Тема 10 Статистичні методи вивчення взаємозв’язків

Лише розкривши взаємозв'язки і взаємозалежності між неізольованими суспільно-економічними явищами, можна пізнати їх суть та закони розвитку. Тому вивченню взаємозв'язків, основному завданню статистики, слід приділити дуже велику увагу.

Починаючи вивчати цю тему, необхідно базуватися на розумінні окремих понять причинно-наслідкових зв'язків, тобто, відрізняти причину (факторну ознаку) від наслідку (результативної ознаки), а також глибоко розуміти сутність функціональних і стохастичних зв'язків. Крім того, слід усвідомлювати, між ними є суттєві відмінності (відповідність-невідповідність, оберненість-необерненість).

Далі потрібно розглянути усі відомі методи вивчення зв'язків, звертаючи окрему увагу на метод аналітичних групувань та кореляційно-регресійний метод. У межах більш детального вивчення даних методів необхідно докладно зупинитися на розумінні сутності основних понять : форм зв'язку, напрямків зв'язку, тісноти зв'язку, інтерпретації коефіцієнтів регресії.

В результаті вивчення теми студенти

Повинні знати: сутність залежності та причинно-наслідкових зв'язків у суспільно-економічному житті; факторні та результативні ознаки; види зв'язків; функціональний, стохастичний та кореляційний зв'язки; методи вивчення зв'язків; сутність методу аналітичних групувань; кореляційно-регресійний метод вивчення зв'язків; методологію визначення напрямку, форми, тісноти зв'язку; методологію визначення параметрів парної лінійної регресії; правила інтерпретації рівнянь регресії; сутність множинної регресії.

Повинні уміти: відповідно до умов дослідження вибирати найбільш придатний метод вимірювання та оцінки зв'язків між явищами (процесами); визначати параметри зв'язку (напрям зв'язку, форму зв'язку, тісноту зв'язку); економічно інтерпретувати отримані параметри зв'язку.

Література [3.1 № 1 ... 16; 3.2 № 5,6; 3.3 № 1; 3.4 № 1 ... 5].

Тема 11 Статистичні індекси

У статистичних дослідженнях дуже широко використовують один із найважливіших та найчастіше вживаних узагальнюючих показників – статистичний індекс. Тому важливість цієї теми не є перебільшеною.

Правильне розуміння суті індивідуальних і загальних (зведених) індексів слід формувати з розуміння того, що статистичний індекс – це узагальнюючий показник, який виражає співвідношення величин складного економічного явища. А будь-яке складне потребує зведення елементів безпосередньо несумірних. Отже, потрібно, в першу чергу, вивчити такі поняття, як сумірник, ваги, агрегат, елімінування.

А далі необхідно зосередити увагу на розумінні наступних закономірностей. При побудові загальних індексів кількісних показників, які безпосередньо не підсумовуються, співмножниками індексованих показників виступають якісні показники, які виконують роль сумірників. В індексах же якісних показників (цін, собівартості, продуктивності), які можуть підсумовуватися безпосередньо, співмножником завжди буде пов'язана з ним кількісна ознака, проте вона виконує роль не сумірника, а ваги, тобто відображає значущість даного якісного показника у загальній їх сукупності.

Крім того, слід пам'ятати, що під час аналізу динаміки в загальних індексах кількісних ознак сумірник елімінується на рівні базисного періоду, а ваги в загальних індексах якісних ознак – на рівні звітного періоду.

Продовжуючи вивчення теми, потрібно розглянути агрегатні та середні (середньозважені) індекси, індекси середніх величин (змінного складу, фіксованого складу, структурних зрушень), а також територіальні індекси.

Окремо слід розглянути методологію факторного аналізу з використанням індексного методу.

В результаті вивчення теми студенти

Повинні знати: поняття статистичних індексів, їх види і роль у вивченні суспільно-економічних явищ; поняття агрегату, сумірника, ваги, елімінування; класифікацію статистичних індексів; методологію обчислення індексів; системи індексів Пааше та Ласпейреса; особливості застосування різних видів індексів; факторний аналіз з використанням статистичних індексів.

Повинні уміти: розраховувати всі види статистичних індексів, що характеризують динаміку процесів, фактично-планові, еталонно-нормативні та територіальні співвідношення; аналізувати складні суспільно-економічні явища (процеси) з точки зору перетворень, що в них відбуваються (часових, структурних, просторових); визначати і аналізувати вплив різноманітних факторів на ці перетворення.

Література [3.1 № 1 ... 16; 3.2 № 2,8; 3.3 № 1; 3.4 № 1 ... 5].