.
Розрахунок зусиль та моментів в плоских фермах у двотаврових балках виконується за допомогою ліній впливу від рухомого одиночного навантаження. За допомогою ліній впливу визначаються зусилля в відповідних елементах як від зосереджених, так і від розподілених навантажень, які прикладено до площини ферм.
6.3.2 Вибір перетину елементів ферм
Вибір поперечних перетинів елементів ферм повинен задовольняти найбільш неприйнятним поєднанням навантажень та перевіряється на основі розрахунків на статичну міцність, стійкість та втомленість. З метою спрощення технології виготовлення мостового крану, перетини поясів беруть незмінними по всій довжині прольоту та розраховують їх за найбільш навантаженою панеллю.
Перетин розкосів доцільно обирати окремо для елементів з найбільш стискаючим та розтягуючим навантаженням.
